На родовищі випробовування продуктивних горизонтів в різних інтервалах проведено по всіх трьох розвідувальних свердловинах. З випробовуваних інтервалів припливи газу і конденсату отримані в свердловинах 1 і 3 з відкладів нижнього палеоцену. В свердловині 14 з чотирьох об`єктів отримані слабі притоки пластової води.

Тиск на гирлі свердловин і на замірювачі вимірювались зразковими манометрами класу точності 0.4.

Пластовий тиск в продуктивних пачках нижньопалеоценових відкладів замірювався глибинними манометрами МГН-2-400 з побудовою епюр тисків по стовбуру свердловин.

Вимір пластових температур проводився глибинними термометрами

ТП-1, межа виміру 180С; клас точності + 1.0.

Нижче приведені результати випробовування і дослідження свердловини 1.

Свердловина 1 пробурена в склепінній частині підняття. Глибина свердловини 2052 м. В експлуатаційній колоні проведено випробовування трьох об`єктів:

1 об`єкт ( інтервал 1902-1970 м; датський ярус ).

Інтервал 1902-1910; 1923-1937; 1950-1957; 1956-1970 м розкритий перфоратором ПСК-80 з щільністю 12 отворів на 1 погоний метр, фонтанні труби 73 мм спущені на глибину 1902 м.

Отримано промисловий приплив газоконденсату і невелику кількість води. Дослідження на продуктивність проведено на п`яти режимах фільтрації (табл. 2.2).

Таблиця 2.2- Результати дослідження 1-го об`єкту |

Діа-фрагма, мм | Час стабілі-зації, хв | Рвим,

МПа | Твим,

К | Рзатр,

МПа | Qгазу,

тис.м3/добу | Рвиб,

МПа

1 | 4,0 | 277 | 6.71 | 294 | 8.45 | 15.8 | 9.74

2 | 6,0 | 195 | 3.91 | 294 | 5.24 | 20.5 | 6.28

3 | 8,0 | 185 | 1.87 | 294 | 3.83 | 16.1 | 3.58

4 | 8,0— | 5.00 | 294 | 6.40 | 24.7—

5 | 7,9— | 2.26 | 294 | 2.46 | 19.5—

Статичний тиск: трубний - 19.5 МПа; затрубний-21.82 МПа. Пластовий тиск на глибині 1936 м - 25.0 МПа. Температура на глибині 1970 м - 86.

Замір води і конденсату проводився через сепаратор ( діафрагма діаметром 8 мм до і 6 мм після сепаратора ). Дебіт конденсату 4.8 м3/добу; води -2.9 м3/добу; вміст конденсату в газоконденсатній суміші ( конденсатний фактор ) - 194.3 см3/м3. Питома вага води 1.015 г/см3 при 20С.

Характеристика привибійної зони пласта:

( kh )=1.43 [ Дсм/сПз ]; k=0.26 мД; rпр=1831.8 см.

2 об`єкт ( інтервал 1860-1874 м; нижній палеоцен ).

Інтервал розкритий перфоратором ПКС-80 з щільністю 12 отворів на 1 погоний метр; всього 200 отворів; фонтанні труби 73 мм спущенні на глибину 1845 м.

Отриманий промисловий приплив газоконденсату. Випробовування на продуктивність проведені на двох режимах фільтрації (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 - Результати дослідження 2-го об`єкту |

Діаметр діафраг-ми,
мм | Час стабілі-зації,

хв. | Рвим,

МПа | Твим,

К | Рзатр,

МПа | Рвиб,

МПа | Qг.к.с,

тис.м3/добу | Qв,

м3/добу

1 | 6.0 | 240 | 5.64 | 294 | 7.25— | 29.6 | 17.0

2 | 4.0 | 380 | 9.99 | 297 | 12.06— | 24.2 | 16.5

Дебіт газу 18.5 тис.м3/добу, дебіт конденсату 4.2 м3/доб. Вміст конденсату 227 см3/м3 газу, питома вага конденсату - 0.735 г/см3. Вміст води 892 см3/м3 газу, питома вага води 1.015 г/см3 при 20 С.

Статичний тиск: трубний - 21.1 МПа, затрубний 21.22 МПа. Пластовий тиск на глибині 1867 м - 24.9 МПа. Пластова температура на глибині 1879 м - 81С.

Характеристика привибійної зони:

( k1h )=3.866 [ Дсм/сПз ]; k1=0.17 мД; rпр=522 см.

Характеристика віддаленої зони:

( k2h )=9.774 [ Дсм/сПз ]; k2=0.44 мД; rпр=5546 см.

Коефіцієнт закупорки дорівнює 2.53.

3 об`єкт ( інтервал 1834-1854 м; сумісно з 1860-1866.7 м ) нижній палеоцен.

Інтервал розкритий перфоратором ПКС-80 з щільністю 14 отворів на 1 погонний метр; фонтанні труби 73 мм спущені на глибину 1829 м. Отриманий промисловий приплив газоконденсату і води. Дослідження на продуктивність проведено на восьми режимах фільтрації ( 5 прямих і 3 зворотніх ходів ).

З таблиці 2.6.3 після обробки даних:

коефіцієнт фільтраційних опорів: a=126; b=0.68; Qс=225.6 тис.м3/доб. Статичний тиск не відновлений. Пластовий тиск на глибині 1850 м -

24.96 МПа. Температура на глибині 1844 м - 80С.

Проведено дослідження на конденсатність крізь промисловий сепаратор, при роботі свердловин через трубний простір з замірами вибійних тисків глибинним манометром на п`яти режимах. При цьому на діафрагмі діаметром від 5 мм до 11.8 мм після сепаратора, при Рсеп=4.16 МПа і температурі сепарації 18С, вміст конденсату визначений в кількості 238.9 см3/м3 стабільного і 285.1 см3/м3 сирого, води - 1.5 м3/добу.

Таблиця 2.4 - Результати дослідження 3-го об`єкту |

Діаметр діафраг-ми,
мм | Час стабілі-зації,

хв. | Рвим,

МПа | Твим,

К | Рзатр,

МПа | Рвиб,

МПа | Qгазу,

тис.м3/добу

1 | 6.0 | 165 | 17.25 | 306 | 17.54 | 20.1 | 96.5

2 | 8.2 | 215 | 14.77 | 301 | 15.27 | 17.16 | 151.7

3 | 10.0 | 420 | 10.55 | 314 | 11.64 | 12.83 | 153.2

4 | 12.0 | 430 | 8.10 | 313.5 | 9.50 | 11.63 | 170.6

5 | 14.0 | 470 | 6.67 | 314 | 8.03 | 9.73 | 181.8

6 | 12.0 | 60 | 7.88 | 312 | 8.88— | 164.9

7 | 8.2 | 200 | 11.09 | 308 | 11.90— | 109.4

8 | 10.6 | 225 | 9.34 | 312 | 10.42— | 133.1

Характеристика привибійної зони:

( kh )=46.97 [ Дсм/сПз ]; k=1.6 мД.

2.7 Склад і фізико - хімічні властивості газу і газоконденсатної суміші

На Штормовому родовищі