часу між двома П послідовними однойменними конфігураціями, наприклад між Двома послідовними сполученнями (протистояннями). Цей період називається синодичним періодом обертання. Визначивши на основі спостережень синодичні періоди S, обчислюємо зоряні періоди обертання планет T.
Розглянемо, як же пов'язані синодичний і зоряний періоди обертання планет на прикладі Марса.
Швидкість руху планет тим більша, чим ближче вони до Сонця. Тому після протистояння Марса Земля починає випереджати його. З кожним днем вона відходитиме від нього все далі. Коли Земля випередить Марс на повний оберт, то знову відбудеться протистояння.
Синодичний період зовнішньої планети — це проміжок часу, за який Земля випереджає планету на 360 ° у їхньому русі навколо Сонця.
Кутова швидкість Землі (кут, який вона описує за добу) становить , кутова швидкість Марса , де — кількість діб у році, Т — зоряний період обертання планети в добах.
Отже, за добу Земля випереджає планету на – . Якщо S — синодичний період планети в добах, то через S діб Земля випередить планету на 360°, тобто
( – ) S = 3600, або
Для внутрішніх планет, які обертаються швидше за Землю, Т>Т (планета випереджає Землю), треба писати:
( – ) S = 3600, або
Для Венери синодичний період становить 584 доби, для Марса 780 діб.