Контрольна з транспорту

Зміст

1. Історія розвитку авіаційного транспорту

Історія розвитку цивільної авіації в республіці бере початок з часів створення у 1923 році в Харкові українського акціонерного товариства повітряних сполучень "Укрвоздухпуть".

В довоєнний період в УРСР керівництво діяльністю підприємств і організацій цивільної авіації здійснювало Українське управління цивільного повітряного флоту, яке знаходилося в підпорядкуванні Головного управління цивільного повітряного флоту Раднаркому СРСР.

В зв'язку із вдосконаленням структури підрозділів ЦА у серпні 1952 року Українське управління цивільного повітряного флоту було перейменоване на Українське територіальне управління цивільного повітряного флоту (підстава - наказ Головного управління ЦПФ від 16.08.52 р. № 0207).

У 1964 році в зв'язку з подальшими заходами щодо поліпшення діяльності цивільної авіації Головне управління цивільного повітряного флоту СРСР було реорганізоване у Міністерство цивільної авіації СРСР.

За досягнуті результати Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15.08.66 р. Українське управління цивільної авіації нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора. З цього часу воно стало іменуватись "Українське ордена Трудового Червоного Прапора управління цивільної авіації".

В зв'язку зі зміцненням ролі повітряного транспорту в загальній транспортній системі країни Рада Міністрів СРСР у травні 1959 року прийняла постанову про створення на базі військового аеродрому "Бориспіль" аеропорту Цивільного повітряного флоту Київ (Центральний) і зобов'язала Головне управління Цивільного повітряного флоту забезпечить його сучасними літаками, наземним обладнанням і радіотехнічними засобами.

22 червня 1959 року Рада Міністрів УРСР своєю Постановою № 1832 з метою забезпечення прийняття і обслуговування реактивних пасажирських літаків ТУ-104 в м.Києві зобов'язала Українське територіальне управління цивільного повітряного флоту забезпечити з 1 липня 1959 року прийняття до аеропорту "Бориспіль" літаків ТУ-104 за маршрутами Москва-Київ-Москва, Ленінград-Київ-Ленінград (15 серпня 1960 р.).

Цією ж Постановою міністерства торгівлі, автомобільних і шосейних доріг, зв'язку зобов'язувались:

надати аеропорту 10 стандартних щитових будиночків для розміщення наземних служб і пасажирів;

доставляти пасажирів із м.Києва і до м.Києва автобусами;

виділити канали зв'язку для управління повітряним рухом.

Перший рейс за маршрутом Москва-Київ-Москва літаком ТУ-104 здійснив екіпаж Московського управління 7 липня 1959 року. На борту лайнера було 100 пасажирів і 1600 кг вантажу.

До листопада 1960 року польоти на літаку ТУ-104 до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.

Наказом начальника Головного управління цивільного повітряного флоту при Раді Міністрів СРСР від 12.07.60 р. № 057 на базі ескадрильї Ан-10 був організований авіазагін № 208 турбогвинтових літаків ТУ-104 і Ан-10, об'єднаний з аеропортом Бориспіль.

208-й авіазагін сформований за типовими штатами, визначеними наказом ГУ ЦПФ № 032-59 р.

Перший базовий літак ТУ-104 приземлився в Борисполі 5 листопада 1960 року під управлінням командира екіпажу Гарбара В.Т. 18 років експлуатував колектив Бориспільського авіапідприємства літаки ТУ-104. В останній рейс авіалайнер ТУ-104 вилетів із Борисполя до Сімферополя у липні 1977 року.
За час експлуатації літаки ТУ-104 перевезли 18 млн. 233 тис. пасажирів.

27 травня екіпаж командира корабля Кирюхіна В.В. здійснив на літаку АН-10 технічний рейс за маршрутом Київ-Москва-Тбілісі-Харків-Адлер-Харків-Київ.
Перший пасажирський рейс на АН-10 був здійснений 25 липня 1959 року до аеропорту Адлер (Сочі).

27 червня 1963 року згідно наказу начальника ГУ ЦПФ при РМ СРСР № 066 був організований Бориспільській об'єднаний авіазагін, до якого ввійшли льотний загін № 208 і аеропорт "Бориспіль". Бориспільському об'єднаному авіазагону було присвоєно 1-й клас, а льотному авіазагону № 208 - 2-й клас; до його складу увійшли дві авіаескадрильї, одна - літаків ТУ-104, друга - літаків АН-10.

В зв'язку зі значним обсягом робіт і враховуючи клопотання командирів авіапідприємств та накази МЦА від 12.04.71 р. № 017 і від 29.07.71 р. № 031 у складі Бориспільського об'єднаного авіазагону був організований другий льотний загін - № 222 за рахунок передачі частини самольотно-моторного парку льотного загону № 208.

Наказом Міністра цивільної авіації № 214 від 31.10.73 р. з 1974 р. вводилась в дію організаційна структура льотних загонів Українського управління ЦА. В зв'язку з цим у Бориспільському підприємстві було організовано 2 льотних загони: льотний загін № 208 у складі 3-х авіаескадриль турбореактивних літаків ТУ-134 і ТУ-104 і льотний загін № 222 у складі 2-х авіаескадриль турбогвинтових літаків ІЛ-18. В 1974 році у складі 222 льотного загону була організована авіаескадрилья літаків ТУ-154.

Першим освоїв новий літак ТУ-154 інженер-пілот 1-го класу І.Г.Смілянський, колишній командир Бориспільського авіапідприємства.
15 серпня 1974 року відбувся перший пасажирський рейс літака ТУ-154 під управлінням командира корабля А.Левчука.

20 травня 1965 року був відкритий новий Бориспільський аеровокзал.
Повітряний транспорт - не тільки самий молодий, але й найбільш досконалий і перспективний, тому зрозуміле прагнення архітекторів, будівельників, інженерів і художників відобразити ці якості в архітектурі нового Бориспільського аеровокзалу - найбільшого на той час у нашій країні (після Домодєдовського) і унікального за архітектурним рішенням.
Зручний і комфортабельний, Бориспільський аеровокзал обладнаний новітнім устаткуванням, забезпечує найрізноманітніші форми обслуговування пасажирів. Комплекс аеровокзалу і планувальними, і обсягово-просторовими, і конструктивними рішеннями відповідав сучасним вимогам.
Аеропорт "Бориспіль" був обладнаний для автоматизованої посадки літаків за метеомінімуму 1-ї категорії.

Тоді ж на базі новітньої електронної обчислювальної техніки почали розробляти автоматизовані системи управління повітряним рухом, покликані докорінно змінити характер роботи льотного і диспетчерського складу, підняти рівень безпеки і