Виходячи з положень та кількісно оцінюючи природні умови виконання ведучого виду робіт - ізоляційно-укладальних, вираз приведеної протяжності траси магістрального трубопроводу можна представити в наступному загальному вигляді:

Iw=(IW-W^+XAA-L (2. l) причому L=L3Ar^_l ПЕР

де ЬПР - приведена довжина траси магістрального трубопроводу в км;

/, - довжина ділянок траси, що мають свої особливості, км;

к/ - відповідні коефіцієнти, які враховують складність виконання ізоляційно-укладальних робіт та визначають відносне збільшення тривалості цих робіт на даних ділянках;

КПЕР - коефіцієнти, що враховують вплив кількості переходів через перешкоди;

KM - коефіцієнти, що враховують вплив кліматичних умов;

7/j - відповідні довжини ділянок з різними типами ізоляції;

l

к,, - коефіцієнти, що враховують вплив виду ізоляції на відповідних

ділянках; /

L - протяжність траси трубопроводу, що використовується в розрахунках по визначенню приведеної довжини, км;

ЬЗАГ - загальна протяжність траси трубопроводу,км;

Т.ІПЕР - сумарна протяжність переходів через природні та штучні перешкоди,

спорудження яких виконується спеціалізованим бригадам, км.

Перейдемо до визначення відповідних елементів вищевказаного

відношення.

Значення коефіцієнта k,, приймемо рівним 1 через те, що на ділянці // ми маємо сільсько-господарські угіддя.

Значення коефіцієнта К2 вирахуємо з співвідношення:

k2=l+n-c (2.2)

де п- відношення сумарної протяжності ділянок із скальними грунтами до загальної довжини;

п = -^- = — = 0,158 (2.3) L.Mr 63

с - коефіцієнт коректації, значення якого знаходимо з таблиці 2.1.1 Таблиця 2.1 -коефіцієнт коректації

n |

с

0.01-0.33 |

0.80

0.34-0.63 |

0.66

0.64-0.77 |

1.34

>0.77 |

1.60

Отже, маємо необхідне значення коефіцієнту коректації с =.80 Обраховуємо:

^=1+^=1+0.158-0.8=1.12 (2.4) Для знаходження коефіцієнту к/сп скористаємося формулою:

*А.„=——^—— = Л5_ = І.25 (2.5)

' Кпл-Ь'пиг 25-5

де Nfjjj - загальна планована тривалість робіт на місяць, 25;

Nnor - кількість днів, що не придатні до виконання робіт, приймаємо 5. Переходимо до визначення коефіцієнтів кіз для цього необхідно визначити відповідні типи ізоляції та скористатися таблицею 1.1.

Отже, маючи характеристики місцевості, вибираємо коефіцієнти відповідно 1 і 3 пунктів. Тоді вираз приведеної довжини траси магістрального трубопроводу прийме вигляд:

LnP=CLli-ki>-knEP-kKj]+Ill3-ki3-L=(5Q-\ + \Q-\.5+2A'\.5+Q.(,-\.S)- 1.25 • 1.25 +(50-1+10'1.5+2.4*1.5+0.6'1.5)-63 = 115,09км. (2.6)

Маючи задану кількість спеціалізованих бригад з її виразу знайдемо тривалість ізоляційно-укладальних робіт:

Ь=Ьзаг-?1пер=63-(2.4+0.6)=60км -

T -—Ь*—— = 1-1^- = 209дн = 5022год NE^na, 1*550

4 Розробка календарного графіка проведення робіт

Прийнята в даний час класифікація магістральних трубопроводів як будівельних об'єктів, що має у своїй основі не тільки їхнє призначення, але і головним чином сучасні технічні і технологічно обґрунтовані методи організації будівництва і провадження робіт, насамперед, чітко визначає двох груп будівельних об'єктів, що входять у комплекс кожного трубопроводу:

1) лінійна частина магістрального трубопроводу, що включає власне трубопровід і відводи від нього (газо-, нафто-, нафтопродуктопровід, чи водопровід трубопровід спеціального призначення, наприклад для транспортування зріджених газів) з лінійною арматурою і спорудженнями для неї (засувки з колодязями, камери прийому і пуску скребка, водозбірники, крани з засобами керування закриттям і відкриттям, продувні свічі, водозбірники й ін.), переходи трубопроводу через природні і штучні перешкоди (ріки, струмки, яри, залізні і шосейні дороги, гідротехнічні спорудження), систему електрозахисту трубопроводу, вдольтрасову експлуатаційну лінію зв'язку (повітряну, кабельну, радіорелейну), експлуатаційні вздовжтрасові, і в окремих випадках під'їзні дороги, садиби (будинку і надвірні будівлі) лінійних ремонтерів;

2) наземні спорудження — компресорні і насосні станції, ремонтно-

л

експлуатаційні пункти, ) газорозподільні станції, комплекси об'єктів баз експлуатації магістрального трубопроводу.

Наземні спорудження магістральних трубопроводів, що представляють собою зосереджені об'єкти будівництва, з погляду організації потокового виробництва робіт у загальному комплексі об'єктів кожного даного трубопроводу можна розглядати як незалежні, тому що з лінійною частиною трубопроводу вони зв'язані лише термінами закінчення їхнього будівництва.

Більш того, виробничі підрозділи, зайняті на будівництві наземних споруджень, по роду виконуваних ними робіт, спеціалізації і технічному оснащенню практично не можуть бути використані на будівництві лінійної

частини трубопроводу, так само як виробничі підрозділи, що виконують будівництво лінійної частини трубопроводу, не можуть бути використані на будівництві наземних споруджень.

З огляду на цю обставину, а також складність і обсяги будівельно-монтажних робіт при спорудженні наземних об'єктів (у першу чергу компресорних і насосних станцій, кожна з який являє собою складний технологічний комплекс), доцільно потокове будівництво наземних споруджень трубопроводів організувати поза зв'язком з будівництвом лінійної частини, керуючись лише термінами закінчення будівництва.

Ця тенденція досить послідовно знаходить своє вираження в проектах організації будівництва магістральних трубопроводів, що розробляються роздільно для наземних споруджень і лінійної частини. Більш того, як уже указувалося вище, проекти організації будівництва переходів магістральних трубопроводів через великі ріки з урахуванням специфіки розв'язуваних питань також розробляються окремо, що відповідає спеціалізації виробничих підрозділів, що ведуть будівництво лінійної частини магістральних трубопроводів.

Отже, календарний план будівництва лінійної частини трубопроводу може бути зведеним лише в частині термінів будівництва власне лінійної частини і виділюваних з її переходів як зосереджені об'єкти.

Календарному плану будівництва лінійної частини магістрального трубопроводу в складі проекту організації будівництва звичайно передує коротка характеристика факторів, що визначають організацію будівництва. Зокрема, наводяться дані про труби (діаметри, товщина стінок), кількості переходів через перешкоди і їхні технологічні рішення в проекті (підвідні, повітряні, одне- і многониточные), глибина закладення трубопроводу на різних ділянках, резервних нитках, ізоляції (типи, матеріали) і електрозахисту трубопроводу, типах пригрузки його на заболочених і обводнених ділянках (залізобетонні пригрузи, їхні типи, конструкція, методи установки); гвинтові анкерні пристрої, умови і методи їхньої установки;

тимчасова пригрузка трубопроводу водою з наступним витисненням її з допомогою еластичних поршнів-роздільників) і ін. Основні дані з диференціюванням їх по ділянках траси і вказівкою границь ділянок