Дослідження змінності блиску пульсуючої зірки типу Міри Кита  Лебедя.

Особливий інтерес представляє вивчення довгоперіодичних змінних зірок, їхньої еволюції і пульсаційної активності. На діаграмі Герцшпрунга-Рессела вони розташовуються в області великих світимостей і низьких температур. Найбільш численні з них - зірки типу Міри Кита.

Зірки типу Міри активно вивчаються практично у всіх діапазонах довжин хвиль. Особливо це стосується ближньої й далекої ІК-області. У візуальній же області поле діяльності залишене, в основному, за аматорами астрономії. Адже одержати криву блиску міріди технічно не просто через періоди коливань блиску близьких до 1 року і великих амплітуд (5-10 величин). Спектральні спостереження ускладнені через присутність величезного числа молекулярних смуг. Однак скласти перше враження про характер змінності блиску зірки, класифікувати її і розробити подальшу програму її дослідження допомагає саме загальна крива блиску у видимому діапазоні спектра.

Форма кривої блиску може дати інформацію про тип зоряних пульсацій. Зокрема - вивчення кореляцій між параметрами кривої блиску, такими як амплітуда, асиметрія, величина максимумів і мінімумів і т.п.

Особливий інтерес представляє вивчення механізму проходження ударної хвилі через фотосферу й атмосферу міріди. Спостережливим проявом проходження ударної хвилі може бути горб на кривій блиску міріди.

В даній роботі приведені загальні характеристики зірок, їхня еволюція, загальні відомості про змінні типу Міри Кита та про полу правильні змінні.

Результатами роботи є:

171 спостереження змінної зірки типу Міри Кита ч Лебедя у фотографічних промінях ( в системі pg) та 309 спостережень у фотовізуальних променях(в системі pv) по негативах семікамерного астрографа астрономічної обсерваторії Одеського Національного Університету;

проведено періодограмний аналіз, виявлено два значення періоду

Р1= 446.88d ± 0.76d

Р2 = 295.11d ± 0.65d

побудовані середні криві блиску зірки (від фази) у системі pg і pv з періодом, зазначеним в каталозі;

виявлено, що амплітуда блиску в максимумі змінюється більш чим на 1 зоряну величину від циклу до циклу;

досліджено показник кольору зірки. Побудована крива показника кольору. Показано, що його зміни півторюють зміни кривої блиску в фотографічних променях;

проведено порівняння спостережень з даними інших авторів;

побудовано і досліджено графік “О – С”, який свідчить, що середній період 408.5 доби є найкращим значенням.

Cписок літератури

Цесевич В. П.. Маяки Всесвітом, 1968 р.

Моше Д. Астрономия. / Переклад з англ. Н. В. Мамуны і М. Ю. Шевченко, 1985 р.

Паренаго П. П. Курс зоряної астрономії, 1954 р.

Цесевич В. П. Переменные зірки і їхнє спостереження, 1980 р.

Андронов И. Л. Сглаживание експериментальних даних методом ковзних парабол. / Кінематика і фізика небесних тіл, 1990 р., Т. 6, № 6, с. 87-96.

Пульсуючі зірки. / Під ред. Б. В. Кукаркина, 1970 р.

Климишин И. А. Элементарная астрономія, 1991 р.

Загальний каталог перемінних зірок. / Під ред. П. Н. Холопова, 1985 р.

Гоффмейстер К., Ріхтер Г., Вентцель В. Змінні зірки. / Переклад із ньому. / Під ред. Н. Н. Самуся, 1990 р.

Astron. & Astrophys. /D.Barthes and B.Tuchman 1994/ стор. 289, 429-440.