15 – згущувач ( фільтр для промивання маси );

16 – проміжний басейн для зберігання маси;

17 – збиральник обігових вод;

18 – двобарабанний зневоднювальний прес;

19 – змішувач;

20 – вибілювальна башта для маси середньої концентрації;

21 – ---------------------------------------- високої концентрації;

22 – проміжний басейн;

23 – башта для зберігання вибіленої ХТММ;

24 – басейн відпрацьованих відбілюючих розчинів.

Виробництво ХТММ/ХММ включає наступні процеси:

підготовку деревної сировини, яка включає сортування і промивання трісок, а також попереднє пропарювання;

просочування хімічними реагентами;

хіміко–термогідролітичну обробку ( пропарювання або “варіння“ ) трісок;

механічну обробку ( розмелювання ) трісок;

сортування маси, переробку відходів, якщо необхідно очищення маси;

промивання;

якщо необхідно вибілювання;

згущення і зберігання.

Попереднє пропарювання трісок проводиться при температурі 70 – 90 С. Ця обробка проводиться на всіх сучасних установках з виробництва ХТММ/ХММ. Попередня обробка деревних волокон парою не лише сприяє витісненню повітря з капілярної системи, але і призводить до набрякання деревини, послаблення зв`язків в лігновуглеводному комплексі, відщеплення ацетильних груп і переходу частини лігніну і геміцелюлоз в легко розчинну форму, тобто підготовлює деревину до активного впливу хімічних реагентів.

Просочування трісок хімічними реагентами має велике значення при виробництві ХТММ/ХММ. Найбільш ефективно просочування трісок хімічними реагентами здійснюється в імпрегнаторах типу “ Prex “.

Принципове улаштування імпрегнатора “ Prex “

Тріски, які надходять, стискаються в гвинтовому живильнику “пробкового” типу. Волога і повітря, які містяться у внутрішніх каналах деревних волокон, витісняються і при надходженні у внутрішню частину імпрегнатора тріски всмоктують хімічні реагенти подібно до губки. Далі просочені тріски вертикальним гвинтовим живильником подаються в проміжний басейн або пристрій для термогідролітичної обробки сировини.

1 – гвинтовий живильник “пробкового“ типу;

2 – отвір для видалення води, повітря;

3 – пристрій для подачі хімічного реагенту;

4,5 – гвинтові живильники.

При хімічній обробці важливе значення має рН ( повинно бути близько 9,5 ). Зниження величини рН приводить до зниження виходу і не дає покращення якості напівфабрикату. Підвищення величини рН знижує білість і вихід напівфабрикату.

Розмелювання при виробництві ХТММ/ХММ виконує ті ж функції, що і при виробництві ТММ. При виробництві ХТММ розмелювання проводиться на одно- або дво-дискових млинах в дві ступені, за звичай, під тиском, а тепло, яке виділяється, рекуперується. При виробництві ХММ розмелювання, за звичай, проводиться при атмосферному тиску. Це впливає як на якість одержаного напівфабрикату, так і на ПВЕ.

Сортування, переробка відходів сортування та очищення ХТММ/ХММ здійснюється як і при виробництві ТММ.

Промивання при виробництві ХТММ/ХММ більш інтенсивне, ніж при виробництві ТММ. Мета промивання – видалити з маси розчинені речовини.

Промивання може проводитись як після розмелювання, так і між стадіями

розмелювання.

ПВЕ при виробництві ХММ/ХТММ, як правило, складають 800 – 3000 кВт.год/т механічної маси.

Регенерована пара може бути використана для попереднього низькотемпературного пропарювання, або при хіміко–термогідролітичній обробці ( “ варіння “ ) деревної сировини.

Переваги виробництва ХТММ/ХММ:

можливість використання деревини листяних порід поряд з хвойними;

високий вихід;

показники механічної міцності близькі до показників целюлози;

білість більше 80%;

хороша сумісність з макулатурою;

збереження властивостей в процесі сушіння;

низькі експлуатаційні і капітальні витрати при виробництві;

відсутність газових викидів;

мінімальна забрудненість стічних вод ( відсутність диоксинів ).

Необхідність комплексного використання деревини

Велика хімія споживає величезну кількість сировини, серед якої головну роль відіграють: природні та промислові гази, продукти переробки вугілля, нафти, торфу, сланцю і деревини. З усіх видів сировини деревина має дві найважливіші переваги: ліс росте у більшості регіонів світу і ліс може бути відновлений, тоді як запаси інших видів сировини відновити неможливо ( нові родовища ).

Початок використанню деревини для хімічної переробки поклали найдавніші промисли – вуглярство та смолокуріння. В міру розвитку хімії та хімічної технології деревина стала набувати все більшого значення як сировина для хімічної переробки.

Одночасно складалась і теоретична основа сучасної технології – хімія деревини – наука, на базі якої виросли целюлозно–паперова, гідролізна і лісохімічна промисловості, які є важливими галузями народного господарства.

Найбільшою галуззю хімічної переробки деревини є целюлозно– паперова промисловість, яка займає перше місце по кількості деревини, що переробляється.

Зараз майже всі види паперу і картону виробляються із деревної целюлози та інших деревно–волокнистих напівфабрикатів. Деревна целюлоза є основною сировиною для виробництва штучного ацетатного та віскозного волокна, целофану, бездимного пороху, кіно– фотоплівок, лаків, деревних пластиків та ін. При цьому особливу увагу приділяють комплексності переробки деревної сировини.

В країнах СНД щорічно отримують до 150 млн. лубометрів деревних відходів ( тільки опилок 30 млн. м3 ) у тому числі до 40 млн. м3 відходів лісозаготівельної промисловості ( не враховуючи кори та пеньків ), близько 50 млн. м3 відходів деревообробної й деревопереробної промисловості і 40 – 60 млн. кубометрів неліквідної деревини ( яку залишають на лісосіках ). Відходи шкодять лісу, заважаючи його росту, є осередком виникнення та розповсюдження пожеж, створюють сприятливі умови для розмноження шкідників. Тому до цього часу ці лісосічні залишки збирали та спалювали. Зараз все більша кількість деревних відходів використовується в целюлозно– паперовому, гідролізному і лісохімічному виробництвах, для виробництва деревно- волокнистих та деревно-стружкових плит.

Енергетична переробка відходів деревини дозволяє одержати з них цінні хімічні сполуки і використовувати запаси тепла в енергетичних цілях.

Заготовлена та доставлена споживачу деревина витрачається не завжди економно. Так, при переробці круглих лісоматеріалів відходи складають в середньому : в лісопилянні 20 %,

при виробництві шпал 30 – 36 %,

при виробництві фанери 55 %,

в сірниковій промисловості 65 %,

при виробництві шахтних