Гц.
V1- вольтметр (тестер) 4317.
Rн - опір навантаження ПЭВ-20-10 ом
V2 - вольметр ВУ-15.
При вимірюванні я встановив величину опору навантаження, яка була рівною 4 Ом. На вході з допомогою автотрансформатора TV1 я встановив напругу, яка була рівною 220 В. З допомогою вольтметра V2 я виміряв вихідну напругу, яка була рівною 14,1 В.
Дослідження динамічної характеристики блоку живлення
При дослідженні динамічної характеристики я використовував слідуючу схему з’єднань вимірювальних приладів і блоку живлення:
Рисунок 3.2 Схема з’єднань при дослідженні динамічної характеристики
При вимірюванні я використовував слідуючи вимірювальні прилади:
ТV1 - автотрансформатор ЛАТР-1А-220В 50 Гц;
V1 - вольтметр (тестер) Ц-4317;
А1 - амперметр Э-59;
Rн - опір навантаження ПЭВ-20-10 ом;
V2 - вольметр ВУ-15.
При вимірюванні з допомогою автотрансформатора я підтримував напругу на вході, рівною 220 В. Змінюючи з допомогою резистора Р н величину вихідного струму я вимірював вихідну напругу. Дані вимірювань заніс в таблицю.
Таблиця 3.3 Дослідження динамічної характеристики блоку живлення
Ін (а) | 1,4а | 1,8а | 2 | 2,2 | 2,4 | 2,6 | 2,8 | 3 | 3,2 | 3,4
U вих
(в) | 14,2 | 14,2 | 14,2 | 14,2 | 14,1 | 14,1 | 14,1 | 14,1 | 14 | 13,8
По даних вимірювань я побудував динамічну характеристику U вих =
При
Рисунок 3.4 Динамічна характеристика блоку живлення
Дослідження вихідної потужності і потужності споживання я використовував слідуючи схему з’єднань вимірювальних приладів і блоку живлення
Рисунок 3.5 Схема з’єднань вимірювальних приладів і блоку живлення при вимірюванні вихідної потужності i потужності cпоживання
При вимірюванні я використовував слідуючи вимірювальні прилади:
Т 1 - автотрансформатор ЛАТР-1А-220В 50 Гц;
V1- вольтметр (тестер) Ц-4317;
А1 – амперметр Э-59;
А2 –ампереметр Э-59;
Rм - опір навантаження ПЭВ-20-10 ом;
V2– вольметр ВУ-15.
При вимірюванні я з допомогою опору навантаження Rм встановив напругу на виході, рівну 14,1 В і струм в навантаженні, рівни ЗА. При цьому напругу на вході я підтримував рівною 220 В. Після цього я виміряв вхідний струм блоку живлення. Він був рівний 0,42а. Підрахуємо вихідну потужність блоку живлення:
Підрахуємо потужність споживання блоку живлення від мережі.
Підрахуємо коефіцієнт корисної дії блоку живлення:
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
Підготовка виробництва виробу
Підготовка виробництва сучасних електронних виробів є досить важкою і багатогранною задачею. Виробництво в сучасних умовах далеко відійшло від індивідуального виробника і стало суспільним явищем.
При підготовці виробництва в сучасних умовах доводиться враховувати дуже багато як зовнішніх так і внутрішніх факторів, що діють як в межах даного підприємства, так і за його межами.
Підготовка виробництва будь-якого виробу починається з прийняття рішення адміністрацією підприємства про початок підготовки виробництва. Після цього по підприємству складаються заходи про впровадження виробу в виробництво, вони узгоджуються з усіма задіяними в виробництві службами і затверджуються наказом по підприємству. Підготовка виробництва виробу ведеться всіма задіяними службами паралельно, призначаються контрольні терміни, по закінченню яких задіяні служби повинні прозвітуватись про виконану роботу.
Адміністрацією назначаються контрольні терміни по закінченню яких задіяні в підготовці виробництва служби повинні прозвітуватись про виконану роботу.
Розглянемо, які вихідні дані потрібно мати, щоб почати підготовку виробництва виробу.
Перш за все потрібно знати, з якого часу повинно початись виробництво даного виробу, В основному саме це і другий важливий фактор - в якій кількості планується виготовлення даних виробів - визначають хід підготовки виробництва. Крім цих двох важливих факторів потрібно врахувати ще такі фактори:
1) наявність виробничих площ;
2) наявність робочої сили;
3) можливість придбання комплектуючих виробів;
можливість придбання матеріалів;
5) технічна підготовка кадрів;
6) наявність стандартного і нестандартного обладнання;
7) можливість проектування і виготовлення обладнання;
8) наявність попиту на виріб;
9) наявність вільних коштів.
Важливу роль при підготовці виробництва несуть відділи головного конструктора і головного технолога.
До задач відділу головного конструктора відносять слідуючі:
1) конструкторська ревізія виробу;
2) виготовлення і розмноження конструкторської документації;
3) затвердження і реєстрація технічних вимог на виріб;
4) складання переліку стандартного обладнання і нестандартного
обладнання;
5) проектування і виготовлення нестандартного обладнання;
6) складання відомості покупних виробів;
7) складання відомостей специфікацій на виріб;
8) участь у виготовленні дослідної партії виробів;
9) випробовування дослідної партії виробів;
10) усування недоліків після виготовлення дослідної партії виробів;
11) участь у виготовленні дослідної партії виробів;
12) випробовування дослідної партії виробів;
13) участь в виготовленні і випробовуванні установчої партії;
14) усування недоліків після виготовлення установчої партії
виробів. До задач відділу головного технолога можна віднести слідуючі:
1) складання переліку матеріалів;
2) складання норм витрат матеріалів;
3) складання переліку оснастки;
4) складання графіку виготовлення оснастки;
5) розробка систематизованого виробничого технологічного
маршруту;
6) розробка технологічних процесів;
7) участь у виготовленні дослідної партії виробів;
8) випробування дослідної партії виробів;
9) усунення недоліків після виготовлення дослідної партії виробів;
10) участь у виготовлені установчої партії виробів;
11) дослідження установчої партії виробів;
12) усунення недоліків після виготовлення установчої партії
виробів.
Паралельно з цими відділами ведуть підготовку і інші відділи - планово-економічний, фінансовий, відділ зовнішньої комплектації, відділ матеріально-технічного постачання, відділ головного механіка, відділ головного енергетика та інші служби.
Так, наприклад, планово-економічний відділ складає взаємно узгоджений план виготовлення деталей і вузлів для виготовлення дослідної і установчої партій виробів. Складає попередні норми часу і розцінки на виготовлення окремих деталей і вузлів.
Фінансовий відділ вирішує питання фінансування виготовлення даного виробу, веде облік фінансових витрат по всіх статтях витрат, визначає собівартість виготовлення виробу і його окремих складових.
Відділ зовнішньої комплектації по переліку виробів визначає заводи-виготовлювачі цих виробів, укладає з ними договори на поставку, разом з фінансовим відділом вирішує питання оплати за покупні вироби.
Відділ матеріально-технічного постачання по переліку матеріалів, які розробляє відділ головного технолога, визначає заводи-виготовлювачі, укладає з ними договори на їх поставку, разом з фінансовим