електроспоживачів: |
cosц | tgц
Для транспортерних лент | 0,25 | 0,4 | 2,29
Для дозаторних устаткувань | 0,1 | 0,5 | 1,73
Для розливочних машин | 0,4 | 0,6 | 1,33
Для малих нагрівальних машин | 0,6 | 0,8 | 0,75
Для шпріц-машин з печею опору при неперервній загрузці | 0,8 | 0,95 | 0,33
Для компресорів та вентиляторів | 0,83 | 0,8 | 0,75
Цех вуглекислоти | 0,8 | 0,95 | 0,33
Для машини з кільцевою системою (до 10 кВт) | 0,7 | 0,5 | 1,73
Піч опору з автоматичною подачею ємності | 0,8 | 0,95 | 0,33
Для сепараторного відділення | 0,4 | 0,6 | 1,33
Для водонасосів | 0,83 | 0,8 | 0,75
3.2.1.1. Визначення навантажень для компресорного відділення
1. Знайдемо ефективне число та коефіцієнт максимуму для кожної групи електроспоживачів:
- сумарна номінальна потужність групи споживачів;
- найбільша потужність електроспоживача групи.
Для компресорів та вентиляторів будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
Знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . , при .
2. За методом впорядкування діаграм знайдемо розрахункове навантаження для компресорного відділення.
Знайдемо максимальну середню потужність окремих груп споживачів:
Знайдемо активну розрахункову потужність дільниці Рр1:
3. Знайдемо середню реактивну потужність для кожної групи споживачів:
4. Знайдемо реактивну розрахункову потужність дільниці:
5. Знайдемо повну розрахункову потужність компресорного відділення:
3.2.1.2. Визначення навантажень для роздувочного цеху
1. Знайдемо ефективне число та коефіцієнт максимуму для кожної групи електроспоживачів:
- сумарна номінальна потужність групи споживачів;
- найбільша потужність електроспоживача групи.
Для шпріц-машини з печею опору при неперервній загрузці будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів першої групи:
; ;
Знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . , при .
2. За методом впорядкування діаграм знайдемо розрахункове навантаження для роздувочного цеху.
Знайдемо максимальну середню потужність окремих груп споживачів:
Знайдемо активну розрахункову потужність дільниці Рр2:
3. Знайдемо середню реактивну потужність для кожної групи споживачів:
4. Знайдемо реактивну розрахункову потужність дільниці
5. Знайдемо повну розрахункову потужність роздувочного цеху:
3.2.1.3. Визначення навантажень для розливочного цеху
1. Знайдемо ефективне число та коефіцієнт максимуму для даної групи електроспоживачів:
- сумарна номінальна потужність групи споживачів;
- найбільша потужність електроспоживача групи.
1)Для транспортерних лент будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
За таблицею 2-7 [1] знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . При та , .
2)Для сепараторного відділення будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів першої групи:
; ;
За таблицею 2-7 [1] знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . При та , .
3)Для дозаторних установок будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
За таблицею 2-7 [1] знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . При та , .
4)Для розливочних машин будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
За таблицею 2-7 [1] знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . При та , .
5)Для машин з кільцевою системою будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
Знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . , при .
6)Для піч опору з автоматичною подачею ємності будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
За таблицею 2-7 [1] знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . При та ,
2. За методом впорядкування діаграм знайдемо розрахункове навантаження для розливочного цеху.
Знайдемо максимальну середню потужність окремих груп споживачів.
Знайдемо активну розрахункову потужність дільниці Рр3:
3. Знайдемо середню реактивну потужність для кожної групи споживачів:
4. Знайдемо реактивну розрахункову потужність дільниці
5. Знайдемо повну розрахункову потужність розливочного цеху:
3.2.1.4. Визначення навантажень для цеху водопідготовки
1. Знайдемо ефективне число та коефіцієнт максимуму для даної групи електроспоживачів:
1)Для вуглекислотних цехів будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
Знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . , при .
2)Для малих нагрівальних машин будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
Знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . , при .
3)Для водонасосів будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
Знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . , при .
4)Для машин з кільцевою системою будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
Знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . , при .
5)Для сепараторного відділення будемо мати:
Запишемо максимальне і мінімальне значення потужностей електроспоживачів даної групи:
; ;
За таблицею 2-7 [1] знаходимо коефіцієнт максимуму активної потужності . При та , .
2. За методом впорядкування діаграм знайдемо розрахункове навантаження для цеху водопідготовки.
Знайдемо максимальну середню потужність окремих груп споживачів.
Знайдемо активну розрахункову потужність РР4:
3. Знайдемо середню реактивну потужність для кожної групи споживачів:
4. Знайдемо реактивну розрахункову потужність дільниці
5. Знайдемо повну розрахункову потужність розливочного цеху:
3.2.2. Розрахунок освітлення (освітлювального навантаження)
Для загального освітлення рекомендується використовувати тип світильників ДРЛ (ртутні світильники).
Перевагами ламп ДРЛ являється:
1. Висока світлова віддача (до 55 лм/Вт);
2. Великий строк служби (10 000 годин);
3. Компактність;
4. Некритичність до умов зовнішнього середовища (крім дуже низьких температур).
Недоліками ламп можна вважати:
1. Переважання в спектрі променів синьо-зеленої частини, яка веде до незадовільної передачі кольору, що виключає використання ламп в випадках, коли об’єктами розрізнення являються лиця людей чи забарвлені поверхні;
2. Можливість роботи тільки на змінному струмі;
3. Тривалість при включенні (приблизно 7 хвилин) і початок повторного розжарювання навіть після дуже короткочасної перерви в живленні ламп лише після вистигання (приблизно 10 хвилин);
4. Пульсації світлового потоку, більші, ніж у люмінесцентних ламп;
5. Значне зниження світлового потоку до кінця строку служби
Розташування світильників визначається наступними розмірами приміщення:
Н = 8 м – висота приміщення (роздувочного і розливочного цехів);
hс = 1 м – віддаль світильника від перекриття;
hп