досить великий. Та виходячи з того, що дольова частка зберігається на одному рівні можна сказати, що це співвідношення оптимальне і згідно побудованих діаграм складає:
техогляди 53%
поточні ремонти-41%;
капітальні ремонти - 6%.
Таблиця 3.4 - Розрахунок коефіцієнта плановості ремонтів
Показники | Рік
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005
Фактична кількість ремонтів | 1818 | 1826 | 1820 | 1898 | 1924
Планова кількість ремонтів | 1645 | 1660 | 1660 | 1800 | 1810
Кількість ремонтів з додержанням графіку ППР | 1578 | 1580 | 1612 | 1720 | 1736
Коефіцієнт плановості ремонтів | 0,959 | 0,952 | 0,971 | 0,956 | 0,959
Рисунок 3.3 – Порівняння кількості ремонтів фактичної, планової та з додержанням графіку ППР
За графіком ППР було передбачено в 2001-2005 роках 1645, 1660, 1660, 1800, 1810 різноманітних ремонтів відповідно. За аналогічні періоди було виконано на 11%, 10%, 9%, 5,4% і 6,3% більше. Це негативне явище для підприємства, свідчить про досить значну кількість незапланованих ремонтів. За аналізований період коефіцієнт плановості ремонтів залишався приблизно на одному рівні та у 2005 році склав 0,959. Це говорить про позитивні тенденції на підприємстві, про високу якість ремонтів та надійність обладнання. Цей показник склав в 2003 році 0,971 або 97,1%, це досить високий рівень і свідчить проте, що на підприємстві є резерви для його збільшення, оскільки в 2003 році 48 ремонтів було проведено в розріз із графіком ППР. Причинами цього могли виступати як непрофесійні дії робітника, а саме експлуатація обладнання на межі можливостей, що призводить до швидкого зношення деталей та агрегатів, так і непрофесійно зроблений техогляд, та можливість виходу з ладу раніше встановлених неякісних запчастин.
У таблиці 3.5 наведено витрати на ремонт за період 2001-2005 років.
Таблиця 3.5 - Витрати на ремонт
Роки | Види ремонтів
Техогляди | Поточні ремонти | Капітальні ремонти
Кількість | Витрати, тис.грн. | В середньому на 1 ремонт | Кількість | Витрати, тис.грн. | В середньому на 1 ремонт | Кількість | Витрати, тис.грн. | В середньому на 1 ремонт
2001 | 968 | 415 | 0,429 | 738 | 615 | 0,833 | 112 | 412 | 3,679
2002 | 957 | 425 | 0,444 | 757 | 645 | 0,852 | 112 | 425 | 3,795
2003 | 964 | 468 | 0,485 | 751 | 654 | 0,871 | 105 | 406 | 3,867
2004 | 965 | 471 | 0,488 | 754 | 655 | 0,869 | 104 | 412 | 3,962
2005 | 966 | 473 | 0,490 | 756 | 654 | 0,865 | 108 | 418 | 3,870
Рисунок 3.4 –Порівняння витрат на техогляди, поточні ремонти і капітальні ремонти
Проаналізувавши структуру витрат на ремонтне обслуговування можна зробити наступні висновки:
вартість техоглядів зросла на 14,2% в 2005 році в порівнянні з 2001 і склала 490 грн. Це можна пояснити ростом заробітної плати працівникам ремонтного відділу, зміною підходу до їх проведення, яка могла привести до збільшення міжоглядового циклу, що призвело до зменшення техоглядів в цілому;
вартість поточних ремонтів також зросла і склала в 2005 році 103,8% вартості їх в 2001 і становить 865 грн., такий ріст можна пояснити збільшенням вартості запчастин та ростом послуг;
в 2005 році спостерігається зменшення кількості капітальних ремонтів, за рахунок збільшення міжремонтного періоду та покращення якості поточних ремонтів, однак вартість їх з року в рік зростає, причини тут аналогічні причинам зростанню вартості поточних ремонтів. В 2005 році середня вартість одного ремонту склала 3870грн.;
в цілому витрати на ремонтне обслуговування зростають, за п’ять років вони зросли на 7,1%. Причинами цього явища є вище перераховані фактори та зростання цін на електроенергію, паливо і металопродукцію, яку використовують на підприємстві.
Аналізуючи в цілому можна зробити висновок, що на підприємстві організація ремонтних робіт знаходиться на належному рівні і організована з високою якістю, хоча є ще резерви для покращення графіку ППР для того, щоб він відповідав дійсності проведення ремонтних робіт.
3.3. Аналіз рівня організації ремонтного обслуговування на ВАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод"
Для правильної організації ремонтного господарства на підприємстві необхідний аналіз часу та коштів на ремонтне обслуговування, оскільки може дати оцінку правильності вибраної форми ремонтного обслуговування, рівень використання ремонтного обладнання та персоналу.
Рівень використання робочої сили можна проаналізувати за такими показниками :
коефіцієнт використання працівників за кваліфікацією;
коефіцієнт використання робочого часу;
коефіцієнт трудової дисципліни.
Для розрахунку коефіцієнта використання працівників за кваліфікацією використовуємо наступні дані.
Таблиця 3.6 – Розрахунок коефіцієнта використання працівників за кваліфікацією
Показники | Рік
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005
Середній кваліфікаційний розряд робітників | 4,8 | 4,7 | 4,8 | 4,8 | 4,8
Середній розряд виконуваних робіт | 4,6 | 4,65 | 4,65 | 4,65 | 4,7
Коефіцієнт використання працівників за кваліфікацією | 1,043 | 1,011 | 1,032 | 1,032 | 1,021
Коефіцієнт використання працівників за кваліфікацією протягом проаналізованого періоду перевищує одиницю, що свідчить про неефективне використання робочої сили і перевитрати на оплату праці тим працівникам, які виконують роботу нижчу розрядом, яку б могли виконувати. В 2001році цей показник склав 1,043, проте знизився на 2,3% в 2002році і знову почав зростати в 2003-2004 роках, проте у 2005 році знову знизився на 1,07%. Це негативний процес зі вказаних вище