хвилин створює в обсадній трубі і цементному кільці та породі неглибокий канал, що забезпечує надійний зв’язок між стовбуром свердловини і пластом.
Віброобробка вибоїв.
Віброобробка вибоїв свердловин здійснюється за допомогою спеціальних гідравлічних машин – вібраторів. Суть віброобробки полягає в створені коливання тиску різної частоти і амплітуди шляхом різких змін витрати рідини, яка протікає через вібратор, приєднаний до НКТ, що спущені в свердловину.
Методи комплексної дії.
Методи комплексної дії на ПЗП мають в собі елементи хімічної, механічної і фізичної дії. Вони застосовуються в складних гірничо-геологічних умовах, де проявляються одночасно декілька факторів, які погіршують фільтраційні властивості пласта. До них відносяться:
Термокислотна обробка – це дія на ПЗП гарячою кислотою, нагрітою за рахунок теплового ефекту екзотермічної реакції металічного магнію з солянокислотним розчином.
Для проведення термокислотної обробки застосовують спеціальні реакційні насадки, які представляють собою перфоровану трубу, в яку загружають магній у вигляді стружки, кульок, стержнів чи брусків;
Внутрішньопластова термічна обробка комплексно поєднує в собі елементи ГРП, СКО і теплової обробки. Суть обробки полягає в тому, що по технології гідравлічного розриву в пласті створюються тріщини, які заповнюються гранулами магнію або їх суміші з піском з наступним розчиненням магнію солянокислотним розчином;
Термохімічна дія на ПЗП заключається в знижені на вибої свердловини порохового заряду, який спускається на електрокабелі. Інтенсивність процесу змінюється в залежності від маси порохового заряду.
2.3. Вибір свердловин і встановлення черговості проведення в них запроектованих робіт.
Для проведення дії на привибійну зону пласта, а точніше піноспиртокислотної обробки пласта, вибираємо свердловину № 130, оскільки карбонатність порід сприяє збільшенню дебіту при їх обробці.
Свердловини, які знаходяться близько до свердловини № 130 і які експлуатують продуктивний горизонт НАГ мають більші дебіти, що говорить про доцільність даної обробки (див. п.3.3).
2.4. Технологічні і технічні розрахунки параметрів запроектованих робіт. Вибір робочих матеріалів, реагентів та обладнання.
Вихідні дані для проведення технологічних і технічних розрахунків на свердловині № 130 Шебелинського ГКР для проведення спиртопінокислотної обробки пласта заносимо в табл. 6.1.
Основними характеристиками, які необхідно розрахувати при спиртопінокислотній обробці являються:
об’єм кислотного розчину;
необхідна кількість оцтової кислоти (стабілізатор);
необхідна кількість HCl;
необхідна кількість інгібітора;
кількість хлористого барію;
кількість піноутворювача;
об’єм метанолу;
об’єм води для приготування кислотного розчину;
кількість води і хлористого кальцію для ізоляції зумпфа;
об’єм пінокислотного розчину, закачуваного без тиску і під тиском;
об’єм газу, необхідний для проведення СПКО;
втрати тиску на тертя при проведені СПКО;
час проведення процесу СПКО;
об’єм рідини для продавки пінокислотного розчину в пласт.
Базуючись на промислових даних, вибираємо концентрацію кислотного розчину 12%, норму витрати кислотного розчину на 1 м товщини пласта вибираємо 0,4 м3/м.
Загальний об’єм кислотного розчину визначаємо за формулою
(6.1)
де: N – норма витрати кислотного розчину визначена в м3/м;
h – товщина продуктивного пласта, м;
W= 0.4*125 = 50 м3
Необхідну кількість HCl визначимо за формулою:
(6.2)
де: x – концентрація кислотного розчину;
Z – концентрація HCl;
W – об’єм кислотного розчину, м3;
A і B – числові коефіцієнти для 12% кислотного розчину А = 214, а для 27,5% кислоти В = 226.
Звідси
м3
Для запобігання випадання з солянокислотного розчину солей заліза додаємо оцтову кислоту.
Кількість оцтової кислоти визначаємо за формулою:
м3 (6.3)
де: c – концентрація оцтової кислоти. Приймаємо c=80%;
Qо.к. – потрібна кількість оцтової кислоти, м3;
b – процент добавки оцтової кислоти до об’єму розчину.
b = f + 0.8; f – вміст солей заліза в соляній кислоті. Приймаємо f = 0,7%;
Тоді b=0,7 + 0,8 = 1,5% м3.
В якості інгібітора корозії вибираємо каналін А в кількості 0,1% від об’єму кислотного розчину. Звідси Qi = 0.0001*50 = 0.05 м3.
Кількість хлористого барію визначаємо за формулою:
м3 (6.4)
де: Qхб – кількість хлористого барію м3;
хб – густина хлористого барію, хб = 4000 кг/м3;
а – вміст в соляній кислоті SO3, приймаємо а = 0,6%;
x – концентрація кислотного розчину;
z – концентрація соляної кислоти.
м3
В якості піноутворювача застосовуємо ПАР типу сульфанол. Рекомендовано концентрація від 0,7 до 1,5%.
Приймаємо 1%.
м3
Сумарний об’єм всіх добавок:
м3
м3
Об’єм води для приготування кислотного розчину:
м3
м3
Для глибинного проникнення кислоти в пласт її розбавляють водним розчином метанолу. Концентрацію метанолу в воді приймаємо рівною 17,5 %.
Об’єм метанолу визначимо за формулою:
; м3 (6.5)
Cмет - концентрація метанолу.
м3
Тоді об’єм води з врахуванням об’єму метанолу
м3
Отже для приготування 50 м3 кислотного розчину необхідний об’єм води 23,22077 м3.
Для ізоляції зумпфа треба застосовувати розчин хлористого кальцію густиною 1200 кг/м3, але так як свердловина № 130 була переведена на вище залягаючі пласти, то зумпф ізольований цементним мостом.
Об’єм пінокислотного розчину (ПКР), закачуваного без тиску, визначаємо за формулою:
(6.6)
- довжина нагнітальної лінії, = 30 м
- діаметр нагнітальної лінії, = 0,062 м
м3
Об’єм ПКР закачуваного під тиском
м3 (6.7)
Об’єм газу необхідний для проведення СПКО
(6.8)
м3
d - коефіцієнт закачуваного повітря, d = 1
, - атмосферний і пластовий тиск, МПа.
Ступінь аерації в пластових умовах = 1 м3 повітря на 1 м3 розчину.
Вважаємо, що СПКО проводиться при t = 20 ?С, = 2,65 МПа.
Тоді ступінь аерації при стандартних умовах
(6.9)
Z – коефіцієнт надстисливості при Pпл і Тпл, Z = 0,94843
Тпл – пластова температура Тпл = 327 К
Визначимо густини піни. Вважаємо, що закачка кислотного розчину і водного розчину ПАР здійснюється двома цементувальними агрегатами ЦА-400. Мінімальна подача агрегату qагр = 6,6*10-3 м2/с, тиск Pагр = 40 МПа. Газ закачуємо пересувним компресором УКП-8-80, з наступними робочими параметрами: подача Qком =8 м3/хв, тиск на прийомі Pпр = 0,1 МПа, тиск на викиді 8 МПа. Метанол закачуємо агрегатом ЦА-320 з такими робочими характеристиками:
Подача агрегату 2,9*10-3 м3/с, тиск