16. ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО БАГАЖНИХ ВІДДІЛЕНЬ

Для прийому і видачі вантажобагажу влаштовують багажні відділення, які в залежності від об’єму переробки за максимальний час розділяють на три групи: більше 150 тон багажу і вантажобагажу за добу (перша); від 25 до 150 тон (друга) і менше 25 тон (третя).

При об’ємі роботи, що перевищує 25-30 т за добу, багаж і вантажобагаж переробляють в одному загальному приміщенні на спеціалізованих площадках. На великих станціях зі значним обігом переробки багажу виділяють спеціалізовані приміщення. Можуть виділятися окремі кладові для прийому, видачі і переробки транзитного багажу і вантажобагажу, а також окремі приміщення для великогабаритних і небезпечних вантажів. Важливе рішення при плануванні вокзалів має раціональне розташування багажного відділення, при якому забезпечується мінімальний пробіг транспортних засобів між вагонами і кладовими. Крім того, повинні бути забезпечені зручні для пасажирів підходи і під’їзди до багажного відділення і мінімальна відстань їх проходу у зв’язку з відправленням чи отриманням багажу і вантажобагажу. Крім кладових в багажних відділеннях розміщують багажні каси. Контори прийомоздавачів багажу, зал очікування, групи інформації отримувачів і розшуку багажу і інші службові та побутові приміщення. Для переробки багажу і вантажобагажу в багажних відділеннях приймають різні засоби механізації: електрокари, електро- і авто- тягачі, електронавантажувачі, конвеєри.

Параметри багажного відділення. Багажне відділення будують звичайно у формі одноповерхових будівель шириною 9 чи 12 м. Така ширина складів забезпечує їх будівництво без проміжних опор і покращує можливість використання засобів механізованої переробки багажу і більш раціонального їх використання. Основна маса вантажів буде переміщатися при цьому у повздовжньому, а не в поперечному напрямі, що зменшує час на прохід вантажів і проїзд транспортних засобів. Висота складів повинна бути не менше 4 м і в залежності від використовуваних засобів механізації і матеріалів для будівництва складів складає 4,5-6,5 м.

При прийнятій ширині довжина багажного відділення визначається потрібною площею кладових, залежних від об’єму переробки вантажів. Загальна площа багажного відділення багажного відділення дорівнює сумі площ усіх спеціалізованих багажних кладових.

Площа кожної багажної кладової розраховується:

F = Qc Tx (1 + Kпр) / р (16.)

де, Qc – кількість багажу і вантажобагажу, перероблюваного кладовою за добу, місяць максимальних перевезень, т;

Tx – розрахунковий строк зберігання багажу і вантажобагажу, діб;

р – розрахункове навантаження на метр квадратний корисної довжини кладової;

Kпр – коефіцієнт, враховуючий площу проїздів, проходів;

Fпр = 26 6,9 1 (1 + 0,2) / 0,3 = 717,6 м2

Fвід = 26 7,2 1,5 (1 + 0,2) / 0,3 = 1123,2 м2

Fзаг = 717,6 + 1123,2 = 1840,8 м2

Ширина багажного відділення згідно будівельних норм і правил приймається 24 м, тоді розрахункова довжина багажного відділення визначається:

(16.)

де, В – ширина;

м

Довжина проектована для багажного відділення приймається кратною 12 м, Lпр = 72 м

Проектована площа багажного відділення складає:

= Lпр В (16.)

м2

В залежності від моделі електронавантажувача і довжини вантажу, що пересувається, ширина проїзду може досягати 4 м. У відповідності з приведеною раніше класифікацією багажних відділень площа першої групи складає 1245 м2, другої групи – 445 м2, третьої групи – 95 м2.

Довжина фронту навантаження і вивантаження багажних вагонів залежить від загальної їх кількості за добу, графіка прибуття на станцію і визначається числом вагонів, що одночасно знаходяться у багажних кладових. По даним на станції з багажними відділеннями першої групи загальне число перероблених вагонів за добу складає в середньому 15 на одну станцію, а на станціях другої і третьої групи – 5 вагонів в середньому на одну станцію. Відповідно рекомендується довжина фронтів навантаження і розвантаження 10 вагонів, для багажного відділення першої групи і 5 для другої і третьої групи.

Технічне оснащення службових і побутових приміщень багажного відділення повинно забезпечити сприятливі умови праці для робітників. Багажні каси повинні бути ізольовані від залу для пасажирів; площа їх повинна складати близько 5 м2. Каса повинна бути обладнана зручними і сучасними меблями, а робочі місця касира – персональним освітленням. Каси облаштовуються ЕОМ, шафою з чарунками для зберігання багажних дорожніх відомостей, тарифне керівництво, схема залізниць України.

Контора прийомоздавача повинна розташовуватись поруч з багажною касою, площа якої складає близько 5 м2. В середину якої входить важіль вагів, платформа яких знаходиться ззовні. Контору обладнано всім, що необхідно для роботи. Відповідно обладнані і інші приміщення.