Другу нитку нафтопроводу "Дружба" довжиною 686,5 км, діаметром 720 мм по всій території України і сім суміщених з першою ниткою нафтоперекачувальних станцій було збудовано у період з 1970 - 1974 рр.

Із введенням другої нитки загальна вхідна проектна потужність нафтопроводу "Дружба" на території України становила 55,0 млн т/рік, вихідна - 26,5 млн т/рік.

З відкриттям східноукраїнських родовищ нафти (Леляківського, Гнідинцівського, Прилуцького в Чернігівській обл.; Качанівського, Бельського та Рибальського в Полтавській обл.) і з введенням в експлуатацію Кременчуцького нафтопереробного заводу у 1966 р. було збудовано цілу систему нафтопроводів (див. табл. 2.1):

Таблиця 2.1 Розбудова нафтопроводів України в 60-ті роки

Нафтопровід | Діаметр, мм | Протяжність, км | Проектна потужність,
млн. т/рік

Гнідинці - Глинсько - Розбишівська | 377 | 64 | 4,0

Мала Павлівна - Глинсько - Розбишівська | 377 | 71 | 3,0

Глинсько - Розбишівська - Кременчук | 530 | 145 | 6,2

Із збільшенням видобутку нафти з нафтових родовищ у Чернігівський обл. у 1972 р. було збудовано другу нитку нафтопроводу Гнидинці - Глинсько - Розбишівська діаметром 377 мм, а також нафтопровід Кременчук - Херсон протяжністю 555 км, діаметром 720 мм.

Збільшення потужності з переробки нафти на Кременчуцькому і Херсонському нафтопереробних заводах поставило питання будівництва нафтопроводу Мічурінськ (Тамбовська обл., Росія) - Кременчук. Цей нафтопровід загальною протяжністю 757 км ( у тому числі по території України - 540 км), діаметром 720 мм був збудований у 1974 р., його проектна потужність 18 млн. т/рік.

Для введення в експлуатацію Лисичанського нафтопереробного заводу наприкінці 1975 р. був збудований нафтопровід Тихорецьк - Лисичанськ діаметром 720 мм, протяжністю 455 км (в тому числі по території України - 185,5 км).

У зв'язку зі збільшенням видобутку нафти в Західному Сибіру і з необхідністю нарощування експортних можливостей щодо поставок нафти через нафтоперевальні комплекси в містах Одеса та Новоросійськ (Росія), а також відповідною можливістю поставок нафти на Одеський нафтопереробний завод трубопровідним транспортом у 1977 - 1978 рр. Будо збудовано і введено в експлуатацію нафтопроводи Самара - Лисичанська, Лисичанськ - Кременчук, Снігурівка – Одеса.

Таблиця 2.2 Розбудова нафтопроводів України в 70-ті роки

Нафтопровід | Діаметр, мм | Протяжність, км | Потужність
млн.т/рік

Всього | В т.ч. по Україні

Самара - Лисичанськ | 1220 | 1099 | 163 | 82.5

Лисичанськ - Кременчук | 1020 | 419 | 419 | 30

Снігурівка - Одесса | 720 | 244 | 244 | 18

У той самий час нафтопровід Тихорецьк - Лисичанськ було переобладнано для зворотного перекачування нафти із Лисичанська на Тихорецьк і далі на Новоросійськ. У 1985 р. введено в експлуатацію другу нитку нафтопроводу Лисичанськ - Тихорецьк діаметром 720 мм, протяжністю 185 км по території України. Загальна потужність цих нафтопроводів від Лисичанська до Тихорецька з чотирма нафтоперекачувальними станціями (з них дві на території України) складає 34 млн. т/рік.

З метою диверсифікації поставок нафти на українські нафтопереробні заводи (НПЗ) та розвитку транзитних можливостей України у 1993 р. було розроблено техніко-економічне обґрунтування будівництва морського нафтоперевалочного комплексу (НПК) - терміналу потужністю 40 млн т/рік у районі Одеси (порт "Південний"), а у 1994 р. завершено робочий проект на будівництво першої черги терміналу потужністю 12 млн т/рік, яку почали будувати у 1995 р. Одночасно було розпочато будівництво нафтопроводу "Одеса-Броди". Будівництво терміналу "Південний" завершено у грудні 2001 р., нафтопроводу "Одеса - Броди" - у травні 2002 р.

3. Технологія роботи вантажного транспорту

Загалом послідовність дій в організації вантажних перевезень наступна:

замовлення рухомого складу, оренда рухомого складу для потреб клієнта;

оформлення перевізних документів відповідно до митних, карантинних, санітарних вимог;

одержання дозволу у відповідному органі (Укрзалізниці, Укравтотрансі тощо) на перевезення вантажів у порти, на експорт, у спеціалізованому рухомому складі, на особливих умовах;

відправлення та одержання вантажу;

одержання карантинних, ветеринарних, хлібних сертифікатів на перевезення зернових вантажів і харчових продуктів;

розробка і узгодження технічних умов навантаження;

надання довідкової інформації про маршрут проходження вантажу, його довжину, нормативний термін доставки, переходи, залізничні станції країн СНД (код станції, приналежність залізниці, операції, які виконуються і т.п.);

вибір оптимальної схеми перевезення і розрахунок провізної плати;

інші питання, пов'язані з організацією перевезення вантажів транспортом.

контроль за переміщенням вантажу протягом усього маршруту перевезення.

Перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюють Правила. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників.

Умови та порядок організації перевезень в усіх видах сполучення визначаються Правилами.

Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями.

За договором