1.Дефібрерний камінь

2.Ванна дефібрера

3.Шахта дефібрера

4.Гвинти

5.Спорски

6.Аппарат для насікання

каменя

Висота дефібрера 5.5 – 6 м .

Привід вала дефібрера здійснюється від електродвигуна потужністю 900 – 950 кВт .

Кільцеві дефібрери

Винайдені в США в 1929 р.. Є обладнанням безперервної дії. Кільцевий дефібрер – це масивний чавунний або зварений залізний корпус, в якому навколо каменя, що швидко обертається, повільно обертається важке сталеве кільце. Ззовні, по колу, кільце має зубчастий обід для приводу від черв`ячного валу. Внутрішня поверхня кільця зубчаста для подачі балансів до каменя. Вал з дефібрерним каменем встановлений в кільці ексцентрично. Між внутрішньою поверхнею кільця і стираючою поверхнею каменя утворюється клиновидний простір, в якому баланси кільцем, що обертається притискуються до каменя і стираються. Зовнішній діаметр кільця 3365мм, ширина 1365 мм. Кільце обертається від спеціального приводу. Довжина дуги стирання складає близько 2200 мм. Потужність електродвигуна каменя 2650 кВт. Кількість обертів каменя 295 об/хв. Завантажувальна камера дефібрера вміщує 1 м3 балансу. Завантаження проводиться через люк в торцевій частині корпуса. Кільце обертається в ту ж сторону, що і дефібрерний камінь і швидкість його може змінюватись в залежності від потрібної продуктивності дефібрера і якості маси . Продуктивність до 40 т/добу .

1.Дефібрерний камінь 4.Завантажувальний люк

2.Кільце 5.Аппарат для насікання каменя

3.Черв”ячний привід 6.Спорски

Недоліки :

Незручність завантаження і неможливість його автоматизації

Незручність насікання каменя

Незручність вигрузки деревної маси ( стирається до слизу ).

Дефібрерні камені

Камінь – основна робоча частина дефібрера. Від якості дефібрернго каменя, однорідності його поверхні, і механічної міцності залежить якість деревної маси, продуктивність дефібрера і питома витрата електроенергії.

Дефібрерний камінь працює в складних умовах: велика окружна швидкість, значні температурні зміни, тому висувають високі вимоги до його механічної міцності і здатності витримувати різкі температурні коливання.

Для виробництва деревної маси застосовувались три типи дефібрерних камені:

природні пісковикові

штучні кварцево – цементні

штучні керамічні

Природні пісковикові камені

Природні камені для дефібрерів виготовляли з брил гірської породи пісковика, які добувають в каменярнях. Обтесані, виготовлені камені витримують в сухих приміщеннях при постійній температурі 10С протягом 8 – 10 місяців для поступового зменшення рудної вологи і затвердіння цементуючої речовини. Природні камені складаються з твердих частинок – кварцових зерен, які є абразивним матеріалом і менш твердої цементуючої речовини.

Деревина стирається і перетворюється на деревну масу кварцевими зернами. Цементуюча речовина в якій рівномірно розподілені кварцеві зерна, скріплює і утримує їх на поверхні каменя.

Як правило в природних каменях міститься 80 – 85% кварцевих зерен 20 – 15% цементуючої речовини.

Збільшення вмісту цементуючої речовини підвищує міцність каменя, але понижує його якість, як дефібрерного. В залежності від якості цементуючої речовини розрізняють камені тверді, м`які і середньої твердості. Середня величина кварцевих зерен, а також їх форма характеризують придатність каменя для вироблення того чи іншого сорту деревної маси.

Камені з крупними зернами ( 1 мм ) можуть бути застосовані у виробництві грубої деревної маси, яка використовується у виробництві картону. Вони забезпечують високу продуктивність. Камені з дрібними зернами застосовують для вироблення тонких сортів маси і продуктивність їх нижча.

Камені повинні бути монолітними, без тріщин, внутрішніх раковин, пустих порід, жилок та прошарків. Ці недоліки різко знижують механічну міцність і термічну стійкість каменя.

З розвитком деревномасного виробництва розмір каменя в сучасних дефібрерах збільшився по діаметру від 800 – 1000 до 1500 – 1800 мм, а по довжині від 500 до 1400 мм. Відповідно і вага каменя підвищилась від 1 –

2 т до 6 – 8 т. Одержати з природного пісковика таку велику брилу, однорідну за складом, без дефектів дуже важко. Міцність природних каменів виявилась недостатньою при підвищенні окружних швидкостей каменя в сучасних потужних дефібрерах .

Все це зумовило виготовлення штучних дефібрерних каменів, які мають більш високу механічну міцність і термічну стійкість.

Штучні кварцово – цементні камені .

Робочий шар штучного каменя виготовляють з кварцевого піску і кращих сортів цементу.

Центральна частина каменя – сердечник – як правило складається з гравію, піску і цементу, в співвідношенні 1 : 2 : 2 .

В камені діаметром 1500 мм діаметр сердечника дорівнює 1200 мм, а товщина робочого шару 150 мм. Для надання каменю більшої міцності між сердечником і робочим шаром закладають арматуру у вигляді залізних кілець.

Для виготовлення дефібрерних каменів застосовують портланд – цементи кращої якості, марки не нижче 500. Як абразивний ( стираючий ) матеріал для дефібрерних каменів застосовують кварцевий пісок, корунд

( Al2O3 ) або карборунд ( SiC ). Форма кварцевих зерен дуже впливає на якість маси і продуктивність дефібрера. Кварцові зерна не повинні мати дуже гострих граней, інакше вони будуть розрізати волокна деревини і давати масу коротку, з нерозробленими кінцями. Однак морський і річковий пісок також мало придатний для дефібрерних каменів, оскільки має дуже обкатані тупі грані і дає мілку масу при низькій продуктивності дефібрера. Найбільш придатним є кварцевий пісок з зернами які мають трохи закруглені грані і вершини . В залежності від величини кварцових зерен камені поділяються на крупнозернисті, з середньою зернистістю і дрібнозернисті.

Штучні кварцово – цементні камені мають низку переваг перед природними пісковиковими каменями. Їх можна виготовити більших розмірів, без раковин. В них відсутні пусті породи. Вони можуть працювати на більш високих окружних швидкостях і небезпека їх розриву значно менша. Штучним кварцово – цементним каменям