стабшьноТ передач! шформацп приемлимо використання любого типу геоф1зичного кабеля ,що вщповщае cboim техшчним вимогам.
4. МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ АПАРАТУРИ ЕМ
Виміри є одним із основних шляхів отримання геофізичної інформації, за даними якої проводять геологічне дослідження розрізів свердловин. Отримання геофізичної інформації здійснюється як засобами вимірювання (геофізична апаратура), так і за рахунок техніки проведення вимірів (системи спостережень).
Метрологічне обслуговування технології геофізичних досліджень в
свердловинах в значній мірі обумовлює ефективність і достовірність отримання рішення геологічного завдання. Методика метрологічного забезпечення технологічного процесу ГДС визначає нормовані характеристики процесу вимірів в свердловині, петрофізичних лабораторіях і алгоритмічної інтерпретації.
Основним завданням метрологічного забезпечення є здійснення комплексу технічних і методичних заходів по метрологічному забезпеченню діяльності геофізичних підприємств. Метрологічні операції забезпечують єдність, достовірність і нормовану точність результатів вимірів.
Враховуючи будову інформаційної моделі технології геофізичних досліджень в свердловинах, структуру метрологічного забезпечення можливо побудувати за чотирма підсистемами:
1. Метрологічне забезпечення вимірів фізичних параметрів у свердловині
геофізичною апаратурою.
2. Метрологічне забезпечення вимірів петрофізичної інформації в
лабораторних умовах на зразках керну.
3. Метрологічне забезпечення вимірів геологічних параметрів.
4. Метрологічне забезпечення системи геофізичної інтерпретації і
програмно-алгоритмічного забезпечення.
У загальному кожна із підсистем повинна забезпечувати отримання геофізичної інформації методикою, яка відповідає нормованим параметрам. 'Нормовані методико-технологічні параметри формуються при розробці -вимірювального геофізичного засобу і технології проведення досліджень, вони
визначаються при проведені метрологічного забезпечення.
Метрологічні параметри вимірювальних засобів вивчаються методами експерементальних випробувань, які проводяться на фізичних моделях
реальних гірських порід, або на штучно побудованих атестованих контрольно-повірочних установках і свердловинах. Метрологічні установки і моделі
повинні відповідати адекватності по петрофізичних властивостях і враховувати
неоднорідність. Проведення випробувань починається з метрологічної експертизи технічної документації, метрологічної атестації вимірювального Засобу і складання схеми метрологічного забезпечення робіт в процесі експлуатації.
Для проведення метрологічних операцій з геофізичною вимірювальною апаратурою використовують стандартні зразки складу і властивостей, повірочні установки і імітатори фізичних властивостей, а також контрольні свердловини. Як ми вже знаємо, що електричний каротаж проводиться у свердловинах метою визначення електричного опору пласта за значеннями позірного опору, Який залежить від геолого-петрофізичних і технологічних факторів. Позірний Електричний опір визначається за Метрологічне забезпечення прааметрами Іелектромагнітного поля, утвореного в неоднорідному середовищі, при фіксованих розмірах зондового пристрою. Основною передумовою є допущення того, що виміри проводяться в однорідному середовищі.
У технічній документації на апаратуру електричного каротажу вказується щмірювальний параметр - позірний електричний опір, який залежить від свердловинних умов і це обумовлює необхідність проведення градуювання в їїеобмеженому однорідному середовищі.
У загальному, градуювання апаратури електричного каротажу можливо проводити і в однорідному середовищі (наприклад, в ізольованій ємності з відомим рс). Але цей шлях виміру рп має певні ускладнення при переході від рк По рп за рахунок невідповідності модельних уяв і реального геологічного середовища.
При проведенні метрологічного забезпечення вимірів параметрів рп і єпр геофізичною апаратурою, виконують контроль нормованих метрологічних характеристик і контроль характеристики складової методичної похибки вимірювання. Інструментальна складова похибки вимірювання залежить не тільки від параметрів засобу вимірювання значень рп але і від інформації, яка отримується свердловинними резистивіметрами і каверномірами.
Вимірювання всього комплексу параметрів здійснюється приладом одночасно. Він містить 32 інформаційних каналів, що приведені у додатку У.
Загальний діапазон виміру питомих електричних опорів складає:
для зондів БКЗ і БК від 0.2 до 2000 Омм;
для резистивиметра від 0.2 до 20 Омм.
Опір гальванічної ланки виміру ПС приладу (без обліку опору жили каротажного кабеля) не перевищує 100 Ом.
Межа значення, що допускається, відносної основної похибки вимірів складає, у відсотках:
- для зондів БКЗ ±[5+0.1(Rmax/R)],
де Rmax - межа виміру каналу, Омм (див. табл.3.1.1), R виміряне значення уявного питомого електричного опору в : каналі, Омм
- для зонда БК ±10
-для резистивиметра ±[10+0.2(Rmax/R)],
де Rmax - межа виміру каналу, Омм (див. табл.1),
R - вимірюване значення уявного питомого електричного опору в каналі, Омм.
Межі додаткової відносної похибки, що допускається, виміри від впливу температури для всіх каналів не перевищують 0.25 основної похибки на кожні 50 °С зміни температури.
ВИСНОВОК
Аналізуючи вище поданий матеріал, можна зробити наступний висновок.
Даний комплексний прилад електричного каротажу, що довелось мені спроектувати є достатньо економічно вигідним, адже за один спуско-підйом можна записати цілий комплекс параметрів, які цікавлять нас. Ще одною особливістю цього приладу є те, що він містить модуль індукційного каротажу, який в свою чергу дасть нам можливість записати активну і реактивну складові. Але це не є найважливішими особливостями цього приладу. Найважливішим є те, що він містить 32 інформаційних каналів, де використовується принцип часового розділення для виключення взаємного впливу електричних полів різних зондових пристроїв, а також при дискретному 10-кратному переключені коефіцієнтів підсилення каналів телеметрії. Кожний вимірювальний цикл включає перетворення і передачу даних 32 інформаційних каналів із часовим розділенням плюс-стоп перед наступним циклом