пошкодження кабельної лінії і живить коло котушки вказівного реле КН2 внаслідок чого засвічується сигнальна лампа HL2) та вимикається вимикач. Контакти проміжного реле KL не розраховані на вимкнення струму, що споживає електромагніт вимкнення УАТ, тому в коло УАТ додатково введено допоміжний вимикач Q, що розмикає коло УАТ при вимкнені вимикача. При спрацюванні МСЗ замикаються контакти КА4 або КА5 в колі котушки-реле часу КТ, заживлюється котушка-реле часу КТ. Потім з витримкою часу замикається контакт КТ, подає живлення на вказівне реле КНІ (що сигналізує пошкодження кабельної лінії і живиться коло котушки вказівного реле КНІ, внаслідок чого засвічується сигнальна лампа HLI) і на відключення вимикача.
5.2 Розробка принципової схеми пристрою автоматичного ввімкнення резерву секційного вимикача
Пристрої автоматичного резервного джерела (АВР) служать для автоматичного увімкнення споживачів, які втратили живлення.
Використовують різні схеми АВР, однак всі вони повинні задовольнятиосновним вимогам:
- знаходитись в стані постійної готовності до дії і спрацьовувати при зникненні живлення споживачів по будь-якій причині і наявності нормальної напруги на іншому, резервному для даних споживачів джерелі живлення;
- мати мінімально можливий час спрацювання і tABP1 ;
- володіти однократністю дії, що необхідно для запобігання багатократного включення резервного джерела на стійке коротке замикання;
- забезпечувати разом з захистом швидке вимкнення резервного джерела живлення і його споживачів від пошкодженої резервуючої секції шин і цим самим зберігати їх нормальну роботу;
- не допускати небезпечних несинхронних увімкнень синхронних електродвигунів і перевантажень обладнання.
Пусковий орган АВР складається з мінімальних реле напруги KV1, KV3, і максимальне реле напруги KV2 (рис. 5.1, а). Витримку часу tABP1 створює реле часу КТ (рисунок 5.1, б). Однократність дії забезпечується проміжним реле KLT, яке має при повертанні витримку часу tABP2. В нормальному режимі вимикач Q1 увімкнені, а вимикач Q2 вимкнений. На шинах і на лінії є напруга. Контакти мінімальних реле напруги KV1 і KV3 розімкнуті, а контакт максимального реле напруги KV2 – замкнутий. Допоміжні контакти Q1.1 і Q1.2 вимикача Q1 замкнуті, а допоміжний контакт Q1.3 – розімкнутий. При цьому реле KLT знаходиться в збудженому стані і його контакти KLT1 і KLT2 замкнуті. Допоміжний контакт Q2.1 вимикача Q2 замкнутий; коло електромагніту увімкнення УАС підготовлено.
Пристрій АВР діє наступним чином. При зникненні напруги на шинах підстанції спрацьовують реле KV1 і KV3, їх контакти в колі реле часу КТ замикаються. Якщо на лінії є напруга, то реле KV2 знаходиться в стані після спрацювання. Реле часу спрацьовує після витримки часу tABP1 замикає контакт в колі електромагніту вимкнення УАТ1, вимикач Q1 вимикається, при цьому його допоміжні контакти Q1.1 і Q1.2 розмикаються, а Q1.3 в колі електромагніту увімкнення УАС2 замикається, проводячи вимикача Q2. Якщо проходить на пошкоджені шини, то захист вимикача (на схемі не показаний) з прискоренням після дії АВР відключає його. Повторного включення не буде, оскільки до цього часу реле KLT розмикає свої контакти KLT1 і KLT2.
Рисунок 5.1 – Принципова схема АВР секційного вимикача.
5.3 Облік електроенергії
Оплату за отриману електроенергію ВАТ “Промприлад” здійснює за двохставочним тарифом. Двохставочний тариф використовується при оплаті за електроенергію підприємств із встановленою потужністю понад 750 кВт. Що для даного підприємства є набагато більшим.
Облік споживання електричної енергії на промисловому підприємстві повинен забезпечувати:
-
визначення кількості електроенергії, що належить оплаті;
-
здійснення внутрішньозаводських (міжцехових) розрахунків за електроенергію;
-
контроль витрати лімітів електроенергії;
-
контроль питомих норм витрат електроенергії на одиницю продукції;
контроль споживання і генерації реактивної електроенергії по цілому підприємству і окремими потужними споживачами.
Крім обліку на підприємстві контролюються задані енергосистемою режими споживання та балансу електроенергії.
Електроенергія із системи подається на РП 10 кВ підприємства. На цих вводах встановлені розрахункові лічильники активної та реактивної енергії, за показами яких проводиться розрахунок за одержану електроенергію. Клас точності розрахункових лічильників - 2, клас точності вимірювальних трансформаторів – 0,5. Також лічильники реактивної енергії встановлено на лініях, які живлять конденсаторні батареї потужність 100 кВар і вище.
Для великих промислових підприємств, що живляться по декількох вводах, для розрахунку за електроенергію по замовленому максимуму потужності необхідно мати можливість сумування показів усіх лічильників на вводах і визначення сумарного зміщеного по часу максимуму навантаження в години проходження максимуму навантаження енергосистеми.
Для щомісячного обліку максимуму навантаження на підприємстві встановлений електричний суматор. Принцип його роботи полягає в наступному. В години максимуму навантажень: 8 – 10 годин ранку і 18 – 20 годин вечора суматор фіксує значення найбільшого навантаження. Представник енергосистеми один раз на місяць знімає максимальне значення навантаження.
Контрольні лічильники вмикаються в мережу 0,4 кВ. Раніше по цих лічильниках не проводилося грошових розрахунків, та наразі, при структуризації і роздрібленні підприємства на окремі ланки даний облік набув важливого значення.
5.3.1 Реконструкція застарілих трансформаторів напруги та індукційних лічильників
Вихід з ладу трансформаторів напруги під час нестаціонарних процесів в електромережах з ізольованою нейтраллю є однією з причин зниження рівня надійності, електробезпеки та якості електропостачання споживачів розподільних мереж. Розглянемо два методи для покращення ефективності функціонування таких мереж. Перший полягає у вдосконаленні способів та засобів підвищення стійкості наявних ТН до ферорезонансних процесів та дугових замикань, а другий метод, значно ефективніший та радикальніший, полягає у використанні нового нерезонуючого трансформатора напруги з аналогічними параметрами з використанням схем контролю несиметрії мережі без заземлених електромагнітних ТНКІ.
Досвід експлуатації доводить, що у мережах зі струмами замикання на землю до 10 А, щорічно виходять з ладу 6-10% встановлених трансформаторів напруги типу НТНИ-10, а внаслідок систематичності