– простота виконання і надійність в експлуатації, можливість застосування простого і надійного захисту і автоматики. Недоліком такої схеми є те, що при аварійному вимкненні живильної радіальної лінії цехової РП порушується електропостачання цехової ТП. Для усунення цього недоліку цехові ТП виконують двотрансформаторними.
Застосування радіальної схеми електропостачання збільшує кількість високовольтних апаратів, що, в свою чергу, збільшує капітальні вкладення.
Рисунок 2.1 – Радіальна схема електропостачання виробничої майстерні
Для електропостачання даного цеху приймаємо радіальну схему електропостачання, в зв’язку з тим, що підприємство відноситься до споживачів ІІ категорії.
2.2 Вибір схеми внутрішнього електропостачання
Характерною особливістю схем внутрішнього електропостачання (розподілення електроенергії) є велика розгалуженість мереж і наявність великої кількості комутаційної апаратури, що значно впливає на техніко-економічні показники і на надійність схем електропостачання.
Розподіл електроенергії виконане по радіально-магістральній схемі. Вибір схеми визначається категорією надійності споживачів електроенергії, і територіальним розміщенням, особливостями режиму роботи.
Радіальна схема – схема, в якій електроенергія від джерела живлення передається безпосередньо до прийомного пункту. Радіальна схема внутрішньо цехової живильної мережі виконується, коли неможливе виконання магістральної схеми по умовах територіального розміщення електричних навантажень, а також залежно від навколишнього середовища.
Для радіальної схеми в нашому випадку на підстанції передбачені розподільчі пристрої до одного кіловольта (комплектні розподільчі пристрої, щити і т.п.). Від них відходить значна кількість ліній 0,4кВ від яких живляться споживачі електроенергії. В даному проекті радіальні розподільні мережі виконані з застосуванням розподільних щитів.
РОЗДІЛ 3
Розрахунок струмів короткого замикання і вибір основного обладнАНня
3.1 Розрахунок струмів короткого замикання
Головною причиною порушення нормального режиму роботи системи електропостачання є виникнення коротких замикань в мережі або в елементах електрообладнання внаслідок пошкодження ізоляції чи неправильних дій обслуговуючого персоналу. Для зниження збитків обумовлених виходом з ладу електрообладнання при проходженні струмів короткого замикання, а також для швидкого відновлення нормального режиму роботи системи з електропостачання необхідно правильно визначити струми короткого замикання і за ними вибрати електрообладнання, засоби обмеження струму короткого замикання.
При виникненні коротких замикань збільшуються струми в фазах системи електропостачання чи електроустановках в порівнянні з значеннями в нормальних режимах роботи. Що спричиняє зниження напруги в системі, яке особливо велике близько місця короткого замикання. Розрахунок струмів короткого замикання проводимо в наступному порядку:
- для розглянутої електричної схеми складаємо розрахункову схему;
- по розрахунковій схемі складаємо схему заміщення;
- шляхом постійного перетворення приводимо схему заміщення до найбільш простого виду, так щоб джерело живлення було зв’язано з точкою короткого замикання одним результуючим опором.
Розрахунок струмів короткого замикання проводимо тільки для характерних точок, необхідних для вибору апаратури (рисунок 3.1).
Рисунок 3.1 – Розрахункова схема
Розрахуємо струми короткого замикання на стороні 10 кВ , у відносних базових одиницях. Приймаємо базові умови: Sб=100МВ•А, Uб =10,5 кВ.
Визначимо базовий струм:
кА.
Складемо схему заміщення (рисунок 3.2)
Рисунок 3.2 – Схема заміщення
Для розрахунку струмів короткого замикання задаємось початковим значенням струму системи кА. Тоді опір системи:
Ом. (3.2)
Тоді базовий опір системи та кабельної лінії:
; (3.3)
. (3.4)
Струм короткого замикання у точці К1:
кА . (3.5)
Ударний струм короткого замикання в точці К1:
, (3.6)
де Ку = 1.8 – ударний коефіцієнт.
Отже, згідно (3.6)
кА.
Найбільше дійсне значення струму короткого замикання :
кА.
Сумарний опір для точки К2:
ХбЕ=Хбс+Хбкл1= 0,549+0,0099=0,559.
