Манявська світа представлена аргілітами з частими проверстками алевролітів і пісковиків . Товщина світи змінюється від 140 до 290м .

Вигодська світа представлена товщею масивних товстошарових пісковиків з проверстками алевролітів і аргілітів . Розкрита товщина світи у Витвицькій складці складає 120м, а в Скибовій зоні 70 - 225м .

Бистрицька світа представлена аргілітами з проверстками пісковиків і алевролітів . Товщина відкладів коливається від 60 до 200м .

Менілітова світа олігоцену представлена нижньою, середньою та верхньоменілітовою підсвітами.

У розрізі нижньоменілітової підсвіти виділяються горизонти (знизу до верху) : роговиковий, клівських пісковиків, горизонт других зеленувато -сірих аргілітів і піщано - аргілітовий . Товщина нижньоменілітової підсвіти в межах Витвицької складки змінюється від 215 до 248м .

Середньоменілітова підсвіта Витвицької глибинної складки розкрита свердловинами 73,74 - В.В. і 4 - Лоп . У підошовній частині світи залягає го-ризонт перших зеленувато - сірих аргілітів, складений аргілітами з тонкими проверстками пісковиків і алевролітів .

Вище по розрізу залягає піщано - аргілітовий горизонт високого опо-ру, складений чергуванням пісковиків з алевролітами і аргілітами . Сумарна товщина відкладів середньоменілітової підсвіти дорівнює 150 - 200м .

Верхньоменілітова підсвіта представлена чергуванням аргілітів, пісковиків і алевролітів з пошарками мергелів та туфітів . Кількість піщано -алевролітового матеріалу змінюється від 0% до 80%, причому спостерігаєтеся

закономірність зменшення його з південно - східного до північно - західного, напрямку Витвицької складки.

У розрізі верхньоменілітової підсвіти умовно виділяються чотири го-ризонти (знизу до верху) : піщано - аргілітовий горизонт підвищеного опо-ру, горизонт верхніх роговиків, туфітовий горизонт і піщано - аргілітовий горизонт товщиною ЗО - 140м .

Загальна товщина верхньоменілітової підсвіти коливається в межах 520 - 640м .

Поляницька світа, яка узгоджено залягає на породах олігоценового віку, представлена аргілітами з окремими прошарками алевролітів і піско-виків . Пісковики не витримані по площі і часто заміщаються аргілітами . Інколи зустрічаються малопотужні проверстки мергелів .Товщина світи ста-новить 210 - 650м .

Четвертинні відклади (5 - 10м) представлені глинами і суглинками з проверстками піску . Подекуди це алювіальні і делювіальні утворення тов-щиною 5 - 20м .

У тектонічному відношенні родовище пов'язане з Витвицькою гли-бинною складкою Майданського підняття і розташоване у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину, яка перекрита дислокованими відкладами Скибових Карпат — Орівською і Береговою скибами .

Вигода - Витвицька глибинна складка відноситься до першого ярусу структур, в північно - східному напрямку насунена на Долинську анти-кліналь (рис. 2.1) .

За даними сейсморозвідки і глибокого буріння Витвицька складка яв-ляє собою асиметричну антикліналь північно - західного простягання з відносно пологим південно - західним крилом з кутами падіння порід 10 -12° і крутим зрізаним північно - східним .

В межах Витвицької глибинної складки згідно з даними сейсмо-розвідки виділяється чотири блоки (з північного заходу на південний схід) : Болехівський, Гошівський, Кропивницький і Південно - Долинський . Із двома останніми блоками пов'язана промислова нафтоносність родовища .

Кропивницький блок відділяється у північно - західній частині від Гошівського блоку Княжолукським порушенням, а в південно - східному напрямку Турянським порушенням відділяється від Південно - Долинського блоку . Розміри Кропивницького блоку по покрівлі менілітових відкладів дорівнюють Зх2.5км .

Південно - Долинський блок обмежений на північному заході Ту-рянським порушенням, а на південному сході — Оболонським . Розміри блоку по покрівлі верхньоменілітових відкладів 2.5х2км .

Промислово - нафтоносними на родовищі є верхньо - середньо-менілітові відклади . Продуктивна частина покладу представлена грануляр-ними колекторами, складеними пісковиками і алевролітами . Покришкою покладу є потужна товща глинистих порід поляницьких відкладів товщи-ною від 200 до 600м . Ефективна нафтонасичена товщина менілітових

відкладів дорівнює у Кропивницькому блоці 13.9м, у Південно - До-линському — 12.5м .

Водонафтовий контакт верхньо - середньоменілітового покладу Ви-года- Витвицького родовища у Кропивницькому та Південно - Долинсько-му блоках прийнятий умовно на абсолютній відмітці мінус 3345м (максимальна відмітка продуктивного інтервалу у свердловині 74- В.В.)

Поклад пластовий, склепінний, поверх нафтоносності дорівнює 560м.

2.2 Характеристика товщин, колекторських властивостей продук-тивних пластів і їх неоднорідності

На Вигода - Витвицькому родовищі продуктивні пласти - колектори верхньо - середньоменілітових підсвіт олігоцену залягають малопотужними проверстками дрібно - і середньозернистих, частіше міцносцементованих, пісковиків та алевролітів .

У підошовній частині покладу спостерігається погіршення колек-торських властивостей проверстків, що пов'язане із карбонатизацією погано відсортованого мінералогічного матеріалу, а в покрівельній частині — із глинизацією добре відсортованого дрібнозернистого матеріалу . Централь-на частина проверстків колекторів представлена відносно високопористими відкладами .

Колекторські властивості менілітових відкладів були вивчені на 57 зразках керну, в тому числі верхньоменілітових — на 11 зразках . Відкрита пористість верхньоменілітових відкладів коливається в межах 0.2% - 9.5% (8 визначень), проникність — <О.ОНО-3 - 2.74-10-3 мкм2(2 визначення) .

У зв'язку з недостатньою кількістю кернового матеріалу пористість і нафтонасичення колекторів для підрахунку запасів та визначення техно-логічних показників розробки прийняті за результатами промислово - гео-фізичних досліджень . Середня величина пористості для обох блоків складає 9% . Нафтонасиченість для Кропивницького блоку дорівнює 78%, для Південно - Долинського — 70% .

2.3 Властивості і склад нафти, газу та води

Фізико - хімічні властивості нафти в пластових умовах були вивчені за глибинною пробою нафти із свердловини 74 - В.В., яка була досліджена методом диференційного розгазування.

Початковий пластовий тиск на глибині 3500м становив 32.6МПа,

пластова температура — 86°С . Тиск насичення пластової нафти дорівнює

26.4МПа, газовміст 180.6м3/м3, об'ємний коефіцієнт — 1.49, в'язкість

0.92мПа-с . Залежність параметрів пластової нафти