До цього ж виду необхідно віднести і РММ, яку одержують шляхом гідролітичної і механічної обробки трісок в дискових млинах в одну або дві стадії при атмосферному тиску. Однак РММ знаходить обмежене застосування в композиціях паперу та картону із – за низьких показників механічної міцності, значного вмісту костриці труднощів сортування, а також високих ПВЕ ( до 2000 кВт.ч/т та більше ). В останні роки установки для виробництва РММ модернізують з метою переведення на виробництво ТММ/ХТММ.

Об`єми виробництва ТММ набагато перевершують об`єми виробництва усіх інших видів механічної маси, разом взятих.

Принцип виробництва ТММ полягає в термогідролітичній обробці ( пропарюванні) і механічній обробці ( розмелюванні ) трісок в дві стадії на дискових млинах.

Технологічна схема виробництва ТММ, як правило, включає наступні основні операції:

підготовка деревної сировини ( сортування та промивання трісок );

попередня термогідролітична обробка ( пропарювання ) трісок;

механічна обробка ( розмелювання ) трісок;

сортування, очищення маси і переробка відходів;

якщо необхідно, вибілювання і зберігання напівфабрикату.

Технологічна схема виробництва ТММ

Тріски, які надходять на установку, проходять сортування і промивання, з метою відділення трісок більшого розміру і дріб`язку, а також видалення з потоку сторонніх включень ( пісок, шматочки гуми, металу і т. д. ). Крім цього, при промиванні підвищується вологість трісок до 30 % і вище.

1 – місткість для трісок;

2 – установка для промивання трісок;

3 – пристрій для зневоднення трісок;

4 – гвинтовий живильник;

5 – імпрегнатор ( пропарювальна камера );

6 – дисковий млин 1 ступеня розмелювання;

7 – циклон;

8 – дисковий млин 2 ступеня розмелювання;

9 – басейн для усунення латентності;

10 – сортувалка;

11 – фільтр для промивання маси;

12 – збірник обігових вод;

13 – башта для зберігання ТММ;

14 – басейн відходів сортування;

15 – двобарабанні преси;

16 – дисковий млин для розмелювання відходів сортування;

17 – система рекуперації пари.

Після промивання тріски за допомогою гвинтового живильника надходять в пристрій для пропарювання при підвищеній температурі і тиску, а потім на розмелювання. ( Тріски після промивання можуть піддаватися попередній обробці парою при температурі 70 – 80С протягом 10 хв. для вирівнювання вологості, видалення повітря та розморожування деревини в зимовий період ).

Термогідролітичну обробку ( пропарювання ) трісок перед розмелюванням проводять при температурі 95 - 140С, тиску 1 – 3 атм. протягом 0.5 – 3.0 хв., в залежності від вимог, які ставлять до ТММ і видів продукції, в яких вона буде використана в композиції. ( Друкарські види паперу Р = 2 атм., картон Р = 3 атм. ).

Після 2 ступеня розмелювання маса розбавляється та направляється в басейн для усунення латентності. Потім ТММ проходить послідовно операції сортування, очищення, а якщо необхідно, відбілюється і акумулюється в місткості для зберігання.

Властивості ТММ визначаються наступними чинниками:

породою, якістю і властивостями деревної сировини;

режимом попередньої термогідролітичної обробки ( пропарювання ) деревної сировини;

режимом механічної обробки ( розмелювання) деревної сировини;

режимом усунення латентності;

технологією сортування, очищення маси та переробки відходів;

технологією вибілювання.

ТММ характеризується високим вмістом довговолокнистої фракції і низьким вмістом костриці, що і зумовлює її більш високі показники механічної міцності порівняно з ДДМ.

Виробництво ХТММ/ХММ

Виробництво ХТММ є найбільш сучасним процесом одержання механічної маси. Цей напівфабрикат виготовляють як з деревини хвойних порід ( ялина, ялиця, сосна ), так і з деревини листяних порід ( осика, евкаліпт, береза ), а також з не деревної сировини ( солома, очерет ).

Збільшенню об`ємів виробництва ХТММ сприяє її більш висока білість і здатність до відбілювання порівняно з іншими ВНВВ.

Виробництво ХТММ є вдосконаленим процесом виробництва ТММ. Основна відмінність установок з виробництва ХТММ від установок з виробництва ТММ полягає у наявності пристрою для обробки хімічними реагентами ( типу імпрегнатор ).

При виробництві ХММ хіміко–термомеханічна обробка є власне,

“ супершвидкісним варінням “. ХММ за виходом і показниками механічної міцності займає проміжне положення між ХТММ і напівцеллюлозою.

Відмінність режиму виробництва ХММ від ХТММ полягає у використанні великої кількості хімічних реагентів ( до 15 – 20 % від маси а/с вол. ), більш високої температури ( до 130 – 160 С ), а також більшої тривалості ( до 60 і навіть до 120 хв. ) хіміко–термомеханічної обробки ( “ варіння “ ) деревної сировини.

Інтенсивність хімічної обробки, одночасно зі зниженням виходу і підвищенням показників механічної міцності напівфабрикату, погіршує його оптичні властивості і збільшує забрудненість виробничої води.

Режими виробництва і вихід ХТММ і ХММ.

Вид маси | Витрати хімічних реагентів до маси а/с вол | Тривалість обробки, хв. | Температура, С | Вихід, %

Хвойна ХТММ

Листяна ХТММ

Хвойна ХММ

Листяна ХММ |

1 – 5 % Na2SO3

0 – 3 % Na2SO3

1 – 7 % NaOH

12 – 20% Na2SO3

10 – 15% Na2SO3 | 2 – 5

до 5

10 – 60

10 – 60 | 120 – 135

100 – 120

140 – 170

130 – 160 | 91 – 96

88 – 95

87 – 91

80 – 88

Схема виробництва ХТММ/ХММ

1 – бункер для трісок;

2 – пристрій для промивання трісок;

3 – пристрій для зневоднення;

4 – камера попереднього пропарювання;

5 – імпрегнатор ( камера просочування );

6 – пропарювальна камера;

7 – дисковий млин 1 ступеня розмелювання;

8 – циклон для відділення пари від маси;

9 – гвинтовий прес;

10 – дисковий млин 2 ступеня розмелювання;

11 – проміжний басейн для збереження маси;

12 – ( масний ) басейн усунення латенсії;

13 – сортувалка;

14