Для роботи в системі мережевих новин необхідно встановити в комп'ютері пакет Internet Explorer 3.0 (обов'язково встановити усі компоненти цього пакета) і настроїти зв'язок з Internet. Перший запуск програми Internet News можна здійснити з меню Програми (кнопкою Пуск) вибором команди Internet News. При цьому викликається майстер Настроювання Internet News, виконуючи вказівки якого користувач настроює параметри для роботи з електронними новинами в мережі Internet.

Коли установка програми закінчена, на екрані з'являється робоче вікно Internet News, за допомогою якого здійснюється вся робота з цією програмою. Для одержання новин вибирають команду Групи новин з меню Новини, і програма Internet News буде намагатися установити з'єднання з вузлом Internet (з'являється діалог Підключення до...). Після встановлення зв'язку (при правильному заповненні полів введення Користувач і Пароль) починається процес передачі назв груп новин на комп'ютер користувача, супроводжуваний відповідним діалогом, що сигналізує про завантаження цих груп новин. Цей діалог зникає після того, як усі групи новин, що є на сервері, будуть передані на комп'ютер користувача.

В даний час поширюється більш десяти тисяч груп новин, що охоплюють широкий спектр тем (галузі науки, політика, культура, дозвілля і т.д.). Ім'я групи новин, як правило, складається з декількох частин, розділених крапками. При читанні імені зліва направо його частини поступово звужують коло розглянутих питань у цій групі. У групах мережі UseNet перша частина імені позначає рівень ієрархії, до якого відноситься дана група. Установлено сім рівнів ієрархії: comp - обговорення питань комп'ютерної тематики; misc - обговорення спеціальних тем; news - обговорення проблем, пов'язаних із самими групами новин; rec — кіно, спорт і інші захоплення; sci - теми, пов'язані з наукою; soc - соціальні і культурологічні питання; talk - розмови на загальні теми.

2.10 Всесвітня павутина WWW.

Останнім часом найбільш популярним сервісом у Internet став сервіс WWW - Word Wide Web (Всесвітня павутина). WWW - це спроба об'єднати в одному інформаційному інструменті можливості всіх зазначених засобів, та ще додати до них передачу (крім текстів і програм) графічних зображень, звуків, відео. Усі ці інформаційні об'єкти зв'язуються єдиною структурою, в основу якої покладене поняття гіпертексту, тобто безлічі окремих текстів, що мають посилання один на одного. Ці тексти також називаються документами, статтями, сторінками. Оскільки система WWW дозволяє включити в ці документи не тільки тексти, але і графіку, звук, відео, то гіпертекстовий документ перетворився сьогодні в гіпермедіа-документ.

Об'єкти (зокрема, слова), що знаходяться в одному документі, як би "прив'язані" до інших документів. Наприклад, якщо в змісті книги замість номерів сторінок поставити посилання (короткі зведення і вказівки) на відповідні частини тексту і дати можливість швидкого переходу по посиланнях, то таку книгу зручніше читати. Так як посилання можуть вказувати на будь-який документ, що знаходиться в Internet у будь-якім місці земної кулі, ця система і названа Всесвітньою павутиною.

Документи, на які зроблені посилання, можуть знаходитися на вилучених комп'ютерах. По посиланнях можна значно видалитися від первісного джерела інформації, але до нього можна легко повернутися. Таким чином, читаючи статті про художню галерею, можна відразу ж переглядати її картини, а, вивчаючи музичні інструменти - чути їхнє звучання.

Посилання в WWW документах (сторінках) організовані так, що кожен інформаційний ресурс у глобальній мережі Internet може бути зазначений унікальним чином, і документ, що читається в даний момент, може посилатися як на документи на цьому ж сервері, так і на документи (і взагалі на ресурси Internet) на інших комп'ютерах Internet. Причому користувач не буде помічати такої дискретності і буде працювати з всім інформаційним простором Internet як з єдиним цілим.

Посилання WWW можуть вказувати не тільки на документи, специфічні для самої WWW, але і на інші сервісні можливості й інформаційні ресурси Internet. Більш того, більшість програм-клієнтів WWW не просто розуміють такі посилання, але і є програмами-клієнтами відповідних серверів, наприклад, FTP, сіткових новин UseNet, електронної пошти і т.д. Таким чином, програмні засоби WWW універсальні для різних сервісних можливостей Internet, а сама інформаційна система WWW є інтегрованою.

Гіпермедіа-документи зберігаються на WWW-серверах (Web-серверах) мережі Internet. Для роботи з гіпермедіа-документами розроблено багато різних програм-клієнтів, названих програмами перегляду WWW, чи броузерами (від англійського browsers - "переглядачі" книг). Програми перегляду дозволяють по відомій точній адресі викликати потрібні користувачу документи, накопичувати їх, сортувати, поєднувати, редагувати, друкувати.

Для роботи з Всесвітньою павутиною використовується спеціальний протокол HTTP - Hyper Text Transfer Protocol (Протокол передачі гіпертексту). Гіпертекстові документи створюються за допомогою спеціальної мови HTML – Hypertext Markup Language. Ця мова є стандартним для написання WWW сторінок і разом з іншими стандартами, що описують властивості й архітектуру WWW, служить гарантом універсальності Всесвітньої павутини.

HTML являє собою систему умовних позначок, називаних тегами (від англійського tag - ярличок), що вносяться в WWW документ і інформують про те, як даний документ повинний виглядати і як він повинен бути зв'язаний з іншими документами. Незважаючи на те, що HTML не є мовою програмування, а HTML-документ не є комп'ютерною програмою, HTML дозволяє створювати інтерактивні, мультімедійні додатки.

При цьому HTML набагато простіше, ніж кожна з повноцінних мов