основі визначених розмірів руху і місткості поїздів, визначення розмірів руху по дільницям які прилягають до станції “Г” здійснюється на умовах що 40% пасажирів слідують в швидких поїздах, 60% - в пасажирських поїздах, на основі кореспонденції пасажиропотоків в дальньому та місцевому сполученні визначають розміри руху по кожній дільниці.
Розміри місцевого руху:
(2.)
де А – пасажиропотік;
а – місткість поїзда.
Дільниця “В-Г”
(пар поїздів)
(пар поїздів)
Дільниця “ГД”
(пар поїздів)
(пар поїздів)
Дільниця “ГЗ”
(пар поїздів)
(пар поїздів)
Транзитний пасажиропотік
Дільниця “В-Д”
(пар поїздів)
(пар поїздів)
Дільниця “В-З”
(пар поїздів)
(пар поїздів)
Дільниця “ДЗ”
(пар поїздів)
(пар поїздів)
Мал. 2.1. Схема прилеглих призначень з розподілом розмірів руху.
Поїздів свого формування:
Швидких – 12
Пасажирських – 15
Транзитних:
Швидких – 11
Пасажирських – 11
Всього:
Швидких – 23
Пасажирських – 26
Добовий пасажиропотік визначається за формулою:
рд.м. = [(апастр nпастр + ашвтр nшвтр) + апассф nпассф +
+ ашвсф пшвсф + априм nприм] 2, пас (2.)
де, ашв, апас, априм – місткість швидких, пасажирських і приміських поїздів;
nшвтр, nпассф, nприм – кількість поїздів транзитних, свого формування і приміських відповідно по роду пасажирських, швидких і приміських поїздів.
рд.м. = [12 830 + 13 1020 + (0,054 (11 830 + 11 1020) 2 + 31
1050] 2 = 114659
Визначення кількості переробленого багажу здійснюється на умовах завдання, що в кожному поїзді (швидкий, пасажирський) свого формування знаходиться один багажний вагон
2.1 Визначення кількості переробленого багажу
Рбаг = nбаг (qвід + qпр) (2.)
де n – кількість багажних вагонів;
q – питоме навантаження багажних вагонів по прибуттю та відправленню.
Рбаг = 26 (7,2 + 6,9) = 366,6 тон
3. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ПАСАЖИРСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
Довжина пасажирської платформи повинна відповідати максимальній довжині пасажирського поїзду, ширина платформи повинна бути не менше 6 метрів.
Довжина пасажирської платформи визначається:
- для дальніх і місцевих поїздів:
Lд.м.пл. = n lваг + 30 + 30, м. (3.)
де, n – кількість вагонів в составі;
lваг – довжина вагону та автозчепу, м (приймається 23,6 м);
30 м – довжина локомотива, м;
30 м – подовження корисної довжини колії на вільну, м.
Lд.м.пл. = 22 23,6 + 30 + 30 = 579,2 (м.)
- для приміських поїздів:
Lпримпл. = n lваг + 30 м. (3.)
де, 30 м – подовження корисної довжини колії на вільну постановку приміського поїзда;
Lпримпл. = 10 23,6 + 30 = 266 (м.)
Ширина острівних на комбінованій станції розраховується з урахуванням числа розташованих сходів в тунель чи на пішохідний міст. Звичайно, сходи в тунель чи в пішохідний міст розташовані посередині платформи, може бути декілька сходів, тому розрахункова ширина острівних платформ зменшується зі збільшенням кількості сходів та вона не може бути менше ширини сходів збільшеної на 4 м з урахуванням від борта платформи до грані сходів по 2 м.
Впл = Всх + 4, м. (3.)
де, Всх – ширина сходів (приймаємо 2 м.).
Впл = 2 + 4 = 6 (м.)
Для платформ, які мають сходи в тунель чи пішохідний міст в кінці платформи ширина визначається:
Впл = Всх + 2 / 3,1 – q (3.)
де 3,1 – габаритна відстань від осі колії до сходів
q – відстань від осі колії до борта платформи, м (рівно 1,92 м для високої платформи і 1,745 м для низької платформи).
Ввиспл. = 2 + 2 (3,1 – 1,92) = 4,77 (м.)
Внизпл. = 2 + 2 (3,1 – 1,745) = 5,42 (м.)
Приймаємо мінімальну ширину платформи 6 метрів.
4. РОЗРАХУНОК МІСТКОСТІ ВОКЗАЛУ ТА ПОТРІБНОЇ ПЛОЩІ ЙОГО ПРИМІЩЕНЬ
4.1 Планування і розташування вокзальних приміщень
Пасажирські будівлі та павільйони, всі приміщення пасажирської будівлі опалюються. В павільйонах опалюють тільки приміщення призначені для постійного працюючого персоналу. Пасажирські зали в павільйонах розміщені в 1 і 2 кліматичних районах, допускається опалювати на чергову температуру +5°С.
В будівлі доцільно об’єднувати пасажирські зали (очікування, вестибулі операційні) в єдиний зал, виділяючи функціональні зони: операційні – для ділового обслуговування пасажирів (наведення довідок, продаж квитків та інше) і очікування.
Вестибулі можуть виконувати різні функції операційних залів або розподільних залів, операційних і одночасно розподільчих залів.
В великих вокзалах касові зали мають вхід з привокзальної площі, що зручно сполучається з вестибулем.
Вестибулі повинні мати достатню площу для розміщення малих операційних приміщень (каси, довідкове бюро та інше) і перед ними зону перебування пасажирів, зручний зв’язок з залами очікування і платформами (острівними – через тунелі, конкурси або пішохідні мости).
Зони очікування спільні і розподільні (призначені для різних категорій пасажирів) зручно сполучені з вестибулями, підприємствами громадського харчування, іншими приміщеннями і виходами на платформу.
Зали очікування на різних поверхах сполучаються з платформами. У вокзалах передбачають зал для пасажирів з дітьми (з санвузлом не менше ніж на два вікна з пральною і сушильною машиною).
Квиткові каси – по категорії пасажирів, напрямках прямування поїздів або видам вагонів, каси добового і попереднього продажу квитків обладнують пристроями з урахуванням вимог типового технологічного процесу роботи вокзалу. Каси влаштовують у вигляді закритих приміщень кабін-кіосків вбудованими, а також відкритого, так званого, банківського типу.
Відстань між осями кас – 2 метри, для приміських – не менше 1,3 метра.
Зона накопичення пасажирів перед касами мають глибину не менше 3-ох метрів на вокзалах місткістю до 500 пасажирів і не менше 4 метрів – в інших випадках.
Автомати для продажу приміських квитків розташовують на шляху прямування пасажирів відправлення, до квиткових кас.
Довідкові бюро, що обладнані радіо, телефоном, іншими засобами інформації, розташовують біля входу у вестибуль або квитковий зал.
В приміських залах розташовують телефонне довідкове обладнання, інформаційні щити, стенди, що надають пасажирові чітку і вичерпну інформацію по обслуговуванню на вокзалах і поїздах.
Камери схову ручної поклажі