II. ЕКСПЛУАТАЦІЯ КОНТРОЛЬНО-КАСОВИХ АПАРАТІВ

§ 39. Призначення та класифікація контрольно-касових

апаратів

В торговельно-оперативному процесі важливе місце займає організація розрахунків з покупцями. Правильна організація роз-рахункових операцій дозволяє до мінімуму скоротити час відпус-кання товарів та підвищити рівень культури обслуговування.

Використання контрольно-касових апаратів забезпечує: на-очність, простоту та правильність розрахунків, контроль за правиль-ністю ведення розрахунково-касових операцій, точність обліку гро-шових надходжень, мінімум часу на розрахунки з покупцями, високу продуктивність праці касира-контролера, належні умови для контролю та відпускання товару, скорочення помилок під час розра-хунків, можливість ведення обліку кількості виконаних операцій, первинний попит на окремі товари.

Характерною особливістю конструкцій сучасних контрольно-касових апаратів є їх можливість виконувати велику кількість функцій

І під час розрахунку з покупцями, облікових касових операцій.

Конструкція сучасних контрольно-касових апаратів дозволяє виконувати такі основні операції:

- введення інформації з клавіатури вручну;

- корекція помилкового введення;

- множення ціни товару на його кількість;

- вести облік одержаних від покупця грошей;

- друкувати чек з вказуванням шифру, сплаченої суми, номера лічильника, порядкового номера чека, дати з вказуванням числа, місяця, кліше торговельного підприємства;

-друкувати на контрольній стрічці цифри, за якими вона прове-дена, номер лічильника та проведену суму;

- вести підрахунок вартості покупки одного покупця;

- видавати чек з вказуванням вартості кожної покупки;

- показувати загальну суму;

- визначити здачу в залежності від суми прийнятих від покуп-ця грошей та показування їх на індикаторі;

- автоматично друкувати підсумкові суми, накопичені на , лічильниках, чековій та контрольній стрічках;

- видавати інформацію на магнітну або перфораційну стрічку з послідуючою обробкою даних на ЕОМ для визначення обсягу продажу та залишку окремих товарів;

- визначення споживчого попиту;

- повторення операції продажу;

- анулювання операції до закриття чека й анулювання всього чека;

- виплата готівкою, в кредит, чеком, платіжною карткою;

- комбінована виплата;

- обчислення суми здачі;

- заміна покупки або повернення її;

- виведення інформації на друкарський пристрій та індика-цію, введення й обробка інформації з електронних вагівниць, виведення на індикацію інформації про наявність у грошовому ящику тощо.

В останній час в торгівлі та на підприємствах громадського хар-чування широке використання одержали електронні касові апарати:

- електронний контрольно-касовий апарат системний ЕРА-802.01. - для комплексної автоматизації обліку та контролю касо-вих операцій з використанням ЕОМ.

- контрольно-касовий апарат електронний ER- 250F - для за-гального застосування в роздрібній торгівлі з ефективним контро-лем та простотою в експлуатації.

- пристрої для обліку грошових квитків БАНКНОТА ІВ-ІУФ - для обліку грошових квитків будь-якої вартості, обчислення суми будь-якої вартості та передавання результатів обліку до централь-ної електронно-обчислювальної машини (ЕОМ).

§ 40. Загальна будова електромеханічних контрольно-касових апаратів

Електромеханічний контрольно-касовий апарат являє собою складну лічильно-сумарну та документально-друкарську машину, що складається з великої кількості деталей, вузлів та механізмів, виготовлених та зібраних з високою точністю.

Контрольно-касові апарати принципово схожі за конструкцією та мають такі основні механізми: встановлювальний, індикаторний, лічильний, чекодрукарський, передавальний та приводний. Усі вузли змонтовані на основі, всередині якої є висувний ящик, і закриті ме-талевим кожухом. Кожен контрольно-касовий апарат має окремий комплект замків та ключів для закриття апарата або окремих його механізмів й проведення відповідних операцій.

Встановлювальний механізм призначений для набирання проводимої через апарат суми, набирання шифру, встановлення номе-ра лічильника та вмикання контрольно-касового апарата (ККА).

Для набирання суми встановлювальний механізм може мати від чотирьох до п'яти клавіш. В кожному рядку є дев'ять клавіш із цифрами від 1 до 9. Перший ряд справа служить для набирання одиниць копійок, другий - десятків копійок, третій - гривень, чет-вертий - десятків гривень і т. д. Таким чином на апараті можна І набрати відповідно 99 грн. 99 коп., 999 грн. 99 коп.

Для набирання суми в кожному рядку натискають відповідну клавішу. Помилково натиснуту клавішу можна вимкнути натискан-ням необхідної клавіші в цьому ж рядку. Праворуч від сумових рядків клавіш розташована клавіша вимкнення клавіатури.

Для показування суми, що проведена через касовий апарат, служить індикаторний механізм. Він розташований у верхній час-тині апарата над встановлювальним механізмом. Індикатор скла-дається з дисків з нанесеними на них цифрами або буквами. Кількість дисків відповідає кількості рядів клавіш для набирання суми, для встановлення шифру та номера лічильника.

Лічильний механізм складається з підсумкових, операційних та контрольних лічильників. Підсумкові лічильники автоматично обчислюють суму, що надходить до каси. Вони можуть бути сек-ційними, підсумковими та для підрахунку часткових підсумків. На секційному лічильнику проводиться облік надходження грошей до j відділу або від окремих робітників. На підсумковому лічильнику | проводиться облік грошових надходжень в цілому до касового

апарата. На лічильнику часткових підсумків підраховується сума покупок одного покупця.

Підсумкові лічильники мають відповідну місткість - сім-вісім розрядів, що відповідає максимальній сумі 999999 грн. 99 коп. та 99999 грн. 99 коп. Якщо на лічильнику набирається максимальна сума, він автоматично переходить на нулі. Розрахунок починається спочатку. Підсумкові лічильники можна переводити на нулі при-мусово за допомогою спеціального ключа.

Операційні лічильники підраховують кількість проведених опе-рацій ("Підрахунок", "Кредит", "Підсумок" та ін.), а також операцій видач чеків. Кожна операція реєструється окремим лічильником. Місткість їх не менша трьох десяткових розрядів. При набиранні повної місткості лічильники автоматично переходять на нулі, або мо-жуть бути погашені вручну.

Контрольні лічильники застосовують для контролю роботи на ККА та попередження можливих зловживань. ККА мають по два контрольні лічильники. Один призначений для обліку примусового переведення підсумкових лічильників на нулі, а другий враховує знят-тя показань підсумкових лічильників, їх місткість 9999. При набранні повної місткості лічильники автоматично переходять на нулі. При-мусового переведення на нулі контрольні лічильники не мають.

Чекодрукарський механізм (рис. 3.7) призначений для друку-вання чека та відображення цієї