У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


живляться від мережі змінного струму ~ 220 В. Приміщення відноситься до таких, в яких безпека ураження електричним струмом відноситься до ІІ класу. Запроектуємо ряд заходів по забезпеченню безпеки при роботі з ними. Згідно "Правил встановлення електрообладнання" до робочого місця підведені кабелі.

Електробезпека роботи з приладами згідно з ДНАОП 0.00.1.31-99 забезпечена наступними заходами:

- для захисту приладів від перенавантажень та коротких замикань використовується запобіжник;

- для забезпечення електробезпеки в аварійному режимі застосовується захисне заземлення.

Проведемо розрахунок і виберемо тип запобіжника для системного блоку комп’ютера.

- тип запобіжника повинен задовольняти умову :

Ін Ір

де: Ін - номінальний струм споживання, А;

Ір - розрахункове значення струму, А;

Розрахункове значення струму обчислюється за формулою:

Ір = Р/U ,

де Р - потужність, яку споживає комп’ютер, Вт:

Р = 250 Вт;

U - напруга живлення, В:

U = 220В ;

Ір = Р/U = 250/220 = 1,136 (А)

Значення Ін вибираємо у 2,5-3 рази більшим від значення Ір, щоб виконувалась умова (6.1):

Ін = 2,5Ір = 2,51,136 = 2,84 (А)

У відповідності з отриманим результатом вибираємо запобіжник типу ВП1Т6-1-3А.

Лінія електромережі для живлення ПК виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

ПК підключатися до електромережі з допомогою штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх така, що приєднання нульового захисного провідника відбувається раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні є зворотним. Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, які можуть бути під напругою. Приміщення, де знаходиться вся комп'ютерна техніка, обладнується контуром-шиною захисного заземлення, яка з'єднується із заземлювачем. Контур-шина виготовляється з мідного дроту діаметром 6 мм у перерізі і вкладається по периметру приміщення. Місця перетину дротів пропаюються з застосуванням бікислотного флюсу. Для під'єднання заземлювальних провідників на шину наварюються гвинти М8.

Технічні засоби безпеки праці на електрообладнанні зводяться до захисту від дотику до струмоведучих частин, захисту в разі переходу струму на не струмоведучі частини. Для захисту від дотику передбачена надійна ізоляція і розташування у недоступних місцях струмоведучих частин електрообладнання. Ізоляція мережі перевіряється двічі на рік.

В приміщенні встановлюємо аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Сполучення металевих частин корпусу із землею здійснюється за допомогою заземлювачів - металевих провідників, що знаходяться у безпосередньому контакті із землею (рис. 5.3).

t h

d

l

a

Рисунок 5.3 - Схема розташування заземлювачів.

Заземлення відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

Для забезпечення безпеки величина опору заземлюючих пристроїв повинна бути, по можливості, якомога меншою. ПУЕ обмежує найбільше значення опору заземлюючих пристроїв і для установок з напругою до 1000В воно становить Rз.норм = 10 Ом.

Опір розтікання струму трубчатого заземлювача RТР., який заглиблений у землю на глибину t , визначається за формулою:

Rтр = розр.[ln(2l/d) + 0,5 ln((4t + l)/(4t - l))]/2l,

де розр. - розрахункове значення питомого опору грунту, Омм ;

l - довжина заземлювача, l = 2,5 м;

d - діаметр труби, d = 0,06 м;

t - відстань від поверхні землі до середини заземлювача, t = 0,5l + h,

h - глибина розташування заземлювача в грунті, h = 0,5 м.

t = 0,52,5 + 0,5 = 1,75 м

Розрахунковий питомий опір грунту визначається за формулою:

розр. = вим.

де вим - питомий електричний опір грунту ( суглинок ); вим = 100 Омм

- коефіцієнт сезонності, = 1,5.

розр. = 1001,5 = 150 Омм.

Rтр = 150 [ln(22,5/0,06)+0,5ln((41,75 + 2,5)/(41,75 - 2,5))]/23,142,5 = 45,8 Ом

Визначаємо необхідну кількість заземлювачів за формулою:

n = Rтр.с / RЗ.НОРМ е,

Rтр - опір розтікання струму однієї труби, Ом;

RЗ.НОРМ - опір заземлюючого пристрою , RЗ.НОРМ = 10 Ом;

с - коефіцієнт сезонності, с = 1,5;

е - коефіцієнт екранування, е = 0,75;

n = 45,81,5/100,75 = 9,16 10 шт.

Паралельне з’єднання заземлювачів здійснюється смугами прямокутного перерізу 540 мм, які приварюються до заземлювачів. Опір заземлюючих смуг визначається за формулою:

Rсм = розр. [ln(2L2/bh)]/2 L,

де L = 1,05an - довжина смуги, яка з’єднує труби ;

а = 2,5 м - відстань між заземлювачами;

b = 0,04 м - ширина смуги;

h = 0,5 м - глибина залягання смуги;

n - кількість заземлювачів.

L = 1,052,510 = 26,25 м.

Rсм = 150 [ln(226,252/0,040,5)]/23,1426,25 = 10,14 Ом

Визначаємо загальний опір заземлюючого пристрою:

Rзаг= RтрRсм /(nе Rсм + смRтр)

де см = 0,32 - коефіцієнт використання з’єднуючої смуги

Rзаг = 45,810,14/(100,7510,14 + 0,3245,8) = 5,12 Ом

Отримане розрахункове значення Rзаг = 5,12 Ом RЗ.НОРМ = 10 Ом, що відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98.

Згідно ОНТП 24-86 (категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою) приміщення лабораторії відноситься до категорії В. Ступінь вогнестійкості будівель згідно ДБНВ 1.1.7-2002 - ІІ.

У приміщенні, де експлуатується ПЕОМ виконуються профілактичні заходи згідно з ГОСТ 12.1.004-85 "Пожежна безпека. Загальні вимоги", здійснюються протипожежні заходи, які визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-31.99 та іншими нормативними документами.

Джерелами займання можуть бути електричні іскри, дуги, коротке замикання, струсові перевантаження, перегріті опірні поверхні, несправність обладнання. Кабельні лінії електроживлення виконані з спалимого ізоляційного матеріалу, тому є найбільш пожежонебезпечними елементами в конструкціях електрообладнання. Можливим джерелом пожежі являється загорання ізоляції електрообладнання, яке відбувається внаслідок коротких замикань або перевантаження мережі.

Для профілактики опір


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20