У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


термопарі викликає електрорушійну силу, яка приводить до виникнення в колі електричного струму. Його і фіксує мікроамперметр. Стрілка мікроамперметра відхиляється тим сильніше, чим більша температура точки сплавлення.

Температура жала паяльника при використанні припою ПОС-61 повинна бути рівною 250-270 єС. Час пайки 2- 3 секунди.

Після пайки виводів монтажники з допомогою гострогубців обрізають виводи радіоелементів на висоту не більше 2-х міліметрів. Після цього плати миються. Є кілька способів миття плат:

1) миття плат спирто-бензиновою сумішшю з допомогою спеціальної щіточки;

2) миття плат шляхом її відмочування в спирто-бензиновій суміші;

3) миття другим способом з додатковим барабануванням суміші повітрям.

Перший спосіб є найбільш швидким, але він є найбільш шкідливим для робітників. Найперспективнішим третій спосіб миття.

Після миття плат їх сушать природнім шляхом (кілька годинним відстоюванням на повітрі). А потім плати віддають на регулювання.

Процес регулювання здійснюється у відповідності механічними вимогами на виріб. Він може здійснюватись як з допомогою стандартного, так і з допомогою нестандартного обладнання. Перелік обладнання і спосіб їх з'єднання при регулюванні приводяться в технічних вимогах на виріб. Усі прилади, які використовуються при регулюванні, повинні бути атестованими службою головного метеролога. Після регулювання плат вони поступають на кінцеве складання всього виробу. Після цього виріб здається у відділ технічного контролю. Прийнятий відділом контролю виріб упаковується і відправляється споживачу.

5. Економічна частина

5.1 Коротка характеристика собівартості продукції

Собівартість виготовлення продукції є одним з основних економічних показників виготовлення виробу. Собівартість продукції включає в себе суму всіх витрат підприємства по виробництву і збуту продукції, вираженні у грошовому виразі.

Є наступні види собівартості:

1) цехова собівартість - це всі витрати по виробництву продукції даним цехом;

2) виробнича собівартість - це всі витрати, що пов'язані з виробництвом та збутом продукції в цілому по підприємству. Іншими словами - це сума всіх цехових затрат;

3) повна собівартість - це витрати, що пов'язані з виробництвом та збутом продукції в цілому по підприємству. Вона визначається як сума виробничої собівартості та позавиробничих витрат;

4) планова собівартість - це витрати, що передбачаються на плановий випуск
продукції;

5) фактична собівартість - це витрати, що пов'язані з виробництвом та збутом фактично виготовленої продукції;

6) індивідуальна собівартість - це витрати окремих підприємств по
виробництву певного виду продукції.

Метою планування собівартості продукції є економічне обгрунтування величини витрат, що затрачаються на виробництво та збут продукції.

Собівартість продукції включає в себе вартість сировини, матеріалів,
оплату праці, амортизацію основних засобів, вартість послуг, наданих іншими
підприємствами, вартість електроенергії, води, палива, витрати по реалізації
продукції. Тому собівартість продукції є одним з узагальнюючих факторів
показників роботи підприємства. *

Планування собівартості продукції за калькуляційними статтями
називають калькулюванням. Результатом калькулювання є складання
калькуляції - документу, в якому обумовлені всі витрати на виробництво і збут
конкретного виду продукції. Калькулювання здійснюється за такими
калькуляційними статтями:.

1) витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали. Вони складаються з вартості сировини, матеріалів, або з вартості необхідних складових при їх виготовленні. Вони визначаються добутком норми кількості сировини та матеріалів на ціну одиниці сировини;

2) витрати на покупку комплектуючі вироби. Вони складаються з вартості витрат, що зроблені на купівлю напівфабрикатів, готових виробів, що вимагають додаткових витрат праці на їх обробку або складання при укомплектуванні продукції. Визначається добутком кількості комплектуючих виробів на їх ціну;

3) транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ). Вони складаються з вартості доставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів від підприємства - виготовлювача на склади даного підприємства. Визначаються добутком відсотку транспортно-заготівельних витрат на вартість двох попередніх калькуляційних статей, поділених на 100 відсотків;

4) основна заробітна плата виробничих працівників, яка складається з оплати робіт по відрядних розцінках, а також з погодинної оплати праці відрядних робочих. Вона визначається добутком норми часу по виготовленню виробу на тарифну ставку;

5) відрахування на соціальне страхування з заробітної плати робітників, які складаються з відрахувань на соціальне страхування по встановлених нормах Кабінету Міністрів України. Визначається добутком встановленого відсотку від основної заробітної плати працівників виробничих, поділено на 100 відсотків;

6) витрати на утримання устаткування, які складаються з витрат на допоміжні матеріали, які необхідні на утримання та ремонт устаткування, з заробітної плати допоміжних робочих, що займаються ремонтом та експлуатацією устаткування, з амортизаційних відрахувань обладнання, з вартості електроенергії, що споживається обладнанням. Вони визначаються сумуванням всіх перерахованих в даній статі витрат. А у її відношенні до основної заробітної плати виробничих працівників за рік, отримуємо відсоток ВУУ на рік. Вони визначаються добутком ВУУ на основну заробітну плату робітників конкретного виду продукції, поділено на 100 відсотків;

7) цехові витрати (ЦВ), які складаються ; заробітної плати апарату управління цехом, амортизаційних відрахувань цехових будівель, витрати на раціоналізацію та винахідництво цехового характеру. Сумування всіх перерахованих витрат сьомої калькуляційної статті отримаємо цехові витрати на рік, а у відношенні її до суми основної зарплати виробничих робочих за рік, отримаємо відсоток ЦВ на рік. Вони визначаються добутком отриманого відсотку ЦВ на суму основної зарплати робітників по виготовленню конкретного виду продукції, поділених на 100 відсотків.

5.2 Розрахунок собівартості виготовлення блоку живлення

Для розрахунку собівартості виготовлення блоку живлення спочатку розрахуємо вартість виготовлення матеріалів. Дані вимірювань занесемо в таблицю.

Таблиця 5.1 Розрахунок вартості основних і допоміжних матеріалів для виготовлення блоку живлення

Назва матеріалів | Одиниці вимірювання | Норма витрат | Ціна (грн..) | Вартість (грн.)

Дріт монтажний | М | 1,00 | 0,50 | 0,50

Припой ПОС-61 | Кг | 0,1 | 7,00 | 0,70

Каніфоль соснова | Кг | 0,05 | 5,00 |


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10