РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

АСТРОНОМІЯ

І ПРИРОДОЗНАВСТВО

Астрономія — наука про небесні явища, про Всесвіт, про світобудову — належить до найдавніших природни-чих наук.

Свого часу було досить поширеним уявлення про те, що астрономія — це абстрактна наука, відірвана від дійсності і в кращому випадку така, що покликана за-довольняти лише природну допитливість людини стосов-но будови того світу, в якому ми живемо.

Однак подібна думка є глибоко помилковою. Саме виникнення астрономії тісно пов'язане з практичними потребами наших далеких предків, яким потрібно було орієнтуватися в просторі, мандрувати, вимірювати час, складати календарі, визначати найсприятливіші строки початку й завершення сільськогосподарських робіт. Роз-в'язувати ці життєво важливі завдання допомагали людині спостереження за небесними світилами.

«Спершу астрономія, яка вже через пори року абсо-лютно необхідна для пастуших і землеробських наро-дів»,—- зазначав Кант Е., аналізуючи послідовний історичний розвиток різних галузей природознавства.

Про зв'язок спостережень небесних світил з практич-ним життям і про їх вплив на суспільні процеси писав і Коперник: «...необхідність обчислювати періоди підви-щення і спаду води в Нілі створила єгипетську астроно-мію, а разом з тим панування касти жерців як керівників землеробства».

І надалі астрономія завжди розвивалася відповідно до практичних потреб людей, з розвитком матеріальних

умов життя суспільства. І хоча багато практичних зав-дань, які розв'язувалися за допомогою астрономічних спостережень, зараз найчастіше розв'язуються засобами радіотехніки й радіоелектроніки, наука про Всесвіт і сьогодні якнайтісніше пов'язана з людською практи-кою.

Особливо важливого значення набирають астрономіч-ні дослідження в наш час, в епоху науково-технічної революції. Справа в тому, що фізика наших днів (а як відомо, ця наука є фундаментом науково-технічного прогресу) дедалі більшою й більшою мірою потребує досліджень екстремальних станів матерії: величезних тисків, надвисоких температур, космічного вакууму, надпотужних магнітних полів, процесів, що супроводжу-ються виділенням великої кількості енергії.

Досягнення подібних станів в умовах земних лабо-раторій, принаймні за існуючого рівня експерименталь-ної техніки, є завданням, важким для розв'язання. Але е лабораторія, в якій подібні та інші незвичайні стани матерії реально існують і в принципі можуть бути до-сліджені. Це нескінченно різноманітна лабораторія Все-світу. І не випадково відомий радянський фізик, акаде-мік Л. Арцимович заявляв, що астрофізиці належить майбутнє в сучасному природознавстві.

Можна вважати, що одним з найважливіших законів розвитку людського пізнання є безперервне розширення тієї царини природних процесів і явищ, звідки черпаєть-ся потрібна інформація. Людина почала вивчати природу з дослідження безпосередньо оточуючих її явищ, що ха-рактеризуються просторово-часовими масштабами поряд-ку сантиметрів і секунд, а потім розширила коло до-сліджуваних явищ з одного боку в царину мікропроцесів (просторово-часові масштаби порядку 10~13 — 10~17 см і 10~27 с), а з другого боку — в царину мегапроцесів (просторово-часові масштаби порядку мільярдів світло-вих років і мільярдів років).

І цілком закономірно, що за останні десятиріччя астрофізичні дослідження зумовили цілий ряд видатних відкриттів, що значно розширили ваші уявлення про фізику світобудови, про закономірності будови ма-терії.

Наука значно просунулася вперед у вивченні Все-світу, писав віце-президент АН СРСР, академік В. Ко-тельников. Фундаментальні відкриття сучасної астро-фізики, пов'язані з можливостями спостереження в нових діапазонах електромагнітних хвиль, прояснили деякі аспекти еволюції зір, галактик, Всесвіту. Подальший розвиток астрономічних спостережень як з поверх-ні Землі, так і за допомогою космічних кораблів та штуч-них супутників дасть змогу здобувати дедалі повнішу інформацію про багато явищ у ланцюгу космічної ево-люції, про загадкові астрофізичні об'єкти.

Ось чому розвитку астрономії, і в першу чергу астрофізики, приділяється в нашій країні така велика увага. Зокрема, за останні роки в Радянському Союзі створено кілька унікальних астрофізичних комплексів. Серед них найбільший у світі шестиметровий телескоп, радіотелескоп РАТАН-600, який за деякими показни-ками е єдиним у світі, а також семидесятиметровий радіотелескоп у Криму. Астрономічні дослідження ста-новлять також важливу частину програми, здійснюваної за допомогою радянських автоматичних і пілотованих космічних апаратів, у тому числі й орбітальних станцій «Салют».

«Технічне переозброєння астрономії — зовсім не дешева справа.

Вартість сучасного великого оптичного чи радіотеле-скопа з усіма потрібними для роботи аксесуарами,— за-значає член-кореспондент АН СРСР Й. С. Шкловський,— обчислюється багатьма десятками мільйонів карбованців, а якщо експерименти з телескопами ставляться на спеціалізованих штучних супутниках, то сюди слід додати ще вартість космічної техніки, яка зрозуміло, є дуже високою. І все ж держави йдуть на такі витрати так само, як і на ще значніші витрати у фізиці, пов'язані з будівництвом надпотужних прискорювачів або установок для вивчення керованого термоядерного син-тезу.

Часи «дешевої науки» безповоротно минули, а споді-ваний у перспективі економічний ефект від фундамен-тальних досліджень окупає ці величезні витрати» '.

Треба також сказати про те, що сучасні астрономічні дослідження тісно пов'язані не тільки з фізикою, а й з рядом інших галузей природознавства, зокрема з хімією та біологією. А оскільки в наш час дуже багато кардинальних проблем розв'язується на стиках, на ме-жах наук, то відкриття, здійснювані в глибинах Всесві-ту, можуть виявитися дуже корисними для найрізно-манітніших галузей сучасного природознавства.

Нарешті, слід наголосити на тому, що завдяки роз-витку нових методів астрономічних досліджень, які значно розширили можливості здобуття різноманітної інформації про космічні явища, астрофізика за останні десятиріччя перетворилася на еволюційну науку. Якщо порівняно недавно увагу дослідників Всесвіту приверта-ло насамперед вивчення сучасних станів тих чи інших космічних об'єктів, то сьогодні на перший план висуну-лося виявлення закономірностей їх походження і роз-витку. Знання цих закономірностей дуже важливе, оскільки дає змогу прогнозувати майбутні стани об'єк-тів, що вивчаються. Проте зрозуміти закономірності, про які йдеться, можна лише на підставі дослідження за-гальної