Аналіз організації виробництва блоків живлення.

ЗМІСТ

вступ

1. теоретична частина

характеристика існуючих джерел живлення

1.2 попередня оцінка параметрів блоку живлення

1.3 обґрунтування вибору структурної схеми

1.4 опис роботи блоку живлення по його структурній схемі

1.5 обґрунтування вибору елементної бази

2. конструкторсько-технічна частина

розробка електричної принципової схеми

опис роботи блоку живлення по електричній принциповій схемі

розрахунок елементів схеми

конструктивні особливості виробу

3. експериментальна частина

визначення величини вимірної напруги

дослідження динамічної характеристики блоку живлення

дослідження вихідної потужності і потужності споживання я використовував слідуючи схему з’єднань вимірювальних приладів і блоку живлення

організація виробництва

підготовка виробництва виробу

технологія виготовлення виробу

економічна частина

коротка характеристика собівартості продукції

розрахунок собівартості виготовлення блоку живлення

охорона праці

висновки

список використаних джерел

ВСТУП

Інтенсифікація сучасного виробництва є неможливою без прискореного розвитку приладобудування, обчислюваної техніки, радіотехніки. Каталізатором розвитку цих галузей є розвиток електроніки і мікроелектроніки.

Розвиток електроніки розпочався з використанням електровакуумних приладів.

Першими електровакуумними приладами, які знайшли широке використання, були освітлювальні лампи розжарення. Заслуга у винайдені і створенні дослідних взірців такий електровакуумних ламп належить російському електротехніку Я.М. Лодигіну.

Послідуюче вдосконалення виробництва освітлювальних ламп призвело до створення матеріальної бази, яка відіграла велику роль в розвитку електровакуумної техніки і в випуску нових видів електровакуумних приладів.

Появі електровакуумних приладів, дія яких побудована на використанні явищ, зв’язаних з проходженням струму через вакуумний проміжок, передували ряд важливих відкриттів.

Так в 1893 р. відомий американський вчений і винахідник Т.Едісон відкрив явище випускання електронів розігрітим в вакуумі катодом, яке пізніше було названо явищем термоелектронної емісії.

В 1888 р. російським фізиком, професором Московського університету А.Г.Столєтовим вперше було виявлено явище випускання електролітів металом під впливом падаючого на нього сонячного світла. Це явище було названо явищем фотоелектронної емісії.

В послідуючі роки вчені багатьох країн приділяли велику увагу глибоким і всестороннім дослідженням електронних явищ в вакуумі.
зародження електронної техніки ознаменувало початок створення радіотехніки. Знаменитою подією в історії розвитку радіотехніки було обгрунтування можливості передачі електричних сигналів на відстань нашим співвітчизником Г.Пулюєм і створення в 1885 р. першого в світі радіопередавача і радіоприймача. Подальше радіотехніка і електротехніка розвивалась сумісно і в наш час перетворились в комплексну науку, яка називається радіоелектронікою.

Перша електронна лампа – діод була виготовлена англійцем Д.П.Флемінг–ом в 1904р. Пізніше американець Лі-де-Форест ввів в електричну лампу Едісона нерухому сітку і створив електронну лампу-тріод, яка мала здатність не тільки підсилювати а й генерувати електричні сигнали.

В 1909 р. був виготовлений і введений в експлуатацію ртутний вентиль,в в1910 р. П.Я.Лошанський створив електронно-променеву трубку.

Перша електронна лампа в Росії була виготовлена Н.Д.Папалексі в 1913 р.

З цього періоду і починається виробництво електронних ламп в нашій країні. В 1918 р. Була створена Нижньо-Новгородська радіолабораторія, в якій радянські вчені і інженери М.А.Бонч-Бруєвич, В.П.Вологді, А.А.Пістолькорс і інші в важких умовах того часу розробили перші взірці приймально-підсилювальних ламп і організували їх серійне виробництво, створили потужні генераторні лампи з водяним охолодженням.

В 1922 р. в Москві було побудована найпотужніша в світі радіотелефонна передавальна станція. В тому ж році О.В.Лосєв вперше використав кристалічний детектор з “падаючою” характеристикою для генерування і підсилення електричних коливань.

В 1924 р. була розроблена 4-х електродна електронна лампа, а в 1930 р. був виготовлений і перший пентод.

Після цього було створено цілий ряд електронних ламп, які дозволили зменшити габарити і підвищити економність і надійність електронних ламп, а отже і електронної апаратури.

Починаючи з 30-х років завдяки освоєнню діапазону ультракоротких хвиль, проводились роботи по вдосконаленню звичайних радіоламп і по створенню спеціальних ламп, придатних для роботи в усьому діапазоні частот.

В цей період появились електронні лампи типу “жолудь”: керамічні, металокерамічні і маячкові лампи.Розробляються електровакуумні прилади зовсім нового типу – магнетрони, клістрони і ряд інших.

В зв’язку з вдосконаленням електронної апаратури і з намаганням різко зменшити її габарити і збільшити надійність її роботи заново відродилась проблема використання напівпровідникових приладів.

В 50-ті роки на базі нової техніки були створені напівпровідникові тріоди, які, як виявилось, мають ряд переваг перед електронними лампами. В цей період почався бурхливий розвиток електронної напівпровідникової техніки.

До 1952 р. були розроблені всі основні типи підсилювальних напівпровідникових приладів транзисторів. В теперішній час ми все частіше зустрічаємося з електронною апаратурою, в якій зустрічаються тільки напівпровідникові прилади і розроблені на їх основі інтегральні мікросхеми.

В наш час радіоелектроніка проникла в усі галузі народного господарства. Вона стала основою комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів. Розвиток кібернетики, електронних обчислювальних машин, персональних комп’ютерів виявилось можливим тільки завдяки високому рівню сучасної електронної техніки ,і зокрема напівпровідникових приладів.

Електроніка успішно допомогає лікарям лікувати хворих, стимулювати ріст рослин в сільському господарстві, сприяє продовженню зберігання кормових продуктів, дозволяє з великою точністю контролювати складні технологічні процеси, знаходить широке використання в установках для розщеплення атомних ядер, служить при вимірюванні яскравості зірок і для тонкої автоматичної обробки механічних деталей. Електронні прилади посилають вченим інформацію із космосу, здійснюють контроль за траєкторією польоту ракети і дають можливість здійснювати ї посадку в любій ланці нашої планети і навіть інших планет.

В кожну сім’ю прийшли такі вірні і надійні помічники, як радіо, телефон, телевізор, комп’ютер і інші електронні пристрої. Вони до невпізнанності змінили побут людей, надали їм багато таких необхідних зручностей.

Особлива роль в розвитку радіоелектроніки належить джерелам живлення – пристроям, які забезпечують електронні пристрої електричною енергією для їх живлення. Їм належить особлива роль, так я к жоден електронний пристрій не може нормально функціонувати без блоку живлення.

В зв’язку з надзвичайно широкою областю використання блоків