Крупні тріски поступають в дезінтегратор крізь верхній отвір, подрібнюються між білами ротора і пальцями статора і видаляються крізь нижній отвір.

Ротор дезінтегратора робить 600 – 1000 об/хв. .

Продуктивність дезінтегратора 50 – 60 м3/год .

Потужність 19 кВт .

Схеми можливого розміщення дезінтегратора

1.

Не дає можливості відокрем-

лення сучків , які після багато-

разового пропускання крізь

дезінтегратор в решті решт

подрібнюються і в значній

мірі змішуються з добро-

якісними трісками .

2.

Виправляє цей недолік ,

оскільки дає змогу відо-

кремити від потоку добро-

якісних трісок сучки , не

побиті в дезінтеграторі і

дрібноту, що утворюється

в ньому .

Робота дезінтегратора повинна бути відрегульована так, щоб подрібнювалась лише здорова, м`яка деревини, а тверді сучки залишались, по можливості, непобитими, тому що в такому вигляді їх значно легше видалити з трісок, ніж із звареної вже маси і запобігти, таким чином, збільшенню засміченості целюлози . Така робота дезінтегратора можлива при належному підборі числа обертів ротора і регулюванні положення нерухомих пальців , які можуть бути наближені або віддалені від дисків ротора . Подрібнення сучків в дезінтеграторі повністю виключити неможливо .

Зберігання трісок

Відсортовані придатні для варіння тріски з деревно – підготовчого відділу стрічковими транспортерами направляються до варильного відділу . Деревно – підготовчий відділ працює безперервно, а котли завантажують періодично. Тому потрібна одночасно велика кількість трісок. Тріски накопичуються в спеціальних бункерах. Раніше, як правило бункери розміщували над варильними котлами, а зараз внизу поряд з котлами. Якщо бункери розміщені над котлами, влаштовують або один загальний бункер над усіма котлами, або ( частіше ) окремі бункери над кожним котлом. Щоб трісок вистачило на повне завантаження котла, об`єм бункеру над котлом повинен бути принаймні рівним об`єму котла. Як правило об`єм його в 1.5 – 2 рази більше об”єму котла. Бункери, як правило, будуть із залізобетону, або із дерев`яних балок і покривають листовим залізом.

Бункер в усіх випадках закінчується перекинутою донизу 4–хгранною пірамідою з чотирикутним отвором, що знаходиться над горловиною котла . Отвір частіше за все зачиняється роздвижними дверцятами. В конструкції бункера велике значення має кут нахилу його стінок до горизонту . Щоб тріски не застрягали в бункері, цей кут повинен бути достатньо крутим ( не менше 55 ). Та все ж тріски, особливо з великою вологістю, мерзлі або погано відсортовані іноді застряють, утворюючи у бункері щільні арки і мости. Це надовго затримує заповнення котла трісками. В бункер для струшування злежаних трісок підводять пару або стиснуте повітря , а іноді влаштовують спеціальні пристрої , що надають можливість “ розворушити тріски “ .

Вздовж бункерів, в бункерній галереї, розміщені один або два стрічкові або скребкові транспортери за допомогою яких тріски подаються в будь – який з бункерів .

Наземні сховища – силоси

Замість бункерів, які знаходяться над котлами зараз влаштовують наземні склади – силоси. Вони розраховані на велику кількість трісок. В цьому випадку котли завантажуються трісками безпосередньо з транспортера, який з`єднує склад з горловинами варильних котлів. Продуктивність транспортера повинна бути такою, щоб завантажити котел в мінімально короткий час.

Вертикальна перегородка бункера зменшує можливість утворення арок і мостів . Розміщена всередині бункера вздовж його осі дахоподібна перегородка призначена для зменшення товщини шару трісок , який лежить на нахилених стінках . Таким чином всередині бункера утворюється незаповнений трісками тунель , в якому може бути влаштований поміст для проходу і спостереження за розміщенням трісок .

Завантаження наземного бункеру трісками з деревного відділу здійснюється транспортером, розміщеним в бункерній галереї.

Розвантаження бункера здійснюється крізь нижні отвори шнековими живильниками. Живильники переміщуються на візку вздовж бункера до будь – якого отвору. Живильники викидають тріски на транспортери розміщені вздовж бункеру.

Склад трісок бункерного типу забезпечує високе використання кубатури складу і механізацію вивантаження і завантаження. Іноді склади трісок виконуються у вигляді циліндричних залізобетонних силосів з конусною горловиною в нижній частині .

Крізь цю горловину тріски розвантажуються, як правило, за допомогою живильників тарілкового типу великого діаметру ( до 3 м ) . Пуск в хід тих або інших живильників, як і всієї системи транспортерів, як правило, здійснюється за допомогою кнопкового пристрою із варильного відділу. Це дозволяє легко регулювати подачу трісок .

Перед засипкою трісок до котла, щоб тріски не розкидались, до отвору бункера підв`язують брезентовий або суконний рукав. Іноді вставляють в горловину котла широку залізну лійку. В залежності від об`єму котла, завантаження продовжується від 20 – 30 хвилин .

Якщо для усунення застрягання трісок не прийняти належних заходів, тривалість завантаження зростає до 1.5 - 2 годин .

СХЕМА ДЕРЕВНО-ПІДГОТОВЧОГО ВІДДІЛУ

з двома потоками при змішаному зберіганні балансів

1 – басейн довгих балансів

2 – поперечна лісотаска

3 – слешер

4 – басейн довгих балансів

5 – басейн короття

6 – кородирки

7 – транспортер погано обкорених балансів

8 – рубальні машини

9 – циклони

10 – сортувалки

11 – транспортер тирси

12 – транспортертрісок для варіння (штабельний потік)

13 – транспортер трісок на ТММ (куповий потік)

14 –транспортер крупних трісок

15 – дезінтегратор

16 – сортувалка при дезінтеграторі

Виробництво ВНВВ

Будь – який напівфабрикат, папір чи картон є проміжним продуктом, який в