Струм короткого замикання у точці К2:
кА; (3.5)
Ударний струм короткого замикання в точці К2:
кА.
Найбільше дійсне значення струму короткого замикання :
кА.
Розрахуємо струми короткого замикання в мережі до 1000В. Особливістю розрахунку струмів короткого замикання в низьковольтній мережі є те, що він проводиться в іменованих одиницях, де враховується активний і реактивний опори елементів системи.
Складемо розрахункову схему (рисунок 3.3).
Рисунок 3.3 – Розрахункова схема
Дані елементів розрахункової схеми
- трансформатор: SHT=1600кВ•А; Uk%=5.5%; ?Рк.з.=11 кВт;
- шини: l=2 м; r0=0.074мОм/км; х0=0,189 мОм/км;
- кабельна лінія від РП до ЩС: l=27м; r0=0.218 мОм/км; х0=0,06 мОм/км.
Перехідні опори контактів автомата:
- на 1000 А приймаємо ra=0.25 мОм; ха=0,1 мОм;
- на 400 А приймаємо ra=0.65 мОм; ха=0,17 мОм;
Опір шини при середньо квадратичній відстані:
rш=r0l=0.074•2=0.148 мОм;
хш=х0l=0,189•2=0,376 мОм.
Опір кабеля:
rк=r0l=0,218•2=5,89 мОм;
хк=х0l=0,06•2=1,62 мОм.
Опори трансформатора:
мОм; (3.7)
(3.8)
Складемо схему заміщення для точки К3.
Рисунок 3.4 – Схема заміщення для точки К3
В схему заміщення вводимо додатковий опір, що враховує перехідні опори контактів:
для точки КЗ rд=15 мОм;
для точки К4 rд= 20 мОм.
Сумарний активний і реактивний опори для точки К3:
rE=rT+ra+rШ+rд=1,76+0,65+0,148+15=17,56 мОм;
хE=хT+хa+хШ+хд=8,62+0,17+0,376=9,17 мОм.
Струм короткого замикання у точці КЗ:
кА. (3.9)
Ударний струм короткого замикання у точці К3:
. (3.10)
Ударний коефіцієнт :
, (3.11)
де Та – постійна часу затухання аперіодичної складової струму короткого замикання.
Постійна часу :
с. (3.12)
Отже, згідно (3.11):
Тоді, згідно (3.10):
кА
Складемо схему заміщення для точки К4
Рисунок 3.5 – Схема заміщення для точки К4
Сумарний активний і реактивний опори для точки К4:
rE=rT+ra+rШ+rк+rд=1,76+0,65+0,148+5,89+20=28,45 мОм; хE=хT+хa+хШ+хк+хд=8,62+0,17+0,376+1,62=10,79 мОм.
Струм короткого замикання у точці К4
кА. (3.13)
Постійна часу
с.
Ударний коефіцієнт
. (3.14)
Ударний струм короткого замикання у точці К4
кА. (3.15)
Знаючи струми короткого замикання, виберемо основне обладнання у наступному розділі.
3.2 Вибір основного обладнання
Всі види апаратів вибираються згідно з розрахунковими величинами для нормального режиму роботи і короткого замикання. Для їх вибору порівнюють вказані розрахункові величини з допустимими значеннями для струмоведучих частин і високовольтного обладнання. Складемо таблицю
порівняння вказаних розрахункових і допустимих величин.
Виберемо високовольтні вимикачі. Вибір вимикача здійснюється за напругою і за розрахунковим струмом згідно умов:
UPЎЬUHOM; IPмахЎЬIHOM.
Максимальний робочий струм:
А. (3.16)
За робочою напругою 10 кВ і максимальним робочим струмом 129,5А вибираємо вимикач ВВ/ TEL-10-20/630 -У2 [1] . Дані по вибору вимикача зводимо в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 – Вибір високовольтних вимикачів
Розрахункові дані | ВВ/ TEL-10-20/630 -У2
UP=10 кВ | UHOM=10 кВ
ІРМАХ=129,5 | ІНОМ=630А
І// =9,84 кА | Івкл.поч=10 кА
іу=25,05 кА | Івкл.мах=25,5кА
Виберемо високовольтні запобіжники. Вони