Корм худобі ( добавка )

ДСП і ДВП

З 1 щільного м3 балансу виходить в середньому 70 кг кори при вологості 60 % . З підвищенням вологості теплотворна здатність кори різко знижується Знята в барабанних , бункерних і гідравлічних кородирках кора містить близько 80 % води і не може бути використана як паливо без зневоднення . Для зневоднення, як правило застосовують вальцеві, поршневі і шнекові преси. Зневоднена на пресах кора містить 45 – 50 % вологи, її теплотворна здатність досягає 1400 – 1700 ккал/кг . Спалювання такої кори в топках парових котлів стає раціональним .

Схема зневоднення кори

( здвоєна коровіджимна установка )

1 – дренажний конвеєр

2 – нахилений стрічковий елева-

тор з перфорованим жолобом

дна

3 – перший вертикально-валко-

вий прес ( поверхня валків

рифлена, а отже кора подріб-

нюється )

4 – нахилений стрічковий елева-

тор

5 – другий вертикалбно-валко-

вий прес (притискання вал-

ків 1 т на 1 см довжини

діаметр валків 1000 мм,

довхина валків 1600 мм )

6 – конвеєр віджатої кори

7 – басейн води

8 – відцентровий насос

9 – барабанний фільтр для

стічних вод

Продуктивність установки 6 – 7 т/год кори з вологістю 55 %.

Шнековий прес для віджимання кори

Широке застосування одержали преси для кори шнекового типу . Продуктивність такого пресу відповідає кількості кори , яка видаляється від одного обкорувального барабана = 6 м , l = 14 м , тобто від 1 до 5 т/год кори віджатої до вологості 50 – 55 % .

Принцип дії пресу базується на вичавлюванні води за рахунок пресуючої дії шнека, який обертається із кроком, який зменшується. Шнек розмішується в дірчастому сталевому кожусі . Віджата кора вичавлюється через вузький кінець преса . Вихідний отвір преса оснащений пристроєм, який дозволяє регулювати величину отвору , а отже і ступінь віджиму .

Діаметр шнека 500/100 мм .

Швидкість обертання 12 об/хв. .

Потужність електродвигуна на 30 кВт .

Сушіння кори

В деяких випадках віджату кору піддають сушінню. Для цього, як правило, використовують, або тепло, яке одержують від часткового спалювання тієї ж кори, або, як правило, тепло димових газів. Для сушіння кори застосовуються сушильні барабани діаметром від 1.25 до 3.4 м , довжиною від 8 до 13 м , які обертаються .

Сушіння кори відбувається при безпосередньому її контакті з гарячими газами за принципом паралельних потоків .

Температура газів, які входять в сушильний барабан, становить 170 –

400 С , а іноді доходить до 600 С . Завдяки паралельним потокам газів і кори найбільш гарячі гази стикаються з найбільш вологою корою, чим досягається ефективне згасання іскр , які летять разом з газами в сушку .

Вміст вологи в підсушеній таким чином корі складає 35 % і менше .

Подрібнення балансів на тріски

Якщо баланс призначений для виготовлення дефібрерної деревної маси, то обкорований і розпиляний баланс подається в деревно – масний завод, де завантажується в шахти дефібрерів. Якщо ж баланс призначений для виготовлення целюлози, напівцеллюлози, або деревної маси з трісок, то його необхідно подрібнити на тріски .

Розпиляні, розколоті і обкорені баланси подають в рубальний відділ целюлозного заводу, де вони подрібнюються на тріски . Одержані тріски повинні бути однакові за розміром, оскільки тільки в цьому випадку їх можливо рівномірно просочити в котлі варильним розчином і одержати з них однорідну за якістю целюлозу .

Виготовлені тріски для виробництва високосортниї целюлози повинні задовольняти наступним вимогам :

тріски повинні бути однорідними за розмірами , мати довжину ( вздовж волокна ) 18 – 20 мм , товщину 2 – 3 мм .

кількість крупних трісок ( залишок на сітці 30Х30 мм ) не повинен перевищувати 1.5 % .

кількість нормальних трісок ( залишок на сітці 10Х10 мм ) повинен бути не менше 90 % .

кількість трісок, які проходять крізь сітку з отвором діаметром 5 мм ( тирса ) не повинна перевищувати 0.8 % .

відруб повинен бути гладким , без обм`ятих кромок та зазубрин .

присутність в трісках кори і лубу не допускається .

тріски повинні бути однорідними за вологістю .

тріски повинні бути нарубані із здорової деревини .

Тому після рубальної машини тріски сортують. Видаляється тирса і великі шматки деревини . Відсортовані великі тріски ще раз подрібнюються на так званих дезінтеграторах , після чого знову сортуються . Подрібнення балансів на тріски проводиться на дискових рубальних машинах .

Існує два типи рубальних машин : мало ножові ( 3 – 5 ножів ) та багато - ножові ( 8 – 12 ) . Робочим органом рубальної машини є важкий сталевий диск 2500 – 3000 мм. Диск закріплюється на горизонтальному валу і обертається зі швидкістю 150 – 250 об/хв. До диска болтами прикріплені 3 – 5 ножів. Кожний ніж має прямокутну форму і встановлений в гніздо, яке розміщене в диску. Одна із кромок кожного ножа заточена під кутом 30 – 40 в вигляді гострого леза . Воно на 10 – 12 мм виходить за площу диска . Диск рубальної машини , що обертається , замкнутий в сталевий кожух . З одного боку кожуха є отвір , через який по нахиленому під кутом 45 до горизонту патрону надходить на