1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

ЩР1 | Зубо-фрезерний | 0,1 | 15 | 81,84 | 129,5 | 100,6 | 142,4

Зубо-фрезерний | 0,16 | 7

Зубо-фрезерний | 0,1 | 30

Зубо-фрезерний | 0,1 | 3,2

Зубо-фрезерний | 0,1 | 13

Токарногвинтовий | 0,1 | 60

Продовження таблиці 1.2

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Токарногвинтовий | 0,8 | 60

ЩР2 | Зубо-фрезерний | 0,9 | 7 | 83,32 | 110,8 | 83,32 | 121,8

Зубо-фрезерний | 0,9 | 20

Зубо-фрезерний | 0,7 | 3,6

Зубо-фрезерний | 0,6 | 7

Зубо-фрезерний | 0,8 | 3

Токарногвинтовий | 0,5 | 40

Токарногвинтовий | 0,5 | 10

Токарногвинтовий | 0,9 | 15

Токарногвинтовий | 0,9 | 12

ЩР3 | Круглошліфувальний | 0,9 | 40 | 83,5 | 107,3 | 125,2 | 118

Безцентровошлі фувальний | 0,6 | 30

Прицязійний | 0,4 | 10

Прицязійний | 0,8 | 10

Прицязійний | 0,9 | 9

Прицязійний | 0,8 | 9

ЩР4 | Револьверний | 0,8 | 170 | 219,5 | 125,3 | 219,5 | 137,8

Прес гідравлічний | 0,6 | 40

Токарногвинтовий | 0,9 | 60

Безцентровошлі фувальний | 0, 5 | 7

Другий цех

ЩР1 | ТВЧ | 0,4 | 38 | 117,8 | 128,4 | 235,6 | 141,2

ТВЧ | 0,5 | 63

Фрезерний | 0,7 | 30

Фрезерний | 0,1 | 30

Вентилятор | 0,6 | 60

ЩР2 | Піч | 0,6 | 60 | 210,4 | 243,1 | 526 | 267,5

Закінчення таблиці 1.2

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

Піч | 0,6 | 15

Піч | 0,4 | 20

Піч | 0,7 | 55

Піч | 0,6 | 25

Піч | 0,8 | 30

Піч | 0,7 | 90

Кординатно розточний | 0,3 | 7

Кординатно розточний | 0,4 | 10

ЩР3 | Плоско шліфувальний | 0,7 | 50 | 62,36 | 55,77 | 62,36 | 61,35

Кординатно розточний | 0,8 | 15

Кординатно розточний | 0,5 | 8

Кординатно розточний | 0,4 | 13,5

Заточний | 0,2 | 5

Вентилятор | 0,2 | 3

Третій цех

ЩР1 | Піч | 0,8 | 10 | 62 | 46,1 | 62 | 50,7

Вентилятор | 0,9 | 60

ЩР2 | Монорейс | 0,9 | 3 | 10,7 | 9,7 | 10,7 | 10,67

Маніпулятор | 0,8 | 10

ЩР3 | Гальванічні лінії | 0,9 | 400 | 360 | 110,7 | 360 | 121,7

Розрахуємо електричне навантаження на третьому рівні за формулами:

, кВт; (1.8)

, кВАр, (1.9)

де – коректуючий коефіцієнт, наведений у нормах технологічного проектування підприємства ().

У виробничому корпусі, встановлена одна трансформаторна підстанція.

кВА.

Четвертий рівень електропостачання у нашому випадку характеризується відсутністю високовольтних споживачів, тому результати по третьому і четвертому рівнях будуть однаковими.

; (1.10)

де – номінальна потужність j-го споживача на IV рівні, кВт.

. (1.11)

Попередньо виберемо силові трансформатори. Номінальна потужність одного трансформатора:

кВ•А.

За довідником [1] вибираємо трансформатор типу: ТМ 1600/10.

Довідникові дані трансформаторів наведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4. - Довідникові дані трансформаторів

Тип

трансформатора | SНОМ,

кВА | Напруга обмоток, кВ | Втрати,

кВт | UK,

% | ІХ,

% | Вартість,

тис. грн.

ВН | НН | ДРХ | ДРК

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

ТМ-1600/10 | 1600 | 6 | 0,4 | 3,3 | 16,5 | 5,5 | 1,3 | 4,15

1.3 Реконструкція і вибір компенсуючих пристроїв і кінцевий вибір потужності силових трансформаторів

Передача значної кількості реактивної потужності з енергосистеми до споживачів нераціональна у зв’язку з тим, що виникають додаткові втрати активної потужності й енергії у всіх елементах системи електропостачання, зумовлені завантаженням їх реактивною потужністю, і додаткова втрата напруги в живлячих мережах.

Компенсація реактивної потужності з одночасним покращенням якості електроенергії безпосередньо в мережах промислових підприємств є одним із основних напрямків зменшення втрат електроенергії і підвищення ефективності електроустановок підприємств. Компенсація реактивної потужності спричиняє зменшення втрат в період максимуму навантаження в середньому на 0,081кВт/кВАр. Тому вирішення цього питання дасть відчутний економічний ефект. З точки зору економії електроенергії і регулювання напруги компенсацію реактивної потужності найдоцільніше здійснювати якнай ближче до її споживачів.

Сумарну потужність компесуювальних пристроїв визначаємо за балансом на границі електричного розподілу підприємства і енергосистеми в період найбільшого активного навантаження енергоситеми:

кВАр.

Визначимо найбільшу реактивну потужність, що може бути передана в мережу 380 В без збільшення числа трансформаторів,

кВАр. (1.12)

Отже, кВАр;

Таким чином трансформатори можуть передавати всю реактивну потужність, яка споживається з боку 0,4 кВ.

Визначимо сумарну потужність КП для двох ТП, тобто:

, кВАр, (1.13)

де - сумарні втрати реактивної потужності в трансформаторах, кВАр;

кВАр;

- втрати реактивної потужності в трансформаторі , кВАр.

ТМ-1600/10/0,4 кВ, згідно таблиці 9.5 [9, ст. 227], кВАр.

Отже, кВАр.

Для вибору засобів компенсації реактивьоі потужності розглянемо порівняємо декілька варіантів:

а) без компенсації реактивної потужності;

б) компенсація нерегульованими високовольтними конденсаторними батареями;

в) компенсація нерегульованими низьковольтними конденсаторними батареями.

Критерієм порівняльної ефективності капіталовкладень є умова мінімуму сумарних дисконтованих затрат

, (1.14)

де К - капітальні вкладення в засоби КРП, грн;

Л – ліквідаційна (залишкова) вартість демонтованого обладнання, грн;

Веt - річні втрати на експлуатацію засобів КРП, грн;

- вартість річних втрат електроенергії, грн;

ПQ – річна плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії,грн;

Е - норма дисконту (0,1 - 0,2).

Варіант а

Для даного варіанту