Письмова екзаменаційна робота на тему

Технологія виготовлення дверного блоку рамної конструкції

Технологія настилання штучного паркету в “ялинку” на дерев’яній основі.

Зміст

Розділ І Контрольне завдання

Розділ ІІ Столярні роботи

Призначення і коротка характеристика виробу.

Технічні вимоги до виробу.

Характеристика матеріалів і вимог до них.

Коротка характеристика інструментів і обладнання.

Послідовність операцій при виготовленні виробу.

Карта технологічного процесу.

Малюнок і специфікація виробу.

Розділ ІІІ Паркетні роботи

3.1 Призначення і види перкетних підлог.

3.2 Послідовність операцій при настиланні підлоги.

3.3 Карта технологічного процесу при настиланні підлоги.

Розділ IV Організація робочого місця та безпека праці.

4.1 Організація робочого місця при виконанні столярних та паркетних робіт.

4.2 Безпека праці при виготовленні та монтажу столярних виробів та паркетних підлог.

Розділ V Використана література

Столярні роботи

Дверні блоки призначені для спілкування між приміщеннями.

Дверний блок складається з дверної коробки і полотна яке навішане на вертикальному бруску коробки на завіси.

За призначенням дверні блоки поділяються на вхідні, міжкімнатні, для санітарно-технічних вузлів, тамбурні і спеціальні.

За конструкцією дверні блоки поділяються на рамні (фільончасті) і щитові, з порогом і без порога, з фрамцгою і без неї. За кількістю полотен – одно і двох пільні. По напряму і способу відкривання двері бувають розпашні, колихаючися, роздвіжні.

За наявністю скла: засклені і глухі.

За вологостійкостю – з нормальною (60і повишеною вологістю (більше 60

В залежності від опорядження бувають з прозорим і непрозорим опорядженням.

В залежності від навішування двері розрізняють праві і ліві.

Рамні двері складаються з вертикальних, горизонтальних і серединних брусків. Просвіт між брусками заповнюється щитами або тафлями (фільонками). Фільонки можуть бути дощані, фанерні, із деревноволокнистої плити або ДСП. Дощані тафлі з’єднують в паз і наплив.

Неплоскість дверних полотен не повинно перевищувати 0,15а в дверях вищої категорії якість 0,1найбільшого їх розміра по висоті, ширині і діагоналі.

Неперпендикулярність сторін дверних полотен не повинна бути більше 0,5 мм/м.

На лицьових поверхнях полотен, коробок провиси деталей, без фасок в місцях спряження, не допускається. Двері підвищеної вологостійкості виготовляють з деревини хвойних порід: сосни, ялини, піхти, кедра.

Застосовуючи деревину різних порід в дверному полотні або в коробці не дозволяється, за виключенням сосни, ялини, піхти і кедра (під непрозоре опорядження).

По товщині і ширині заготовки склеюють на гладку фугу, а по довжині на зубчастий шип.

Технологічний процес виготовлення дверного блоку рамної конструкції складається з таких етапів:– 

розкрій пиломатеріалів на заготовки на круглопилкових верстатах: розкроюємо заготовки по довжині на верстаті Ц-6 для поздовжнього розкрою, і по ширині на маятниковому верстаті для поперечного розкрою;– 

фугування: фугуємо заготовки, спочатку пласт, потім кромку. Утворюємо базу на фугувальному верстаті СФ-4; Ф-6;– 

фугування в розмір – на рейсмусовому верстаті, обробляємо заготовку з 4-ох сторін (в розмір);– 

чистове торцювання,– розкроюємо заготовку в поперек волокон в чистовий розмір на круглопилкових верстатах для поперечного розкрою;– 

вибірка фальців,– вибираємо фальці на фрезерних верстатах з нижнім розміщенням шпінделів;– 

зарізання шипів провушин,– зарізання шипів і провушин виконується на фрезерних чи свердлильних верстатах або по розмітці за допомогою ручних інструментів;– 

контроль якості, – на робочому місці проводимо контрольні виміри, заробляємо дефекти;– 

контрольне складання, – насухо з’єднуємо деталі між собою (провіряємо щільність прилягання деталей);

Остаточна зборка,– на шипи наносимо клей, збираємо і стягуємо полотно і коробку у ваймах, в кутових з’єднаннях висвердлюємо отвори і забиваємо шканти. Витримуємо у ваймах до висихання клею;

Остаточний контроль,– за допомогою метра чи рулетки, кутника, провіряємо точність зборки

Паркеті роботи.

Призначення і види паркетних підлог.

Підлога – це конструктивний елемент будівлі який сприймає навантаження від переміщення людей, меблів і т. п. і передає на нижчі лежачі елементи.

Підлоги влаштовують на перекритті або на грунті.

За конструкцією покриття підлоги є:

дощані

паркетні

керамічні

синтетичні

ліноліумні

суцільні (безшовні)

штучні

За характером теплозасвоєння “теплі” – влаштовують у місцях з масовим перебуванням людей, “холодні” – з короткочасним перебуванням людей.

Підлоги являють собою багатошарову конструкцію яка містить такі елементи:–

покриття – верхній елемент підлоги–

прошарок – проміжний шар зв’язуючий покриття з нижнім елементом підлоги або перекриття–

підстилаючий шар – забезпечує непорушність покриття–

основа – являє собою міжповерхове перекриття або природній грунт.

Теплоізолюючий шар – забезпечує тепло-звукоізоляцію підлоги.

Гідроізолюючий шар – не пропускає воду через підлогу в другі елементи підлоги, або стічних грунтових вод в підлогу.

Підлога повинна мати гарний естетичний вигляд, не зношуватись в процесі експлуатації і мати мінімальну звукопровідність, бути теплим, легко ремонтуватись.

Настилання підлоги починають після завершення всіх загально-будівельних, електро-монтажних та санітарно-технічних робіт.

Паркетні підлоги укладаються на плитах перекриття і на дерев’яній основі.

Дерев’яна основа складається з нефугованих дошок 2-го сорту здорової деревини, вологістю не більше 12Нерівності основи усувають струганням. Дерев’яну основу укладають по лагам і закріплюють цв’яхами. На дерев’яну основу настилають 2, 3 шари картону для запобіганню скрипу при ходьбі. Картон укладають свобідно не закріплюючи перпендикулярно до дошок основи.

Після цього розмічаємо основу. Визначаємо центральну вісь приміщення і в протилежних кінцях стін забиваємо по 1 цв’яху. Між якими натягують шнур на висоті рівній товщині планки.

Потім з двох сторін розмічального шнура укладаємо у стопки паркетні планки і приступаємо до укладання маячної “ялинки”.

Маячна ялинка складається з двох рядів паркетних планок які укладають під . Паркетні планки укладають способом “на себе” і закріплюють цв’яхами. При довжині планок до 300 мм закріплюють до основи 2, 3-ма цв’яхами в кромку і 1 в торець, більше 300 мм 4-ма цв’яхами в кромку. Цв’яхи забивають під , а шапку втоплюють добійником.

Після укладання маячної “ялинки” укладають рядові ряди. Крайній ряд біля стінки обрізують дисковою пилою для чого попередньо натягують шнур і відбивають лінію обрізання з врахуванням