Як тільки двигун починає працювати, ротор насоса також починає обертатись, і лопаті під дією відцентрових сил і тиску масла щільно притискуються до криволінійної поверхні статора. Масло з корпусу потрапляє в простір між лопатями і витісняється ними при обертанні ротора через розподільний диск у порожнину нагнітання і далі до штуцера магістралі високого тиску. За один оберт ротора відбувається два цикли всмоктування і нагнітання.

Перепускний клапан сполучений з порожниною нагнітання і штуцером магістралі високого тиску і перебуває під різницею тисків масла, оскільки жиклер знижує тиск перед штуцером. Перепад тисків зростає при збільшенні кутової швидкості обертання ротора. При досягненні певної продуктивності перепускний клапан відкривається і починає перепускати частину масла в порожнину всмоктування, регулюючи тим самим тиск у магістралі.

Запобіжний клапан. установлений усередині перепускного клапана, обмежує максимальний тиск у системі (650-800 кНа). Він вступає в роботу, якщо перепускний клапан з якихось причин не справляється з регулюванням тиску в потрібних межах.

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГІДРОПІДСИЛЮВАЧА РУЛЯ

АВТОМОБІЛЯ ЗИЛ-130

Рульове керування повинно забезпечувати рух автомобіля в заданому напрямі в будь-яких дорожніх умовах і при різних швидкостях. Водій не повинен затрачати великого зусилля на керування як під час прямолінійного руху, так і в процесі маневрування.

У рульовому механізмі і рульовому приводі можуть з’явитися такі основні несправності: підвищений вільний хід рульового колеса, заїдання підшипників рульового механізму, погнутість рульових тяг, підтікання мастила з картера рульового механізму, порушення регулювання механізму.

Для гідропідсилювача руля характерні такі несправності: ослабленя нагяту паса привода ломатевого насоса, зниження рівня масла в бачку насоса, оптрапляння повітря до системи, заїдання золотника клапана керування або перепускного клапана.

Заїдання підшипників рульового колеса спричинює туге повертання його звичайно у результаті недостатнього змащування. Усувають цю несправність, додаючи масло в картер рульового механізму.

Погнуті рульові тяги можуть порушувати точність повертання коліс. Для усунення цього дефекту тяги знімають з автомобіля і випрямляють, а коли виявлено тріщини – замінюють новими.

Мастило з картера рульового механізму підтікає внаслідок ослаблення кріплення кришки картера рульового механізму, пошкодження сальника та прокладок.

У процесі технічного обслуговування перевіряють величину вільного ходу рульового колеса, а також дію рульового керування на ходу автомобіля і проводять зовнішній огляд стану ущільнень картера рульового механізму, щоб запобігти витіканню мастила.

Під час ТО-1 контролюють геретичність з’єднань системи гідропісилювача рульового керування та надійність кріплення насоса гідропідсилювача, перевіряють і при необхідності регулюють повітророзподільник пневматичного підчилювача, підтягують кріплення рульового механізму до рами автомобіля, кулькових пальців рульових тяг, болти кронштейна двоплечого важеля.

Кріплення рульового керування, які перевіряють, під час ТО-г виконують такі операції: промивають фільтр насоса гідропідсилювача, первіряють кріплення рульової сошки, зазори в рульовому механізмі. І якщо вони виходять за встановлені межі, проводять відповідне регулювання.

У рульових механізмів із зачепленням типу черв’як-ролик, зубчастий сектор і гайка-рейка два регулювання: осьового зазора в підшипниках вала гвинта та зачеплення зубчастого сектора і гайки-рейки.

Осьовий зазор у підшипниеах перевіряють і регулюють так.

Змивши масло з картера рульового механізму, від’єднують шарнір, який зв’язує вал гвинта рульового механізму з валом рульвого колеса, а також сошку від гідропідсилювача.

Похитуючи сошку рукою, перевіряють наявність зазора в підшипниках вала гвинта. Якщо виявлено зазор, відкручують болти, знімають нижню кришку картера рульового механізму і знімають одну регулювальну прокладку. Коли наступна перевірка покаже, що зняття однієї прокладки не усунуло зазора, знімають ще одну прокладку.

РЕМОНТ ГІДРОПІДСИЛЮВАЧА РУЛЯ

АВТОМОБІЛЯ ЗИЛ-130

Для визначення ступеня спрацювання і характеру ремонту деталей рульовий механізм розбирають. Рільові колесо і сошки руля знімають за допомогою знімачів. Основними дефектами деталей рульового механізму є: спрацювання черв’яка і ролика вала сошки, втулок, підшипників та місць їх посадки; обломи і тріщини на фланці кріплення картера; спрацювання отвору в картері під втулку вала рульової сошки і деталей кульових з’єднань рульових тяг; погнутість тяг і ослабленя кріпленян рульового колеса на валі.

Черв’як рульового механізму замінюють, коли значне спрацювання робочої поверхні або відшаровуєтсья загартований шар. Ролик вала сошки бракують при наявносіт на його поверхні тріщин і вм’ятин. Черв’як і ролик замінюють одночасно.

Спрацьовані опорні шийки вала сошки відновлюють хромуванням з наступним шліфуванням під номінальний розмір. Шийку можна вдіновити шліфуванням під ремонтний розмір бронзових втулок. Які встановлюють у картері. Спрацьований різьбовий кінець вала рульової сошки відновлюють вібродуговим наплавленням. Попердньо на тлокарному верстаті зрізають стару різьбу, поітм напплавлюють метла, обточують під номінальний ромір і нарізають нову різьбу. Вал сошки з слідами скручених шліців вибраковують.

Спрацьовані місця посадки пдішипника в картері рульового механізму відновлюють встановленням додатковоїх деталі. Для цього отвір розточують, запрасовують втулки і обробляють їх внутрішній діаметр під розмір підшипників.

Обломи і тріщини на фланці кріплення картера заварюють. Застосовують газове заварювання і підігрівають деталь. Спрацьований отвір у картері під втулку вала рульової сошки розвірчують під ремонтний розмір.

У рульовому приводі більше спрацьовуються кулькові пальці та вкладиші поперчної рульової тяги, менше – наконечники. Крім того, спостерігається спрацювання отворів на кінцях тяг, зрив різьби, ослаблення або поломка пружин і погнутість тяг.

Заледжно від характеру спрацювання визначають придатність наконечників (у зборі) поперечної рульової тяги або окремих деталей. При необхідності наконечники розбирають. Для цього розшлінтовують різьбову пробку, викручують її з отвору головки тяги, знімають деталі. Спрацьовані кулькові пальці, а також пальці, що мають сколи і задири, замінюють новими. Одночасно ставлять нові вкладиші кулькових пальців. Слабі або поламані пружини замінюють новими. Розроблені отвори на кінцях рульових тяг заварюють. Погнуту рульову тягу