якщо поверхня одного з волокон підлягає навантаженню, то навантаження в шарі S2 другого волокна часто перетворюється в силу розкручування

( торсійну ). Енергія, одержана від навантаження, також переходить в серединну пластинку і в шар S1, розміщений між нею і шаром S2. Однак шар S1 і поверхня шару S2 містять ГЦ, а велика кількість Л знаходиться в проміжних пластинах між волокнами. Тому при виробництві ДДМ структура порушується спочатку в точці дотику поверхні волокон.

Значно впливає на процес одержання напівфабрикату температура. При низький температурі структура волокна більш всього руйнується в шарах S1 і S2. При високій температурі шар S1 не ушкоджується, а в проміжній перегородці порушуються зв`язки. З підвищенням температури жорсткість структури деревини знижується і внутрішнє тертя мінімальне при температурі 120 – 140 С.

На процес дефібрування впливає, крім властивостей основних компонентів структури деревини, і середовище, в якому проходить процес дефібрування.

При дефібруванні баланс подається так, щоб волокна деревини розташовувались в поперечному напрямку відносно обертального руху стираючої поверхні. На поверхні стираючої площини наявні виступи, які створюють в структурі деревини вібраційні поля напружень.

При стиранні деревини виділяється тепло. Оптимальна температура в зоні між волокном і стираючою поверхнею, рівною 1 мм, може складати 135 –

140 С. Така температура достатня для розм`якшення аморфної частини і відділення волокон.

Властивості деревної маси

На властивості ДМ значно впливають різні фактори дефібрування, які безперервно змінюються в процесі стирання деревини: характер поверхні каменя, його зношеність і внаслідок цього зміна окружної швидкості каменя, коливання дійсного питомого тиску деревини на камінь, температура і концентрація маси, ступінь занурення каменя в масу і інше.

ДМ - це суміш різноманітних волокнистих фракцій:

Дрібні сірники і трісочки

Пучки з декількох нерозділених волокон

Довгі волокна з роздавленими або відрізаними кінцями

Короткі нарізані частки волокон

Відщеплені вздовж волокон роздавлені частинки

Дріб`язок - мельштоф , фібрильований і нефібрильований .

В залежності від того, яка фракція переважає, такі властивості і буде мати ДМ.

В виробничих умовах масу як правило розділяють на два сорти. Маса першого сорту - розділений на волокна матеріал придатний без додаткового розмелювання для вироблення паперу і картону. Маса другого сорту

( рафінерна маса ) - це маса, яка складається з пучків волокон і дрібних сірників. Це відходи останнього ступеня сортування і така маса придатна для вироблення продукції тільки після додаткового розмелювання на рафінерах.

За характером розмелювання розрізняють жирну і пісну ( садку ) деревну масу. Жирна маса містить велику кількість фібрил, роздавлених і розщеплених вздовж волокон з розробленими в вигляді торочок кінцями. Для цієї маси характерні тонкі волокна. Жирна маса може бути довговолокнистою, середньоволокнистою і коротковолокнистою .

Довговолокнисту масу дуже важко одержати, великі питомі витрати енергії і низька продуктивність.

Пісна ( садка ) маса складається з нерозроблених волокон, перерізаних впоперек їх частин, з малою кількістю фібрил. Для неї характерна підвищена товщина різних волокнистих фракцій. В такій масі може бути так саме, як і в жирній, велика кількість дрібних волокон, але вони на відміну від дріб`язку жирної маси - короткі товсті обрізки волокон, не здатні до взаємного зчеплення. Папір з такої маси виходить дірчастий, сипкий, неміцний, з малою об`ємною вагою. Пісна маса також може бути довговолокнистою, середньо- волокнистою і коротковолокнистою.

Груба пісна маса має низьку механічну міцність за всіма показниками. Маса середнього ступеня млива має середні фізичні і механічні показники якості.

Середньоволокниста жирна маса має високі статичні показники міцності ( на розрив , на продавлювання ) і середні динамічні показники міцності ( на злом і роздирання ).

Коротковолокниста жирна маса має високі статичні і знижені динамічні показники міцності.

Зараз для характеристики деревної маси як правило визначають наступні показники її якості :

ступінь млива ( в ШР ) ( 55-80 )

об`ємна маса ( щільність ) маси

г/см3 ,

де

g – маса 1 м2 відливки, г

h – товщина відливки, ммк

( V = від 0.33 груба ; 0.55 найтонша )

фракційний склад ( через різні сита за Хрумом №10 , № 20 , №40) фракціонатори

механічна міцність відливок ( 100 г/м2) в сухому і вологому стані ( опір розриву, продавлювання, злому, кількість сірників )

Чистота маси ( засміченість, кількість сірників )

( кількість смітинок на 1 м2 відливки ) .

Технологічна схема виробництва білої деревної маси .

ланцюговий транспортер ;

дефібрер ;

канал з решіткою ;

тріско ловка ;

молотковий млин ;

жолоб несортованої маси ;

відцентровий насос ;

колектор для розподілення маси між сортувалками 1 ступеня ;

сортувалки 1 ступеня сортування ;

--------------- 2 ------------------------- ;

--------------- 3 ------------------------- ;

басейн рафінерної маси ;

рафінер ;

жолоб рафінерної маси ;

жолоб сортованої маси ;

центриклинери 1 ступеня ;

-------------- - --- 2 ----------- ;

------------ - ----- 3 ----------- ;

згущувач ;

басейн оборотних вод ;

буферний ( масний ) басейн ;

Обкорений баланс зі складу за допомогою ланцюгових транспортерів надходить до дефібрерів. Баланс завантажується в шахти дефібрерів і стирається на дефібрерному камені. Одержана в дефібрері волокниста маса переливається з ванни в канал, по якому самопливом надходить на трісколовки. На своєму шляху проходить крізь решітку на якій вловлюються великі тріски, уламки, скалки ( лучина ), обмелиші. Відходи трісколовки і тріски з решітки подрібнюються на