ЗМІСТ
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………
1 Технічна частина
Фізико-географічна і економічна характеристика району робіт…………...
Топографо-геодезична вивченість об’єкту…………………………………..
Обґрунтування вибору масштабу і методу топографічної зйомки, вибір висоти перерізу рельєфу………………………………………………………
Картосхема об’єкту……………………………………………………………
Проектування планової основи топографічної зйомки
Основні вимоги до планової геодезичної основи топографічної зйомки………………………………………………………………………
Проектування тріангуляції 4 класу……………………………………...
Графічний розрахунок висот знаків……………………………………..
Оцінка проекту тріангуляції……………………………………………..
Згущення планової геодезичної мережі до необхідної густоти пунктів……………………………………………………………………..
Характеристика планової мережі………………………………………..
Проектування висотної геодезичної основи топографічної зйомки………
Проектування топографічної зйомки
Основні вимоги до топографічної зйомки ……………………………...
Розробка технологічної послідовності виконання робіт……………….
Основні вимоги до зйомки забудованої території і підземних комунікацій………………………………………………………………..
Розрахунок основних даних для аерофотозйомки ……………………..
Проектування планової прив’язки аерознімків…………………………
Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису
Підрахунок обсягів робіт……………………………………………………..
Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт………..
Планування і організація робіт
Узагальнені результати підрахунку обсягів робіт і кошторису на їх виконання……………………………………………………………………...
Складання календарного графіка…………………………………………….
Організація робіт
Загальні питання організації робіт на об’єкті…………………………..
Розробка питань організації робіт в польових бригадах………………
Висновки……………………………………………………………………………
Перелік посилань на джерела …………………………………………………….
Додатки
В с т у п
Даний курсовий проект на тему “ Організація комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні карт масштабу 1:2000 на Івано-Франківському об’єкті входить в курс навчальної дисципліни “ Планування, менеджмент і маркетинг в геодезії та землеустрою “. Дана дисципліна вивчає методику управління і планування виробничого процесу, питання підбору і розміщення кадрів, нормування праці, обліку та звітності, питання економічного аналізу підприємства.
Представлений проект розглядає окремі з них, а саме : на прикладі конкретного об’єкту вивчаються питання проектування геодезичної основи топографічної зйомки, наводяться основні вимоги до неї, підраховуються обсяги робіт, складається кошторис, виконується планування і організація робіт.
Згідно із завданням, топографічні карти Івано-Франківського об’єкту в подальшому будуть використовуватись для розробки проекту і робочих креслень осушення земель сільськогосподарського призначення. У відповідності до Інструкції з цією метою необхідно створити топографічні плани в масштабі 1:2000. Обгрунтування методу топографічного знімання здійснюють на основі аналізу місцевості на об’єкті. Проектування виконується в двох варіантах. В даному курсовому проекті описується стереотопографічний метод зйомки.
Технічна частина
Фізико-географічна і економічна характеристика району робіт
Згідно завдання на курсове проектування, роботи будуть проводитись на території Камянець-Подільського району, який розташований у південно-східній частині Хмельницької області. Лежить на заході Подільської височини. Поверхня північної частини району підвищена горбисто-пасмова товтрова , південна – підвищена хвиляста лесова рівнина.
Камянець-Подільський район розміщений у межах Західно-Української лісостепової провінції. Пересічна температура січня -5,5єС, липня +18єС. Період з температурою понад +10єС становить 155 – 160 днів. Опадів 560 мм на рік, переважно в теплий період року. Висота снігового покриву 14–16 см. Гусятинський район належить до вологої помірно теплої агрокліматичної зони.
У ґрунтовому покриві переважають чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені ґрунти ( 51,5% площі ), чорноземи глибокі малогумусні ( 28,1% ), ясно-сірі лісові, а також лучні і лучно-болотні ґрунти.
На схилах Товтр збереглися значні масиви широколистяних лісів. Площа лісів 16 000 га, найбільш поширені породи : дуб чорний, граб, ясен, бук, клен гостролистий. Є невеликі площі під хвойними ( 11,3%, сосна, ялина, модрина ) та листяними ( береза, липа, тополя ) лісами.
Переважають підприємства по переробці сільськогосподарської сировини. Найбільші з них: Гримайлівський і Копиченецький консервні заводи, Глібівський завод мінеральних вод, Кам’янець-Подільський завод продовольчих товарів, Копичинське виробниче об’єднання гумових іграшок, “Гусятинреммаш” та інші. Сільське господарство району спеціалізується на вирощуванні зернових ( пшениця, кукурудза, гречка ) та технічних ( цукрові буряки, тютюн ) культур і картоплі. Розводять велику рогату худобу м’ясо-молочного напрямку, свиней; допоміжні галугі тваринництва – вівчарство, птахівництво. Площа сільськогосподарських угідь – 71500 га, у тому числі орні землі 67200 га, сінокоси і пасовища – 1500 га. Осушено 8100 га, зрошується 1400 га земель.
Топографо-геодезична вивченість об’єкту
При проектуванні планово-висотних мереж в якості топографо-геодезичного матеріалу використовується карта масштабу 1:50000, видана в 1971 році Головним управлінням геодезії і картографії при Раді міністрів СРСР. Це учбова карта з номенклатурою М-35-110-А. Система координат Гауса-Крюгера, система висот Балтійська, висота січення рельєфу 10 метрів. Схилення на 1971 рік схилення східне 6є15’. Середнє зближення меридіанів західне 2є21’. При прикладанні бусолі ( компаса ) до вертикальних ліній координатної сітки середнє відхилення магнітної стрілки східне 8є36’. Річна зміна схилення східна 0є02’. Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного азимуту мінус 8є36’.
Карта обмежена паралелями з довготами 49о і 48є50’ та меридіанами 24є30’ і 24є45’.
Плановою основою ділянки робіт є пункти тріангуляції: 1) Велика гора, 3 клас, складний сигнал 30 метрів; 2) Паліхово 3 клас, 16 метрів; 3) Дорога, 3 клас,12метрів.
Всі вихідні пункти тріангуляції закріплені центрами типу У20П (рис1.1).
Рис.1.1 – Центр типу У20П для планових мереж 3 і 4 класів
Обґрунтування вибору масштабу і методу топографічної зйомки, вибір висоти перерізу рельєфу
Згідно із завданням, топографічне знімання на Івано-Франківському об’єкті буде використовуватись для розробки проекту і робочих креслень осушення земель сільськогосподарського призначення. У відповідності до розділу 1.2 Інструкції [2] з цією метою необхідно створити топографічні плани масштабу 1:2000.
Обгрунтування методу топографічного знімання здійснимо на основі аналізу місцевості на об’єкті. На Івано-Франківському об’єкті місцевість горбиста, відсоток залісненості незначний, отже, для цієї місцевості підходить як стереотопографічний , так і комбінований метод аерофотознімання. Оскільки два методи рівноцінні, то для отримання порівняльної характеристики проектування здійснюють в двох варіантах. В даній роботі описано стереотопографічний метод.
Вибір висоти перерізу рельєфу залежить від крутизни схилу на даному об’єкті. На місцевості переважає горбистий рельєф з кутами нахилу до 4°. Тому, користуючись таблицею 1 Інструкції [2] для масштабу знімання 1:2000 вибираємо висоту січення рельєфу 1 метр.
Картосхема об’єкту
На Івано-Франківському