Визначаємо питому світлових проломів лабораторії:

В приміщенні лабораторії є 2 вікна розмірами 1,51,7м загальною площею 5,1 м2, що відповідає вимогам ДБН 3.25-28-2006.

Проведемо розрахунок загального штучного робочого освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Сумарний світловий потік визначається за формулою:

де: Ен - нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, м2;

К - коефіцієнт запасу. Для люмінісцентних ламп К = 1,5 ... 2,0;

- коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної системи, який залежить від розподілу сили світла світильників, показника приміщення та коефіцієнтів відбиття стелі, стін і робочої поверхні.

Показник приміщення визначається за формулою:

де: а, в - ширина і довжина приміщення відповідно, м

а = 5,6 м, в = 5 м;

h - висота розташування світильників, h = 3,0 м

Для світильників типу ОДО при і = 0,9, стелі = 50%, стін = 30%, р.п=30%, = 0,36.

Світловий потік буде дорівнювати:

Визначаємо кількість світильників за формулою:

де: Фл - світловий потік однієї лампи. Для ламп ЛД 65 - 4 світловий потік становить Фл = 3570 лм.

Оскільки у світильнику ОДО використовується по 2 лампи, то необхідно застосувати 6 світильників.

Загальну робочу освітленість визначаємо за формулою:

Отримане розрахункове значення Е = 311,6 лк знаходиться в межах 300-400лк, встановлених ДБН 3.25-28-2006.

У вечірні часи роботи, коли даний рівень освітленості системою загального освітлення недостатній, застосовуються світильники місцевого освітлення.

Для виключення засвічення екранів прямими світловими потоками світильники загального освітлення розміщуємо збоку від робочого місця паралельно до лінії зору оператора. Зниження дискомфортного відблиску і дзеркального відображення в екранах світлових отворів світильників задовольняться шляхом використання світильників з захисним кутом не менше 40?, які мають вузьку криву сили світла як в поперечній, так і в повздовжній площинах випромінювання.

Габаритна яскравість світильників в зоні кутів випромінювання більше 50? від вертикалі обмежується в двох площинах 200кд/мІ.

Схема розташування світильників представлена на рис.5.2.

Рисунок 5.2 - Схема розташування світильників.

В лабораторії, де проводяться науково-дослідні роботи, відсутні джерела значного шуму і вібрацій. Джерела виникнення шуму це: вентилятори на системних блоках, процесорах, відео картах, CD ROM, вінчестер, оргтехніка та обладнання для кондиціювання повітря.

У приміщенні лабораторії рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки", СН3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях". Рівні шуму на робочих місцях користувачів ПК визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Таблиця 5.4 - Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот.

Вид трудової діяльності, робочі місця | Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц

31,5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000 | Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/ дБАекя:

Програмісти ЕОМ | 86 | 71 | 61 | 54 | 49 | 45 | 4г | 40 | 38 | 50

Рівні вібрації під час виконання робіт у приміщенні лабораторії не перевищують допустимих значень, визначених в ДСанПіН 3.3.2-007-98 та ДСН 3.3.6-037-99.

В джерелах виникнення (вентиляторах) для забезпечення нормованих рівнів шуму у приміщенні та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби. Як засоби шумопоглинання застосовуються негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц. Крім того, застосовуються підвісні стелі з аналогічними властивостями, а також матричні голчаті принтери замінені на струменеві і лазерні принтери, які забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску.

Для зменшення шуму в джерелі виникнення з’єднання вентилятора з корпусом блока живлення - за допомогою шумової підвіски. Крім цього використовуємо термодавчі, вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати (процесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють програмним шляхом регулювати як моменти вімкнення вентиляторів, так і їх швидкість обертання.

У випадку неякісного монтажу (коли вентилятори купують окремо від процесора) відбувається або перегрів процесора або підвищується рівень шуму.

Сучасні високошвидкісні 48-50х приводи CD-ROM спричиняють значний рівень шуму, а тому можуть бути рекомендовані лише для використання в офісі в якості мережевих.

Допустимий еквівалентний рівень звукового тиску не перевищує 40дб.

ПК на ЕПТ є джерелами електромагнітних випромінювань: м’якого рентгенівського, ультрафіолетового, видимого, інфрачервоного, радіочастотного діапазону, електростатичних полі. Енергія рентгенівського та частини інших випромінювань повністю поглинається склом екрану. Навколо працюючого монітору виникають електромагнітні поля низької частоти (від 5 Гц до 400 кГц).

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не перевищує рівнів, наведених в ТСО’99, ДСанПіН 3.3.2-007-98, ДНАОП 000.131-99.

Таблиця 5.5 - Гранично допустима напруженість електростатичного поля.

Смуга частот, кГц | Електричне поле, В/м | Магнітне поле, нТл

0,005-2 | 10 | 200

2-400 | 1,0 | 25

Поверхневий електростатичний потенціал не перевищує 500 В;

Для захисту користувачів ПК від дії електромагнітних випромінювань використовуємо:

- встановлені заземлені захисні фільтри для екранів моніторів (СР-фільтри фірми Polaroid CP Universal Gold, який зменшує випромінювання видимого діапазону на 60 %, випромінювання ELF+VLF на 99,6 %, збільшує контрастність в 50 разів.

- віддаль від екрану монітору до користувача становить 600-700 мм;

Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98.

У приміщеннях, де знаходяться монітори, забезпечується виконання заходів для запобігання накопичення статичної електрики - підтримується відносна вологість повітря на рівні 50-60% за допомогою побутового електрозволожувача “ІОН”.

Відповідно до ГОСТ 12.4.124-83 та №4459-88, використовуючи покриття підлоги на проходах і біля робочих місць виготовлене з антистатичного лінолеуму.

Неантистатичне покриття підлоги обробляється антистатичними речовинами типу “Лана-1”.

ПК