До складу матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування лише номінально входять земля та інші види природних ресурсів, які розміщені на території громад, адже вони не включені до переліку об’єктів комунальної власності. Більше того, невизначеність правових відносин стосовно володіння землею та іншими природними ресурсами не дає підстави для розгляду цих об’єктів як важливої умови функціонування органів місцевого самоврядування на засадах фінансової незалежності.
Останніми роками спостерігається звуження сфери застосування і навіть відмирання багатьох інституцій, притаманних місцевим фінансам. Склалося становище, при якому поняття місцевих фінансів в територіально визначених межах у більшості випадків обмежується лише відносинами формування і використання коштів місцевих бюджетів. У зв’язку з цим поряд із питанням фінансової незалежності органів місцевого самоврядування в цілому особливої актуальності набула проблема самостійності місцевих бюджетів як визначальної складової фінансової незалежності місцевого самоврядування [16(ІІІ)]316(ІІІ)]33)3).
Фінансову самостійність місцевих органів самоврядування обмежує не тільки майже повна їх залежність від загальнодержавних доходів, а й нестабільність практики бюджетного регулювання унеможливили здійснення місцевою владою не тільки перспективної фінансової політики, а й гарантування нормальних умов для функціонування протягом року.
Така ситуація веде до дискримінації місцевої влади і, як наслідок, державної влади взагалі брак фінансових ресурсів на місцевому рівні призводить до того, органи місцевого самоврядування намагаються поліпшити свій фінансовий стан за рахунок невиконання або хоча б несвоєчасного виконання зобов’язань перед державою з податків, які надходять до Державного бюджету України, зборів до пенсійного фонду України та інших цільових фондів. Нерідко місцеві органи самоврядування спрямовують зусилля місцевих фіскальних органів на стягнення, в першу чергу, тих загальнодержавних податків, які повністю надходять у місцевий бюджет, на шкоду тим податкам, що надходять до Державного бюджету України.
Залежність місцевих бюджетів від центрального уряду, а отже, від Державного бюджету можна зменшити шляхом надання права органам місцевого самоврядування запроваджувати власні податки і самостійно встановлювати ставки оподаткування (при контролі загальнодержавних органів за загальним рівнем оподаткування). Це сприятиме встановленню справжньої фінансової самостійності місцевого самоврядування. Система місцевих фінансів не може бути незалежною, якщо органи місцевого самоврядування не будуть мати податкової автономії, якщо з усієї сукупності об’єктів оподаткування не виділятимуться окремі об’єкти для цілей місцевого оподаткування.
Володимир Сибірцев, голова Кіровоградської обласної ради бачить два шляхи виходу з ситуації недостатності коштів місцевих бюджетів:
Адміністративна реформа, яка безпосередньо торкнулась і місцевого самоврядування, певною мірою стосується і матеріальної основи здійснення повноважень його органами. Фінансово-економічний аспект реформи включає:
Перехід усієї країни на ринкові засади, запровадження нових економічних важелів у господарсько-фінансових розрахунках торкнулось і фінансово-економічних основ місцевого самоврядування. Важливою складовою економічних перетворень є формування сучасної ринкової інфраструктури, організація ефективного інвестиційного процесу, створення та розвиток фондового ринку. Одним із фундаментальних елементів будь-якого фондового ринку є механізм, який