Корисна інформація з астрономії

Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу

І. ДОВІДКОВА ТАБЛИЦЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВЕЛИЧИН, ЩО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В АСТРОНОМІЇ

(ВЕЛИЧИНИ КОРИСНО ЗАПАМ'ЯТАТИ)

Видимий кутовий діаметр Сонця і Місяця 1/2°

Нахил екліптики до екватора 23 1/2 °

Весняне рівнодення ........ близько 21 березня

Літнє сонцестояння ........ 22 червня

Осіннє рівнодення ......... 23 вересня

Зимове сонцестояння ........ 22 грудня

Тривалість року .......... 365 діб 5 год 49 хв

Тривалість синодичного місяця (проміжок

між двома однаковими фазами Місяця) 29 1/2 доби

Тривалість зоряного (сидеричного) місяця

(період обертання Місяця навколо Землі) 27 1/3 доби

Середній радіус Землі ....... 6370 км

Різниця екваторіального і полярного ра-діусів Землі ........... 21 км

Діаметр Місяця порівняно з діаметром Землі ............. 1/4

Діаметр Сонця порівняно з діаметром

Землі ............. 109 діаметрів Землі

Діаметр найбільшої планети (Юпітера) 11 діаметрів Землі

Найкоротший період обертання планети

(Меркурія) ........... З місяці (88 діб)

Найдовший період обертання планети

(Плутона) ............ 250 років

Маса Сонця порівняно з масою Землі 330 000 мас Землі
Температура поверхні Сонця ..... 6000 К

Середній період зміни кількості сонячних

плям .............. 11 років

Середня відстань Місяця від Землі . . . 384 000 км

Середня відстань Землі від Сонця, або

1 астрономічна одиниця ....... 150000000 км

Відстань від Сонця до найближчої планети (Меркурія) порівняно з відстанню Землі від Сонця ............ 0,4 а. о.

Середня відстань від Сонця до найдальшої

планети (Плутона) ......... 40 а. о.

1 парсек ............ 206265 а.о., або З св. року

Число зір, що їх видно неозброєним оком близько 6000

Температура зір .......... від 3000 К (червоні зорі) до 30 000 К (голубуваті зорі)

Вік земної кори .......... близько 5 млрд. ро-ків

ВІК СОНЦЯ. ........... - 6 млрд. років

Поперечник нашої зоряної системи Галактики. ........... 100000 св. років

Відстань до найближчої спіральної зоряної

системи — галактики в сузір'ї Андромеди 2000000 св. років

II. ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ

— альфа — йота — ро

— бета — каппа — сигма—

гамма — ламбда — тау

— дельта — мі (мю) — іпсилон—

епсилон —ні (ню) — фі—

дзета — ксі — хі

— ета — омікрон — псі

— тета — пі — омега

III. НАЙБІЛЬШ УЖИВАНІ НАЗВИ ЯСКРАВИХ ЗІР

Алголь — Персея Кастор — Близнюків

Альдебаран— Тельця Міцар — В- Ведмедиці

Альтаїр — Орла Поллукс — Близнюків

Антарес — Скорпіона Полярна — М. Ведмедиці

Арктур — Волопаса Проціон — М. Пса

Беллятрікс — Оріона Регул — Лева

Бетельгейзе — Оріона Рігель — Оріона

Вега — Ліри Сіріус — В. Пса

Денеб — Лебедя Спіка —— Діви

Капелла — Візничого Фомальгаут— Південної Риби

IV. СПИСОК ДЕЯКИХ ЯСКРАВИХ ЗІР, ЯКІ ВИДНО В СРСР

У таблиці позначення спектра водночас є вказівкою кольо-ру: О, В — голубі зорі, А — білі, F — жовтуваті, G — жовті, К — оранжеві, М — червоні, , — повільно змінюються внаслі-док переміщення земної осі.

Зоря |

Зоряна

величина,

т | Пряме

сходження,

а |

Схилення, б |

Спек-

траль-

ний

клас** | Темпе-

ратура |

Відстань

у парсеках

Тельця

Оріона

Візничого

Оріона

В. Пса

Близнюків

М. Пса

Близнюків

Лева

Діви

Волопаса

Скорпіона

Л«ри

Орла

Лебедя

Південної

Риби |

1,06

0,34

0,21

0,92*

-1,58

1,99

0,48

1,21

1,34

1,21

0,24

1,22*

0,14

- 0,89

1,33

1,28 |

ГОД ХВ

4 33,0

5 12,1

5 13,0

5 52,5

6 42,9

7 31,4

7 36,7

7 42,3

10 05,7

13 22,6

14 13,4

16 26,3

18 35,2

19 48,3-

20 39,7

22 54,9 |

0 /

+ 16 25

-8 15

+ 45 57

+ 7 24

-16 39

+ 32 00

+ 5 21

+ 28 09

+ 12 13

-10 54

+ 19 27

-26 19

+ 38 41

+ 8 44

+ 45 06

-29 53 |

к

в

о

М

А

А

Р

К

А

В

К

М

А

Р

А

А |

103К

3,5

12,8

5,2

3,1

16,8

10,4

6,9

4,6

13,2

16,8

4,7

5,1

10,6

8,4

9,8

9,8 |

20,8

330

13,7

200

2,7

13

3,5

10,7

25,6

47,7

11,1

52,5

8,1

5,0

290

7,0

* Дещо змінюють свою яскравість. ** Груба класифікація.

V. ВКАЗІВКИ ДО АСТРОНОМІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Спостереження основних небесних явищ кожним учнем дуже важливі для успішного вивчення астрономії. Такі спостереження слід проводити в ясну, безхмарну погоду, враховуючи погодно-кліматичні умови місцевості. В середній смузі європейської тери-торії країни треба прагнути виконати якомога більше спосте-режень у вересні й жовтні, поки ще часто бувають ясні вечори і не так холодно. У листопаді й узимку ясна погода буває досить рідко, а холод утруднює спостереження. З березня кількість ясних вечорів збільшується, але темніє дедалі пізніше.

Крім того, слід пам'ятати, що деякі астрономічні явища не можна бачити в зручний для нас час, їх спостерігають тоді, колр вони відбуваються, а це буває і пізньої ночі, і рано вранці, за темнення взагалі трапляються рідко. Тому треба використовував кожну можливість.

Час спостереження тих чи інших явищ та умови їх види-мості можна визначати, користуючись «Шкільним астрономічним календарем» і рухомою картою зоряного неба.

Спостерігати бажано в одному й тому самому місці з добрим обзором (особливо в південній частині неба), там, де не заважає світло ліхтарів і вікон будинків. За компасом, Сонцем і Поляр-ною зорею слід визначити напрями сторін горизонту. Бажано мати кишеньковий ліхтарик, який не дає яскравого світла, щоб при потребі поглянути на зоряну карту, зробити запис або замальовку в спеціальному зошиті для спостережень, у яко-му передусім треба написати дату і час проведення того чи іншого спостереження.

Неозброєним оком можна провести такі спостереження:

1. Зміна положення точки сходу і заходу Сонця. Для цього двічі на місяць (приблизно через 2 тижні) слід позначити час заходу (або сходу) Сонця, а також замалювати (відносно на-вколишніх далеких предметів)