Захисні окуляри тип 0,6; 06-72 ГОСТ ..4.013-79;

Спецодяг МН ГОСТ .4.010-75

Спец. рукавиці МН ГОСТ ..4.010-75 | Огородження повинно забезпечувати максимальний захист працюючих

Окуляри захисні з прямою вентиляцією | По всій довжині деталі. Постійне використання

Травми органів зору через випроміню-вання | Захисне огородження, використання засобів індивідуального захисту | Огородження повинно забезпечувати максимальний захист працюючих | Навколо установки. Використання постійне

Отруєння шкідливими речовинами | Місцеві вентиляційні установки | Зниження рівня концентрації ШР у робочій зоні до гранично допустимого | Біля джерела виділення шкід-ливих речовин. Використання під час проведення технологічних процесів

Розрахунок захисного заземлення установки (наплавлювального апарату)

Від ураження електричним струмом використовуються такі заходи:

- захисні заземлення, занурення;

- захисні кожухи струмопровідних частин обладнання.

Захисне заземлення – навмисне з'єднання з землею металевих частин обладнання, які не знаходяться під напругою в звичайних умовах, але можуть виявитися під нею в результаті несправності ізоляції. Призначене для усунення небезпеки ураження струмом у випадку контакту з корпусом електрообладнання і іншими не струмоведучими частинами обладнання, які попали під напругу внаслідок замикання на корпус чи іншим причинам.[17]

Дано:

Загальна потужність обладнання N=21 кВт;

Напруга мережі живлення – 380 В;

Грунт - глина.

Максимальний допустимий опір заземлюючого пристрою згідно ПУЕ „Правила устройства электроустановок" з N<100 кВт складає RДОП = 10 Ом.[16] стор. 288

Відповідно до завдання приймаємо кутник 50 x 50 довжиною 1 = 2.5 м, глибина заглиблення складає t0 = 0.8 м. Вибираємо комбіноване заземлення з заглиблених кутників [16].

(3.1)

де с – питомий об'ємний опір грунту, Ом·м;

l – довжина електроду, м;

d – діаметр електроду, м; [17]

Для кутника з шириною полки 50 мм

(3.2)

(3.3)

Питомий опір грунту с=60 Ом · м

Коефіцієнт сезонності ц = 1.36 [18] при середній волorкості глини

=30.6 Ом

Віддаль між електродами а=2 L=2 2.5=5м. Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів

Віддаль між електродами а=2•L=2•2.5=5м.

1 – стіл; 2 – магістраль заземлення; 3 – заземлюючий провідник;

4 – заземлююче обладнання; 5 – електрод; 6 – горизонтальний провідник

Рисунок 3.1 - Схема заземлення обладнання

Опір розтіканню вертикальних заземлювачів визначається

R0=(1.5…3) Rдоп=15 Ом

Опір розтіканню вертикальних заземлювачів визначається зь врахуванням коефіцієнту використання стержневих електродів, в.с.=1,85 для n=2.

Схема заземлюючого обладнання і його приєднання до заземлення показані на рисунку 3.1.

Обладнання у цеху розміщено у послідовності виконання операцій технологічного процесу зміцнення деталі.

4 Економічне обгрунтування технологічного процесу зміцнення деталі

4.1 Визначення витрат на зміцнення деталі

4.1.1 Розрахунок вартості основних засобів та

амортизаційних відрахувань

До капітальних вкладень в основні виробничі засоби відносять:

- будинки та споруди, включаючи опалення, вентиляцію, водопровід та каналізацію, а також витрати на проектування та підготовку площі;

- виробниче обладнання;

- енергетичне обладнання;

- підйомно-транспортне обладнання;

- інструменти та пристрої;

- виробничий та господарський інвентар.

Вартість будинків та споруд виробничого і допоміжного призначення розраховується виходячи із вартості 1 м3. За. середніми розцінками ціна 1 м3 виробничого будинку становить 1500 грн., а бутових приміщень – 2000 грн. При цьому у вартість включені витрати на санітарно-технічне обладнання, сіті промислових проходів, а також на проектування та підготовку майданчику.

Вартість будинків та споруд, визначається за формулою:

Кбуд=НдSдЦв п+ Нп.к Цп.к Sп.к , (4.1)

де Нд - висота дільниці;

Sд - площа дільниці;

Цв п , Цп.к - вартість 1 м3 виробничої площі та побутових конторських приміщень;

Sп.к - площа побутових та конторських приміщень;

Нп.к - висота побутових та конторських приміщень.

При заданих значеннях Нд=6 м; Sд=216 м2; Цв п=1400 грн.; Sп.к=17,2 м2; Цп.к=2000 грн.; Нп.к=3 м згідно формули (4.1) одержимо:

Кбуд=62161300+ 3*17,22000=1788000 грн.

Кількість обладнання кожного виду розраховуємо за формулою:

(4.2)

де Ni – кількість деталей;

tin – трудомісткість операції, ti/60;

F – ефективний фонд часу роботи обладнання; F=2030 год;

кн – коефіцієнт виконання норм основними робітниками (1,05 – 1,1);

Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.

Кількість токарних верстатів 1М63Б

Кількість напівавтоматів на базі 1М63Б

Кількість токарних верстатів 1П420

Кількість шліфувальних верстатів 3А151

Вибір підйомно-транспортного обладнання здійснюється на підставі вагових характеристик деталей і обладнання, яке зміцнюється, та вантажопідйомності механізму. Дія підйомно-транспортного обладнання заготівельні витрати; складають 15 %, а витрати на мон-таж від 10 до 25 % від вартості придбання.

Для перевезення обладнання, деталей, запасних частин та іншого вантажу кількість транспортних засобів визначається з врахуванням вантажообігу, габаритів, фізико-хімічних властивостей вантажу, який перевозиться.

Таблиця 4.1 – Основне технологічне обладнання

Вид та марка обладнання | Річна прог-рама випуску | К-сть обл. | Потуж-ність, кВт | Коеф.

заван-таження | Початкова вартість, грн

Ср | Спр

Токарний

верстат 1М63Б | 1000 | 0,83 | 1 | 5,5 | 0,83 | 60000

Напівавтомат на базі верстату 1М63Б | 1000 | 0,89 | 1 | 5,5 | 0,89 | 85000

Токарний верстат 1П420 | 1000 | 0,75 | 1 | 6 | 0,75 | 62000

Шліфувальний верстат 3А151 | 1000 | 072 | 1 | 5 | 0,72 | 58000

Всього : | 3,19 | 4 | 22 | 0,8 | 265000

Вартість дорогого та довговічного інструменту складає 1 – 5 % від вартості технологічного обладнання.

Вартість контрольно-вимірювального приладдя приймається з розрахунку 4000 – 5000 грн. на один верстат.

Вартість виробничого та господарського інвентарю приймають в мірі 2 – 5 % від початкової вартості обладнання і будинків.

Результати розрахунків зводяться в таблицю 4.2.

Річна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

(4.3)

де На – норма амортизації;

Фп – початкова вартість основних фондів, грн.

Структура основних засобів – це співвідношення кожної групи основних засобів в загальній вартості.

Таблиця 4.2 – Вартість основних засобів і суми амортизаційних відрахувань

№ п/п | Назва основних засобів | Початкова вартість, грн. | Структура, % | Річна норма