Нафтогазове родовище Танява
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОДОВИЩЕ
Нафтогазове родовище Танява в адміністративному відношенні розташоване на території Долинського району Івано-Франківської області між Стинавським на північний захід і Долинським на пів-денний схід нафтовими родовищами. Основними населеними пунктами в районі родовища є м.Долина, Болехів, Стрий і с.Танява, Тисов, Сукель, Гоюів. Добре розвинута юдяхово-транспортна система забез-печує зв'язок між населеними пунктами о любій порі року, заліз-нична станція Болехів знаходиться в 15 км від родовища. Район щільно заселен%й,переважна більшість населення зайнята в нафтовидо-бувній, деревообробній промисловості і сільському господарстві. Паливно-енергетична галузь представлена Долинським нафтогазовидо-бувним управлінням, управлінням бурових робіт,ГБЗ, а також струк-турними підрозділами ДП "ІІрикарпаттрансгаз" АТ "Укргазпром". В орографічному відношенні район родовища відносяться до перегір'я Карпат, яке переходить на північному сході в рівнину. Зона перед-гір'я характеризується наявністю добре розвинутої річкової і ба-лочної систем з коливанням рельєфу в межах абсолютних відміток від +360 мдо +460 м. Гідрографічна сітка виконана р.Стрий і Су-кель з притоками Бережниця, Жижава і орієнтована з нізденного заходу на північний схід вхрест простягання передгір'я. За режи-мом річки відносяться до гірських, рівень їх коливається в залеж-ності від атмосферних опадів. Грунтові води акумулюються в алюві-альних відкладах річкових терас в забезпечуатьл потреби населе-них пунктів і промислових об'єктів. Річна кількість опадів стано-вить 600-900 м з максЙмукГу літній період /300-500 мм/+ Клімат району помірно-континентальний з підвищеною вологістю. Середньо-річна температура коливається в межах +5,1 - +7,2°С. На північному заході район розташування родовища наближається до ^орюинської курортно-санаторної зони Стрийського району Львівської області.
2. ГЕОЛОГО-ФІЗИЧВА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА 2.1. Характеристика геологічної будови
ь геологічній будові Танявського родовища приймають участь відклади крейдового, палеогенового і неогенового віку Оровської і Берегової Скиби насунутого комплексу Скибової зони Карпат і гли-бинних складок першого структурного ярусу Ьориславсько-Покутської зони Нередкарпатського прогину.
Крейдова система представлена відкладами Стрийської світи, що являють собою пізано-глинистий фліш, складений чергуванням пісковиків, алевролітівл аргілітів з прошарками вапняків та мерте-лів. Максимальна відкрита товщина відкладів становить 1450 м.
Палеогенова система за уніфікованою схемою УкрЦДІП розчле-новується на п'ять світ - ямненську /палеоцен/, манявську, вигод-ську, бистрицьку /еоцен/ і менілітову/олігоцен/. Ямненська світа складена товщею ямненських пісковиків і у нижній частині розрізу строкатокольоровим /яремчанським/ горизонтом. Товщина відкладів ^ світи досягає 100 м. Манявська світа представлена аргілітами з прошарками алевролітів, пісковиків і вапняків, для світи характер-на значна зміна літологічного складу - випадіння або поява в роз-різі товстошарових пісковиків. Загальна товщина відкладів складає 200 м. Вигодська світа об'єднує товщу мааявймх ' товстошарових піс-ковиків, розділених прошарками алевролітів та аргілітів. Товщина відкладів світи 100-200 м. Бистрицька світа складена аргілітами з прошарками алевролітів і пісковиків. Нижня частина світи виділяефь-ся у піщано-глинисту попельську фацію, решта розрізу, виконаного рит\;мичним чергуванням малопотужних прошарків аргілітів і алевро-літів - у бистрйцьку фацію. Між бистрицькою і менілітовою світами залягай* майорський горизонт, складений перешаруванням вапняків, доломітів, мергелів з аргілітами. Товщина бистрицької світи колива-ється в межах 75-235 м. {^енілітова світа поділяється на нижньс, се-редньо і верхньоменілітову підсвіти* В підошві нижньоменілітової підсвіти простежуєткЗроговйковий горизонт- кремні, розділені про-и рками сланців. Вище по розрізу залягає товща аргілітів з прошар-ками пісковиків і алевролітів, при появі масивних пісковиків тов-ща виділяється в горизонт клівських пісковиків. Закінчується розріз підсвіти горизонтом II зеленувато-сірих аргілітів і піщано-аргіліто-вим горизонтом п'яти пластів. Загальна товщина відкладів підсвіти коливається в маках 130-265 м.
Середньоменілітова підсвіти представлена чергуванням аргілітів, алевролітів і пісковиків загальною товщиною 30-100 м і об'єд-нує горизонт 1-х зеленувато-сірих аргілітів і піщано-аргілітовий горизонт високого опору.
Верхньоменілітова світа складена чергуванням аргілітів, алев-ролітів і пісковиків, у підошві світи вщділяеться гориоонт верх-ніх роговиків. Для розрізу характерна наявність прошарків туфітів. Товщина світи змінюється від 60 до 300 м, збіьюуючись у піщенно-східному напрямку.
неогенова система об'єднує потужний комплекс міоценових мо-лас і поділяється на подяницьку і воротищенську світи. Відклади поляниЦької світи мають значний розвиток і представлені аргіліта-ми з незначними прошарками алевролітів, пісковиків та конгломера-тів. Товщина світи в орремих свердловинах досягав 1400 м. Вороти-щенська світа в нижній частині розрізу збагачена прошарками солі, які виде зменшуються до певного зникнення . Світа складена пере-важно аргілітами з рідкими прошарками алевролітів та пісковиків. Загальна товщина відкладів світи досягає 2250 м. Четвертинні алювіально-делювіальні відклади ирроко розповсюджені і мають тов-щини від 2 до 25 м.
В тектонічному відношенні Таиявське родовище розташоване на південно-східній периклінальній частині Стинавсько-Танявської брахиантикліналі 1 структурного ярусу Бориславсько-Покутської зо-ни Йерздкарпатського прогину. Крім торс до родовища віднесено не-великий газоконденсатний поклад.у підгорнутому крилі Витвяцької складки Берегового насуву Скибової зони. Стинавсько-Танявська складка розмірами 15 х 7 км повздозжними і поперечними тектоніч-ними порушеннями розбита на чотири блоки /з північного заходу на південний схід/: Довголукський, Семигинівський, Мортинський, Та-нявський. З останніми двома блоками пов'язані тектонічно екранова-ні нафтові поклади, які власне і виділяються у Танявське родовище.
Розміри блоків у межах продуктивної частини покладів становая лять відповідно 3.7*3.1 хм і 2х2.С км. Морюннський блок по Мор-иинському вертикальному скидо-зсуву припіднятий по відношенню де Оемигинівського на 50 м і зміщений на північний схід на 350 м, Танявський блок по відношенню до Мороинського - в тихйе самих ме**-иах. Свердловинами Морюинський і Танявський скидо-зсуви не підсіче-но, але вони впевнено фіксуються декількома сейсмічними профілями. Повздовжні підкиди також проведено за сейсмічними дослідженнями. Амплітуди підкиду по зміщувачу становлять 50-75 м, а пррекриття -25-50 м. Повздовжний підкид в центральній частині Морюинсьиого бло-
ку підтверджено свердловиною 43-Т на глибині 3727