або рідину);
апарати з непружними робочим та інжектованим середовищами; до них відносяться рідинно-газові ежектори, наприклад водоповітряні ежектори;
апарати, в яких обидва середовища непружні; до них відносяться апарати для гідротранспорту твердих сипучих тіл, в яких рідина інжектує сипуче тверде тіло.
Струминні апарати, в яких повністю змінюється агрегатний стан одного із взаємодіючих потоків, можна поділити на два типи. До першого типу відносяться апарати, в яких робочим середовищем є пара, а інжектованим – рідина (парорідинні інжектори). До другого типу відносяться апарати, в яких робочим середовищем є рідина, а інжектованим – пара (струминні підігрівачі).
Вказана класифікація струминних апаратів приведена в таблиці 5.1. В назві апарату спочатку, як правило, вказується вид робочого середовища (газ, пара, вода). В цих назвах врахована встановлена термінологія.
Кожен із вказаних типів струминних апаратів має свої характерні особливості, які повинні враховуватись при його розрахунку.
Таблиця 5.1. Класифікація струминних апаратів.
Група | Стан взаємодіючих середовищ | Властивості взаємодіючих середовищ | Ступінь стисливості, що створюється апаратом | Апарати
рівнофазні | Агрегатний стан робочого та інжектованого середовищ однаковий | Пружині середовища | 1,2-2,5
2,5
1,2 | Газо(паро)струминні компресори
Газо(паро)струминні ежектори
Газо(паро)струминні інжектори
Непружні середовища | Будь-яка | Струминні насоси
Різно фазні | Агрегатний стан робочого та інжектованого середовищ різний | Робоча-пружне, інжектоване-непружне | Будь-яка | Струминні апарати для пневмотранспорту
Робоча-непружне, інжектоване-пружне | Будь-яка | Водоповітряні ежектори
Робоча та інжектована-непружне | Будь-яка | Струминні апарати для гідротранспорту
Змінної фазності | Агрегатний стан одного з середовищ змінюється | Робоча-пружне, інжектоване-непружне | Будь-яка | Пароводяні інжектори
Робоча-непружне, інжектоване-пружне | Будь-яка | Пароводяні змішуючі підігрівачі
При розрахунку струминних апаратів широко використовуються газодинамічні функції.
Розглянемо вивід основних газодинамічних функцій.
При перетворенні внутрішньої енергії газового потоку в кінетичну енергію, зв’язок між зміною температури потоку та швидкістю визначається формулою:
2а /2 = Cp(To - T), (5.5)
де а - ізоентропна швидкість потоку, м/с, Ср – питома ізобарна теплоємність, Дж/(кг.К); То – температура гальмування потоку, К; Т – температура потоку при швидкості , К.
Газова стала потоку R=cp-cv, Дж/(кг.К).Питома ізохорна теплоємність cv = cp/k, де k – показник адіабати.
Тому
Ср = k . R/(k-1), (5.6)
З сумісного розв’язку рівнянь (5.5) і (5.6) маємо
, (5.7)
Швидкість звуку в газі
, (5.8)
Критичною швидкістю потоку називається швидкість потоку, що рівна місцевій швидкості звуку.
З умови а = wa шляхом сумісного розв’язку рівнянь (5.7) і (5.8) виводиться формула для розрахунку температури потоку при його критичній швидкості:
, (5.9)
Прийнявши в рівнянні (5.7) Т = Т*, отримаємо вираз для розрахунку критичної швидкості потоку а*, м/с:
, (5.10)
де ро, vo, po – параметри гальмування потоку: тиску (Па), питомий об’єм (м3/м) та густина (кг/м3).
Газодинамічні функції зв’язують термодинамічні параметри потоку (температуру, тиск, густину та ін.) з його приведеною швидкістю, тобто відношенням швидкості потоку при його ізоентропній (адіабатній) течії до критичної швидкості:
, (5.11)
З сумісного розв’язку рівнянь (5.10) і (5.11) визначаємо
, (5.12)
Таблиця 5.2. Показники адіабати та газові сталі ряда робочих тіл
Робоче тіло | Хімічна формула | Молекулярна маса М | k = cp/cv | Газова стала R
Дж/(кг.К) | Ккал/(кг.К)
Азот | N2 | 28 | 1.40 | 297 | 0.071
Аргон | Ar | 39.9 | 1.68 | 208 | 0.050
Водень | H2 | 2 | 1.41 | 4121 | 0.985
Повітря – | 29 | 1.40 | 287 | 0.0685
Водяна пара | H2O | 18 | 1.30 | 463 | 0.110
Гелій | He | 4 | 1.66 | 2078 | 0.496
Двооксид вуглецю | CO2 | 44 | 1.30 | 189 | 0.0448
Кисень | O2 | 32 | 1.40 | 259.7 | 0.062
Криптон | Kr | 83,8 | 1,67 | 100,3 | 0,024
Ксенон | Xe | 131,3 | 1,70 | 63,8 | 0,015
Метан | CH4 | 16 | 1,31 | 522,9 | 0,125
Неон | Ne | 20,2 | 1,68 | 411,4 | 0,098
Оксид вуглецю | CO | 28 | – | 296 | 0,071
Світильний газ– | 11,5 | – | 720 | 0,172
В таблиці 5.2 приведені значення показника адіабати і газової сталої ряду газів та парів, що використовуються у промисловості.
Як видно з рівняння (5.12) ізоентропна швидкість може змінюватися від при Т=То, тобто при wa=0, до при Т=0, тобто при перетворенні потоку в абсолютний вакуум.
Для двозатомних газів ; для перегрітої водяної пари
Найбільш часто використовуються слідуючі газодинамічні функції:
функція - відносна температура, тобто відношення абсолютної температури Т газу, що рухається ізоентропно у даному січенні, до абсолютної температури гальмування То.
З рівняння (5.12) випливає
, (5.13)
Значення функції при характерних значеннях : при ; при , при . На рис*** показана залежність при трьох значеннях показника адіабати k=1,13; 1,30; 1,40;
функція П – відносний тиск, тобто відношення тиску р газу, що ізоентропно рухається у даному січенні, до тиску гальмування ро.
На основі рівняння Клайперона-Мендєлєєва для ідеального газу
Р/с = RT; ро/о =RTo
де– о і питома густина потоку у гальмівному стані та при температурі Т, кг/м3
з цих рівнянь випливає
, (5.14)
за рівнянням Пуассона
,
або (5.15)
.
Рис. 5.1 Газодинамічні функції
Зі спільного рішення (5.14) і (5.15) випливає
,або
, (5.16)
Значення відносного тиску П при характерних значеннях при
при ; при П = 0
На рис. 5.1 показана залежність П = f(A), для значень показника адіабати k=1,13; 1,30; 1,40;
функція - відносна густина, тобто відношення густини потоку,що рухається ізоентропно, у даному січенні до його густини в загальмованому стані.
З рівняння (1.15) випливає
, (5.17)
Відносна густина при характерних значеннях при
; при при
Залежність показана