повітря на протязі декількох діб може знижуватись до мінус 5-10С. Середньорічна вологість складає приблизно 60 - 70 %.
1.3 Гідрометеорологічні і кліматичні умови
За кліматичними особливостями північно-західна частина Чорного моря відноситься до помірно-континентальної зони. Кількість річних опадів складає 300 мм. Льодових покриттів в районі родовища, як правило, немає, але в дуже суворі зими можливі утворення льодових полів. Переважаючий напрямок вітрів зимою північний і північно-східний з середніми швидкостями 3-8 м/с. Влітку вітри за напрямком є непостійними, їх середні швидкості складають 2-5 м/с. Шторми спостерігаються переважно зимою (3-8 днів на місяць). Висота хвилі під час шторму 5-8 м.
1.4 Гідрологічні умови району
Глибина акваторії на Штормовому родовищі становить 50-54 м. Разрахункова висота хвилі з 1% забезпеченності ( 1 раз в 100 років ) становить 12,5 м, при цьому довжина хвилі складає порядка 150 м. Густина морської води в середньому дорівнює 1026 кг/м3.
Морські течії в районі родовища мають південне спрямування зі швидкістю 0.3-0.5 вузла.
Соленість морської води в акваторії Штормового родовища 3-5 .
2. Геолого-промислова характеристика родовища і покладу
2.1 Загальні відомості про родовище
Штормове родовище відноситься до морського продовження південного борта Північно-Кримського крейдо-палеогенового прогину. Родовище являє собою за відкладами палеоцену і дату антиклінальну складку субширотного простягання. Продуктивними на родовищі є відклади нижнього палеоцену і дата, де при поінтервальному випробуванні в двох пробурених розвідувальних свердловинах 1 і 3 дебіти газоконденсатної суміші становили до 190 тис.м3/добу, в свердловині 2 отримані слабі припливи пластової води.
Абсолютна відмітка газо-водяного контакту (ГВК) прийнята на глибині мінус 1868 м. Розміри газового покладу складають 10.5 х 2.5 км, висота - 105 м. Поклад газу по всій площі підстилається підошвеною водою. При достатній вивченності на Штормовому родовищі запаси газу і конденсату пораховані у відкладах нижнього палеоцену. Ці запаси категорій С1+С2 затверджені в об`ємі : газу - 11227 млн.м3; конденсату - 427.5 тис.т.
Будова покладу визначається структурно-тектонічними особливостями залягання продуктивного горизонту, будовою його проникної частини. На час складання проекту дослідно-промислової експлуатації (ДПЕ) отримані достатньо суперечливі результати випробовування продуктивного горизонту. Тому прийнята для підрахунку запасів геологічна модель покладу є в значній мірі умовною. Абсолютна відмітка ГВК прийнята мінус 1868 м. При такій відмітці розміри покладу в плані складають 10.5 х 2.5 км, висота - 105 м.
В тілі покладу запаси газу розміщені в 45-48 проникних інтервалах розрізу продуктивного горизонту, які не корелюються по площині і,можливо, зв`язані між собою по розрізу внаслідок розвитку тріщинуватості.
Поклад газу по всій площині підстилається підошвеною водою.
Вихідні дані для розрахунку показників розробки Штормового родовища приведені в табл. 2.1
Табл. 2.1 - Вихідні дані для розрахунку показників розробки Штормового родовища
Основні дані |
Одиниці вимірювання | Значення групи сверд-ловин
І ІІ
Початкові запаси газу | млн.м3 | 11227.0
Початковий пластовий тиск | МПа | 25.1
Пластова температура | К | 350
Середня температура по стовбуру свердловини | К | 329
Температура на гирлі | К | 308
Критична температура в пласті | К | 208.9
Критичний тиск | МПа | 4.64
Коефіцієнт надстисливості газу при Тпл, Рпл— | 0.89
Відносна питома вага газу— | 0.68
Глибина спуску НКТ | м | 2000
Коефіцієнт гідравлічного опору для НКТ— | 0.017
Діаметр НКТ (внутрішній) | м | 0.076
Коефіцієнти фільтраційних опорів:
- лінійний
- квадратичний |
(Мпа)2/(тис.м3/доб)
103(МПа)2(тис.м3/доб)2 |
0.5 0.21
2.12 6.36
Коефіцієнт експлуатації— | 0.90
Кількість свердловин: - варіант І
- варіант ІІ
- варіант ІІІ |
свердловин | 7 —
9 5
12 9
Кількість МСП: - варіант І
- варіант ІІ
- варіант ІІІ— |
1
2
3
Запаси конденсату:
- балансові
- вилучаємі |
тис.т |
718.5
427.5
Початковий вміст конденсату в пластовому газі | кг/ст.м3 | 0.064
2.2 Історія геологічної вивченості району
Початок вивчення геологічної будови північно-західної частини акваторії Чорного моря відноситься до 1957р. з проведенням рекогносцірувальних гравіметричних і сейсмічних робіт. На основі цих робіт вперше отримані дані про будову осадового чохла і орієнтовні дані про рельєф фундаменту.
За період 1964-1970рр. вивчено структурний план неогенових і палеогенових відкладів значної частини акваторії моря і виявлений ряд локальних підняттів.
Підняття Штормового родовища виявлено детальними сейсморозвідувальними роботами. Пошуково-розвідувальне буріння на родовищі почате в травні 1981р. До нашого часу на родовищі пробурені свердловини 1, 2, 3 з фактичними вибоями 2052 м, 2340 м, 1975 м.
За результатами буріння і випробовувань цих свердловин виявлено наявність газоконденсатного покладу у відкладах палеоцену і датського яруса.
2.3 Стратиграфія
Опис геологічного розрізу родовища дається за матеріалами буріння свердловин 1, 2, 3, які розкрили товщу осадових порід до маастрихтського яруса включно.
Крейдова система ( К ).
Верхня крейда ( К2 ).
Маастрихтський ярус ( К2 m ). Відклади яруса на повну товщину розкриті свердловиною 1. Літологічні відклади представлені вапняками, глинистими вапняками, мергелями з уламками фауни. Карбонатність порід 33-35%. Товщина яруса 227 м.
Датський ярус ( К2 d ). Складений глинистими вапняками і мергелями масивної текстури. Породи тріщинуваті, є сутурні шви. Товщина яруса 144 м.
Палеогенова система ( Р ).
Утворення палеогену містять всі відділи: палеоцен, еоцен і олігоцен.
Палеоценовий відділ ( Р11 ).
Інкерманський ярус ( Р11 і ). Складений вапняками з підлеглими прошарками мергелів і вапнякових глин. Товщина яруса 70 м.
Качинський ярус ( Р12 к ). Представлений мергелями сірими, щільними з незначними домішками мікрофауни. Товщина - 104 м.
Еоценовий відділ ( Р21 ).
Бахчисарайський ярус ( P21 b ). Складений глинами темно-сірими, ущільненими, алевролітистими. Товщина яруса 76 м.
Сімферопольський ярус ( Р22 Sm ). Складений мергелями зеленувато-сірими, тріщинуватими з прошарками вапняків світло-сірих, глинистих з фауною.
Бодракський ярус ( Р23 Bd ). Розріз яруса