Проведення ППР дозволяє звести до необхідного мінімуму час перебування обладнання в ремонті, найбільш повно використовувати обладнання протягом строку служби і зменшити витрати на його утримання.

В дану схему входять:

технічне обслуговування;

поточний ремонт;

капітальний ремонт.

Технічне обслуговування (ТО) - це є комплекс заходів з підтримки працездатності обладнання при його використанні за призначенням, при зберіганні та транспортуванні.

Роботи по ТО виконуються основними робітниками, що працюють на обладнанні та черговими ремонтними працівниками, як правило, без простою обладнання. З цією метою для ТО обладнання використовують міжзмінні перерви, час переоснащення верстата та інші перерви в виробництві Розрізняють ТО двох видів:

Перелік робіт, які повинні проводитись при ТО регламентується інструкціями з обслуговування обладнання.

Поточний ремонт - найменший вид ремонту, який виконується для забезпечення або відновлення працездатності обладнання. Виконується на робочому місці спеціалізованими ремонтними бригадами. При великому обсязі поточного ремонту, він може виконуватись ремонтним підприємством, тоді демонтаж є обов'язковим.

Дані ремонти проводяться по завчасно складеному плану-графіку для всього обладнання, що є в наявності на підприємстві.

Поточний ремонт буває:

Непередбачуваний ремонт виникає через аварії обладнання або з інших
причин.

Капітальний ремонт - здійснюється з метою доведення всіх технічних, експлуатаційних характеристик обладнання до первинних значень.

Тут виконується повний демонтаж і розбирання агрегату, заміна всіх зношених деталей, ремонт усіх базових деталей, перевірка на точність, потужність та продуктивність, передбачені ГОСТом або ТУ. Під час капітального ремонту зазвичай виконують, якщо це передбачено планом, модернізацію обладнання, що ремонтується.

Капітальні ремонти відрізняються від поточних тим, що збільшують вартість ОФ і за обсягом виконуваних робіт.

Система ремонтів за потребами виникає тоді. Коли цього вимагає технічний стан обладнання ця система відноситься до категорії позапланових ремонтів.

Ця система має ряд недоліків:

відсутня закінчена система планування ремонтного обслуговування;

характерне прогресуюче погіршення стану обладнання під час експлуатації;

характерне скорочення довговічності і надійності обладнання.

Форми організації ремонтів

Залежно від умов виробництва, частки робіт, які виконуються виробничими,

ремонтно-механічними цехами виділяють три форми організації ремонту:

А - централізована;

Б - децентралізована;

В - змішана.

Централізована форма організації ремонтів. При централізованій формі організації ремонтів, централізованій формі управління ремонтним господарством всі види ремонтних робіт та виготовлення запасних частин проводиться на спеціалізованих ремонтних базах, ремонтно-механічних заводах, центральних ремонтно-механічних майстернях, центральних БВО. При цьому спеціалізовані ремонтні бригади проводять як ремонти, так і міжремонтне обслуговування.

Централізована форма організації ремонтів характеризується низкою переваг, серед яких найголовнішими можні назвати такі:

ефективне застосування передової технології та сучасних досягнень практики організації ремонтних робіт;

повне та рівномірне завантаження ремонтних баз незалежно від погодних умов та періоду року;

рівномірне розміщення ремонтних баз по найважливіших районах;

нормальні умови для підвищення кваліфікації робітників;

підвищення спеціалізації та кооперування щодо виготовлення деталей, вузлів, виконання окремих технологічних операцій;

підвищення продуктивності праці та зниження собівартості ремонтних та інших робіт;

скорочення планових простоїв обладнання в ремонті.

Таким чином, централізована форма організації ремонтів дає можливість краще організовувати робочі місця, оснастити їх необхідним обладнанням, що забезпечить проведення ремонтів на високому технічному рівні.

Разом з цим дана форма організації ремонтів має два досить істотні недоліки. Це — значні витрати часу та грошових коштів на доставку обладнання на ремонтну базу і назад та неможливість проведення ремонтів великогабаритного обладнання в закритих приміщеннях.

Враховуючи все сказане, можна зробити висновок, що централізовану форму організації ремонтів доцільно використовувати, коли ремонтні бази розміщені відносно недалеко та коли підприємство має належний фонд підмінного (запасного) обладнання.

Децентралізована форма організації ремонтів. При децентралізованій формі організації ремонтів всі види ремонтного обслуговування, включаючи і виготовлення необхідних запасних частин, проводяться силами і технічними засобами власної ремонтної бази, тобто силами окремих цехів. Особливо важливі роботи виконуються на спеціалізованих ремонтних базах (централізована форма).

В порівнянні з централізованою децентралізована форма організації ремонтів має ряд недоліків: необхідність розміщення ремонтних засобів по окремих об'єктах (майстернях); відсутність кваліфікованого керівництва та нормального матеріально-технічного постачання; низький рівень спеціалізації ремонтників; низький коефіцієнт використання верстатного парку та іншого ремонтного обладнання;

відносно низький рівень якості робіт. Вказані недоліки звужують сферу використання даної форми організації ремонтів. Найчастіше її можна використовувати при значних відстанях між підприємством та ремонтними базами, і тому така форма є найхарактернішою для геологорозвідувальних і бурових підприємств, що працюють в нових або віддалених районах.

Змішана форма організації ремонтів. При змішаній формі організації ремонтів різні види ремонтного обслуговування виконуються по-різному. Капітальні ремонти зазвичай проводяться на спеціалізованих ремонтних базах (централізована форма), а технічне обслуговування та поточні ремонти — безпосередньо в цехах (децентралізована форма).

Даній формі притаманні всі недоліки децентралізованої форми, і тому вона використовується на великих та середніх підприємствах, що мають міцну ремонтну базу. Крім того, її можна використовувати і на інших підприємствах як проміжний варіант при переході до централізованої форми організації ремонтів.

Методи організації ремонтів обладнання

Залежно від масштабів робіт, видів використовуваного обладнання та місцевих конкретних умов ремонт обладнання може бути виконаний методом післяоглядових ремонтів, методом періодичних ремонтів та методом планово-попереджувальних ремонтів.

Метод післяоглядового ремонту. Суть даного методу ремонту полягає в тому, що обладнання підлягає періодичним оглядам, на основі яких визначається термін проведення та вид чергового ремонту. Періодичність оглядів встановлюється виходячи з орієнтовних строків служби деталей та вузлів обладнання.

В результаті огляду складаються відомості дефектів, що включають детальні відомості про ступінь зношення деталей та вузлів, а також опис виявлених несправностей і перелік робіт щодо їх усунення. Ці дані є основною для