2. Видимий рух і фази Місяця. Найкраще почати ці спо-стереження того вечора, коли Місяць видно як вузький серпик невисоко над горизонтом одразу після заходу Сонця. Замалю-вавши вигляд Місяця і визначивши приблизну кутову відстань його від точки заходу Сонця, ці спостереження слід повторити в наступні вечори в той самий час (одразу після заходу Сон-ця). Так можна буде простежити поступову зміну фаз Місяця та його переміщення на небі в напрямі, протилежному добовому обертанню неба.

Усі інші спостереження необхідно проводити, коли стемніє і стане видно слабкі зорі. Слід мати на увазі, що яскраве світло Місяця уповні заважає спостереженню зір.

3. Ознайомлення із сузір'ями і найяскравішими зорями треба починати з перших спостережень зоряного неба. Використовуючи рухому карту зоряного неба, слід знайти на небі і запам'ятати обриси сузір'їв Великої і Малої Ведмедиці, а також Лебедя, Ліри та Орла, в яких знаходяться яскраві (1-ї зоряної вели-чини) зорі Вега, Денеб й Альтаїр. У зошиті для спостережень корисно записати, які сузір'я було видно увечері в південній частині неба. Щоб не забути обриси сузір'їв, слід час від часу знаходити їх на небі.

4. Спостереження добового обертання неба. Почавши спосте-реження сузір'їв, запам'ятайте положення яких-небудь яскравих зір відносно горизонту. Через одну-дві години повторіть ці спосте-реження і переконайтесь у переміщенні зір внаслідок добового обертання неба. Бажано сфотографувати навколополярну область неба з експозицією 1 год, як це описано в підручнику, тоді ви дістанете переконливе, документальне підтвердження явища обер-тання неба. (Див. п. З § 3).

5. Зміна вигляду зоряного неба протягом року. Через 2—З місяці після першого спостереження зоряного неба — взимку, а потім і навесні — треба повторно знайти на небі вже знайомі близькополярні сузір'я, а також сузір'я Тельця, Оріона і Вели-кого Пса з яскравими зорями Альдебаран, Бетельгейзе і Сіріус. Під час спостережень зверніть увагу на колір цих яскравих зір, що відповідає їхній температурі. Пригадайте, які сузір'я спосте-рігалися восени в південній частині неба, і переконаєтесь у тому, що вигляд зоряного неба протягом року змінюється.

6. Спостереження метеорів. Спостерігати метеори доцільно в той час, коли Земля зустрічається з одним з метеорних пото-ків. Про дати спостережень і сузір'я, в якому знаходиться його радіант, можна довідатися в «Шкільному астрономічному календарі».

7. Рух планет. Користуючись астрономічним календарем і зо-ряною картою, самостійно або з допомогою вчителя знайдіть на небі планети, які видно в цьому місяці. Таке спостереження треба провести у вересні і точно замалювати положення планет серед зір тих сузір'їв, у яких їх видно. Через 1—2 мі-сяці слід повторити замальовку і з'ясувати, як перемістилась планета.

Спостереження в телескоп або бінокль (бінокуляр), що про-водяться під керівництвом учителя.

За допомогою згаданих приладів можна побачити:

1) сонячні плями (обов'язково крізь темний фільтр); 2) не-рівності межі дня і ночі на Місяці, найбільші місячні кратери; 3) супутники Юпітера і кільця Сатурна; 4) зоряну структуру Молочного Шляху; 5) зоряне скупчення Плеяди; 6) подвійні зорі в сузір'ях Великої Ведмедиці і Ліри; 7) галактику в су-зір'ї Андромеди (восени); 8) газову туманність в Оріоні (взим-ку).

Серед- |

Екваторіальний |

Зоряний |

Нахил |

Кількість

ня гу-стина 103кг/м3 |

діаметр |

Стиск |

період обертання навколо осі |

еквато-ра до площини орбіти |

відомих супутників планет

У діа-метрах Землі |

км

5,4 |

0,38 |

4900 |

0 |

58,65 діб |

7° |

__

5,2 |

0,95* |

12100* |

0 |

243,0** діб |

177°—

5,5 |

1,00 |

12756 |

1/298 |

23год |

23°27' |

1

56 хв 4 с

4,0 |

0,53 |

6800 |

1/150: |

23год |

25° |

2

37 хв 23 с

1,3 |

11,2 |

142000 |

1/16 |

9год |

3,1° |

не менше 16

50хв***

0,6 |

9,5 |

120000 |

1/10 |

Югод |

26°,4 |

не менше 17

14 хв***

1,3 |

3,9 |

50000 |

1/40: |

10,8 год:** |

98° |

14

1,6 |

3,9 |

50000 |

1/60 |

15,8 год: |

29° |

2?

1-1,5 |

0,2 |

2800: |

? |

6,4 діб |

? |

1

1,4 |

109,1 |

1 392 000 |

0 |

25,4 діб |

7° 15'—

* Діаметр твердої поверхні. *** На екваторі. ** Обертання зворотне. Двокрапка (:) означає неточність числа.

них ліній з певною широтою місця, в якому користувати-муться картою: для Москви, наприклад (широта 56°), лінія з позначками 55° і т. д. Круг кладуть на карту так, щоб по-трібна година (години позначені по краю накладного круга) була напроти відповідної дати (місяці й числа позначено по краю зоряної карти). Тоді у вирізі накладного круга будуть ті сузір'я і зорі, які в даний момент перебувають над горизонтом і до того ж саме у вказаних картою напрямах і положеннях відносно горизонту.

Край вирізу в накладному крузі позначає горизонт, а поблизу центра вирізу знаходиться зеніт. Точки горизонту позначені на накладному крузі.

Відповідність показів карти спостережуваній картині зоряного неба буде повною, якщо карту розмістити над собою горизонт.

VI. ТАБЛИЦЯ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ |

Зоряний період обертан-ня, роки |

Синодич-ний пе-ріод обертан-ня, доби |

Середня відстань від Сонця |

Нахил орбіти до ек-ліптики |

Маса (у ма-сах Землі)

а. о. |

млн. км

Меркурій Венера Земля |

0,241і 0,6152 1,000 |

116 584 |

0,387 0,723 1,000 |

58 108 150 |

7°00' 324 |

0,06 0,82 1,00

Марс |

1,881 |

780 |

1,524 |

228 |

1 5*1 |

0,11

Юпітер |

11,86 |

399 |

5,203 |

778 |

1 18 |

318

Сатурн |

29,46 |

378 |

9,539 |

1426 |

229 |

95,1

Уран Нептун Плутон Сонце |

84,01 164,8 247,7 |

370 368 367 |

19,18 30,06 39,44 |

2869 4496 5900 |

046 1 46 1708 |

14,5 17,3 0,002: 333 000

1 Або 88 діб. 2 Або 225 діб.

VII. ЯК КОРИСТУВАТИСЯ РУХОМОЮ КАРТОЮ ЗОРЯНОГО НЕБА

Положення зір відносно горизонту безперервно змінюється внаслідок добового обертання Землі