Верстат-качалка | K1 | K | l | rmax | l1 | l2 | R

СК6-2,1-

2500 | 2100 | 2100 | 2500 | 1000 | 1845 | 2500 | 1600

l3 | l4 | l5 | b | L | B | H

920 | 5350 | 705 | 1100 | 6480 | 1810 | 4730

і електродвигуна, надягають клинові паси. Паси натягують підняттям або опусканням поворотних санчат. Після закінчення збірки і перевірки її якості встановлюють фундаментні шпильки, кінці яких повинні виступати над верхньою площиною рами для установки гайки і контргайки. При заливці цементного розчину під раму верстата-качалки фундаментні болти затягують після затвердіння розчину.

Після закінчення монтажу електроустаткування, огорожі кривошипа і майданчика зі сходами для обслуговування електродвигуна, а також перевірки мастила в підшипниках і редукторі дозволяється виконати пробний пуск верстата-качалки і обкатку на холостому ході протягом трьох годин. В процесі обкатки перевіряють вертикальність руху шатунів, точки підвісу штанг, величини торцевого і радіального биття шківів, наявність шуму і стукоту у вузлах. При задовільній роботі і відсутності дефектів приєднують штанги свердловинного насоса і пускають верстат в роботу під навантаженням.

3.4 Експлуатація і технічне обслуговування верстата-качалки

Надійна і безаварійна робота верстатів-качалок досягається за рахунок правильного підбору устаткування, який залежить від технологічного режиму експлуатації свердловини, якісного виконання монтажних робіт, точного зрівноваження, своєчасних профілактичних ремонтів і мащення.

Після пуску верстата-качалки в експлуатацію по закінченні перших декількох днів роботи слід оглянути всі різьбові з'єднання і підтягти їх. У перші дні експлуатації потрібно систематично контролювати стан збірки, кріплення підшипників, затягування кривошипних і верхніх пальців на шатуні, зрівноваження, натягнення ременів, відсутність течі масла в редукторі і т. п.; перевіряти відповідність потужності і швидкості обертання вала електродвигуна до встановленого режиму роботи верстата. Електродвигун повинен бути підключений до мережі так, щоб кривошипи оберталися по стрілці, вказаній на редукторі.

В процесі експлуатації необхідно регулярно перевіряти і змащувати вузли верстата-качалки і редуктора відповідно до інструкції з їх експлуатації.

Якщо верстат-качалка піддається дії великих і змінних навантажень і експлуатується в умовах високих або низьких температур, підвищеної вологості або запиленості, необхідно частіше перевіряти його.

Після пуску в експлуатацію нового редуктора необхідно через 10—15 діб вилити з нього масло і промити гасом або соляровим маслом для видалення частинок металу, що з'являються в процесі первинної роботи редуктора. Для повторного використання масло, що злилося, необхідно обов'язково профільтрувати. Наявність масла в редукторі перевіряють через контрольні клапани або щупом. Свіже масло додають в редуктор тоді, коли воно не надходить через нижній контрольний отвір. Рівень масла в редукторі повинен бути між нижнім і верхнім контрольними клапанами. Для механізованої зміни мастила в редукторах і підшипникових вузлах верстата-качалки слід застосовувати агрегати Азинмаш-48 і МЗ-131СК.

4 Охорона праці

4.1 Заходи безпеки при монтажу та експлуатації установок ШСНУ

Основні положення техніки безпеки при експлуатації свердловин штанговими насосними установками — огородження рухомих частин верстата-гойдалки і правильне виконання вимог при ремонті. З впровадженням однотрубної системи збору і транспорту продукції нафтових свердловин серйозні вимоги висуваються до устаткування гирла свердловини. При порівняно високому гирловому тиску (2,0 МПа і вище) устаткування повинне мати достатній запас міцності. Необхідно експлуатувати тільки стандартне устаткування гирла свердловин, випробуване і прийняте до серійного виробництва, зокрема, гирлові сальники з головкою, що самовстановлюється, типу СУС1-73-25 розраховані на робочий тиск 2,5 МПа, і СУС2-73-40 — на тиск 4,0 МПа.

При монтажі і експлуатації верстатів-качалок висуваються наступні основні вимоги техніки безпеки:

Верстат-качалку необхідно монтувати під керівництвом досвідченого бригадира або майстра за допомогою монтажних пристосувань або крана.

Всі рухомі частини верстата повинні бути захищені.

При нижньому положенні головки балансира відстань між траверсою підвіски сальникового штока і гирловим сальником повинне бути не менше 20 см.

Забороняється провертати шків редуктора вручну і гальмувати його, підкладаючи трубу, лом або інші предмети.

Забороняється знімати клиновидний пас за допомогою важелів: встановлювати і знімати ремінь необхідно шляхом пересування електродвигуна.

При заміні пальців кривошипа шатун слід надійно прикріпити до стійки верстата.

Роботи, пов'язані з оглядом або заміною окремих частин верстата, необхідно виконувати при зупинці верстата.

Перед пуском верстата-качалки слід переконатися, що верстат не знаходиться на гальмі, огорожі встановлені і закріплені, а в небезпечній зоні немає сторонніх осіб.

До початку ремонтних робіт на установці привід повинен бути відключений, а на пусковому пристрої укріплений плакат«Не вмикати — працюють люди». На свердловинах з автоматичним і дистанційним керуванням біля пускового пристрою повинен бути укріплений щит з написом «Увага! Пуск автоматичний».

При обслуговуванні електроприводу персонал повинен працювати в діелектричних рукавичках. Штангова насосна установка перед пуском в експлуатацію повинна мати заземлення. Як заземлювач електроустаткування необхідно використовувати кондуктор свердловини, який повинен бути пов'язаний з рамою верстата двома заземлюючими провідниками (переріз кожного 50 мм2), привареними в різних точках кондуктора і рами, доступних для огляду. Заземлюючим провідником може бути кругла, смугова, кутова та іншого профілю сталь, окрім каната. Для захисту від враження електричним струмом при обслуговуванні верстата-качалки застосовують ізолюючі підставки.

Перелік використаної літератури

Авербух Б.А. и др. Ремонт и монтаж бурового и нефтепромыслового оборудования. – М., 1976.

Аркуша А.И., Фролов М.И. Техническая механика. – М., 1983.

Бухаленко Е.И., Абдуллаев Ю.Г. Монтаж, обслуживание и ремонт нефтепромыслового оборудования. – М., 1985.

Бэйзельман Р.Д., Цыпкин Б.В., Перель Л.А. Подшипники качения. Справочник. – М., 1975.

Костриба І.В. Нафтопромислове обладнання. – К., 1996.

Куцын П.В. Охрана труда в нефтяной и газовой промышленности. – М., 1987.

Мищенко И.Т. Расчеты в добыче нефти. –