Для попередніх оцінок може бути запропонована наступ-на приблизна схема.

А. Для незамерзаючих акваторій глибиною до 100 м. При малій глибині залягання родовища під дном моря (сотні метрів) необхідно пробурити велику кількість розміщених на родовищі свердловин. З цією метою можна використовувати намивні і насипні штучні острови (при глибині до 5 м), естакади і приестакадні площадки, плат-форми на наскрізному опорному блоці з пальовою основою, пересувні установки.

Найбільше поширення на глибинах моря до 30 м і на відстані від берега до 50 км отримали естакади.

На великих глибинах, в основному, використовують платформи з наскрізним опорним блоком на пальовій ос-нові, самопідйомні платформи самостійно або в парі з лег-кими опорними блоками.

З кожного опорного блока бурять невелику кількість свердловин, тому на них послідовно розміщують бурове, а потім експлуатаційне обладнання. Блоки виготовляють лег-кими, і вони є відносно дешевими.

Застосування самопідйомних установок особливо раціональне при наявності надійного підводного експлуа-таційного обладнання, яке встановлюється над пробуреною свердловиною і з'єднується трубопроводом з нафтосхови-щем. При переході від приповерхневих горизонтів на більш глибокі ефективно використовувати СПБУ в парі з легким опорним блоком. Установку ставлять поруч з блоком і на нього наводять вишку СПБУ. По закінченню буріння на блоці встановлюють автономне експлуатаційне обладнан-ня. Завдячуючи тому, що на блоці не передбачається розміщення персоналу, енергетичного обладнання і запасів, він стає досить легким ,і вартість його в декілька разів менша від вартості опорних блоків, які використовуються для про-ведення бурових робіт.

При великій глибині залягання родовища під дном (ти-сячі метрів) його бажано розробляти з великих платформ, призначених для буріння декількох десятків свердловин. Для скорочення термінів початку експлуатації родовища на платформі встановлюють декілька (два - три) бурових вер-стати, які здійснюють роботу одночасно. Для цього не-обхідно мати в п разів більше технологічних запасів , техно-логічного обладнання, виробничих площ, що підвищує вартість споруди. Вони в 1,5-2 рази дорожчі ніж блоки, які використовуються при малій глибині залягання родовища. Але той факт, що для розробки родовища потрібна невелика кількість споруд, робить їх використання економічно ефек-тивним.

Б. Для незамерзаючих глибоководних акваторій. Експлуатація родовища при глибині моря понад 100 м проводиться в основному з платформ на наскрізному опор-ному блоці з пальовою основою, а також з гравітаційних платформ.

Розрізняють платформи одно і багатоцільового призна-чення. Платформи поділяються на бурові і експлуатаційні. Бурові платформи більш легкі, їх верхня будова має поверхи загальною площею 1500-2000 м2. Експлуатаційні - трипо-верхові, площа третього поверху 3000-3500 м2 .

Розділення функцій буріння і видобутку забезпечує вели-ку пожежобезпечність комплексу споруд.

Розробку родовища з допомогою платформ одноцільового призначення застосовують в таких випадках:

- коли необхідно вийти на розрахунковий рівень видобут-ку в найкоротші терміни;

- гідрометеоумови дозволяють використовувати полег-шену конструкцію;

- коли необхідно бурити велику кількість свердловин, що знаходяться на великій віддалі одна від другої.

Витрати на будівництво платформ багатопланового призначення менші, але в цьому випадку приблизно на 1 рік збільшується термін початку експлуатації родовища. На віддалених від берега акваторіях часто поряд з іншими спорудами є зміст використовувати гравітаційні плат-форми багатоцільового призначення, які поєднують функції буріння, видобутку і зберігання нафти. З таких платформ буриться до 60 свердловин (об'єм нафтосхови-ща 100-200 тис. м3). Платформа має велику масу і розміри, її можна виготовляти як з металу, так з бетону і залізобетону. Загальна площа трьох поверхів верхньої будови, яка викори-стовується для розміщення обладнання, житла і запасів, ста-новить 20 тис.м2. Часто ці споруди з'єднують з платформа-ми одноцільовими трубопроводами.

На глибинах понад 250 м перспективними є споруди у вигляді башні з відтяжками.

В. Для акваторій з однорічним льодом. Тут можна експлуатувати всі типи стаціонарних споруд, крім платформ з наскрізним опорним блоком. На глибинах до ЗО м ефективні штучні острови, які оконтурені огорожею з занурених елементів на глибинах 30-60 м: гравітаційні на пальовій основі і пальово-гравітаційні споруди; на глибинах 60-100 м при товщині льоду до 0,6 м- гравітаційно-залізобетонні.

Г. Для акваторій з багаторічним льодом. При глибині понад 100 м можливість побудови споруди, яка би перетинала поверхню води, малоймовірна. Найбільш перспективним в цих районах є створення і використання підводних бурових і експлуатаційних комплексів. На глиби-нах менших 30 м можливе застосування штучних островів і гравітаційних платформ. На глибині до 7 м і тривалості льодового періоду понад 7 місяців ефективні льодові і льодово-грунтові острови.

У випадках, коли експлуатацію родовища не можна роз-раховувати на більше ніж 20-25 років, використовують пе-ресувні установки. Після закінчення буріння над гирлом свердловини встановлюють підводне обладнання. Транс-портування можна здійснювати за допомогою танкера або трубопроводами до нафтосховищ.

Конструювання гідротехнічних споруд нафтопромисло-вого призначення проводять з врахуванням вимог:

- ефективності (конструкція МСП повинна найкращим чином відповідати своєму призначенню);

- надійності (конструкція і всі елементи повинні без по-шкоджень протистояти всім діючим навантаженням і діям в тих умовах, в яких платформа буде експлуатуватись);

- довговічності (повинна бути забезпечена безвідмовна робота конструкції на протязі встановленого раціонального терміну її