Фiзичнi характеристики планет Сонячноi системи

Планети | Зоряний перiод обертання, роки | Середня вiдстань вiд Сонця | Нахил орбiти до еклiптики
° ґ | Маса в одиницях маси Землi | Густина г/cм3

а.о. | млн. км

Меркурiй | 0,24 | 0,39 | 57,89 | 7 00 | 0,06 | 5,43

Венера | 0,62 | 0,72 | 108,16 | 3 23 | 0,08 | 5,24

Земля | 1,0 | 1,00 | 149,60 | --- | 1,00 | 5,52

Марс | 1,88 | 1,52 | 227,99 | 1 51 | 0,11 | 3,94

Юпiтер | 11,86 | 5,20 | 778,36 | 1 18 | 317,83 | 1,33

Сатурн | 29,42 | 9,55 | 1427,01 | 2 29 | 95,16 | 0,69

Уран | 83,75 | 19,22 | 2875,27 | 0 46 | 14,50 | 1,27

Нептун | 163,72 | 30,11 | 4504,39 | 1 46 | 17,24 | 1,65

Плутон | 248,02 | 39,44 | 5900,14 | 14 08 | 0,003 | 1,9

Сонце - одна iз нескiнченних зiр, якi iснують у Всесвiтi. Сонце мае форму кулi. Видима поверхня Сонця називаеться фотосферою, радiус якоi вважаеться радiусом Сонця. На середнiй вiдстанi Землi вiд Сонця 1496 000 км (1 астрономiчна одиниця), кутовий дiаметр фотосфери складае 31ґ 59.26" . Лiнiйний радiус Сонця = 6.960x1010 см = 109,12 радiусiв Землi. Маса Сонця = 1, 991x1033 г i становить 333 000 маси Землi. Вiк Сонця приблизно 4,5x109 року. Температура в центрi Сонця = 1,5x107 K. Синодичний перiод обертання 27 дiб. Середня тривалiсть циклу активностi сонячних плям = 11.07 року. Тривалiсть вiкового циклу сонячноi активностi 80-90 рокiв. Нахил екватора до еклiптики = 7° 15ґ . Ефективна температура поверхнi Сонця =5780 К. Перiод обертання Сонця навколо центра Галактики = 200 млн.рокiв. Сонце е звичайною зiркою, яка складаеться в основному з водню i кисню.

Меркурiй - найближча до Сонця планета, трохи бiльша за Мiсяць. Перiод обертання навколо осi вiдносно зiр (сидеричний перiод) 58,65 земних дiб. Сонячна доба на цiй планетi (промiжок часу мiж послiдовними полуднями) становить близько 176 земних дiб. Меркурiй не мае атмосфери, тому його денна пiвкуля дуже нагрiваеться. У пiдсонячнiй точцi Меркурiя температура понад +300° С. Поверхня Меркурiя густо вкрита кратерами (див.рис. ), i нагадуе поверхню Мiсяця. Середня вiдстань вiд Сонця 58 млн. км або 0,387 а.о. Нахил орбiти до еклiптики 7° 0ґ . Маса = 3.3х1023кг.

Венера - друга планета Сонячноi системи вiддалена вiд Сонця на середню вiдстань 0,723 а.о. (108 млн. км), радiус твердоi поверхнi 6052 км (0,95 земного), найбiльш яскрава ранкова або вечiрня зоря. Видимий кутовий радiус змiнюеться вiд 20" до 1ґ. В час найкращоi видимостi ii зоряна величина досягае -4m. Маса 4,87 1024 кг (0,82 мас Землi), середня щiльнiсть 5250 кг/м3, обертання з перiодом 243 дiб обернене i синхронне вiдносно Землi (в нижчiй позицii завжди обернена до Землi одним боком). Сидеричний перiод обертання 224,7 дiб, синодичний перiод -583,9 дiб, перiод обертання навколо своеi осi 117 земних дiб. Нахил екватора до площини орбiти бiля 3° . Венера мае дуже щiльну атмосферу. Планета вiдрiзняеться вiд iнших планет сонячноi системи високим рiвнем геологiчноi активностi, мае бiля 1000 ударних кратерiв, найбiльш високi гори сягають 11 км - гори Максвела.

Земля - третя вiд Сонця планета Сонячноi системи, вiддалена вiд нього, на середню вiдстань 1.а.о., з перiодом обертання 1 рiк. Маса 5,98 1024 кг, середнiй радiус 6378, км. Мае единого природного супутника, який називаеться Мiсяцем. Перiод обертання вiдносно зiр 23 год 56 хв 04.1 с. Вiдрiзняеться вiд iнших планет Сонячноi системи iснуючою гiдросферою i бiосферою, а також, великою динамiчною активнiстю кори i атмосфери. Структура твердоi частини - кора; зовнiшня i тонка (10-100 км) з щiльнiстю 2,8 г/см3; мантiя дiлиться на верхню (товщина 850-900 км) i нижню, в якiй температура близька до точки плавлення ii речовини (до глибини бiля 3000 км); ядро, яке розподiлене на зовнiшне(рiдке) i внутрiшне (тверде ядро - щiльнiсть в центрi 12.5 г/см3, температура (4000-5000К). Атмосфера Землi складаеться iз азоту i кисню з малими домiшками iнших газiв. Товщина тропосфери 10 км. Магнiтне поле Землi через iнтервали вiд 500 тис. рокiв до 50 млн. змiнюе свiй напрям на протилежний. На великих вiдстанях вiд Землi форма ii магнiтного поля спотворюеться пiд дiею сонячного вiтру. В магнiтному полi Землi iснуе велика кiлькiсть зарряджених частинок , якi створюють радiацiйнi пояси Землi. Середнiй нахил еклiптики до екватора e=23° 26ґ 19.34" для епохи 2004.5. Середнiй радiус Землi =6378.032 км. Довжина 1° географiчноi довготи Ll i широти Lj залежать вiд широти. Для Киева (j =50° 25ґ ) L= 71.0 км i L= 111.25 км.

Мiсяць. Мiсяць единий природний супутник Землi.Мiсяць перемiщуеться по небу в тому самому напрямi, що i Сонце, тобто iз заходу на схiд. Видима кутова швидкiсть руху по небу =13.2° за добу. Середня швидкiсть руху по орбiтi = 1.023 км/с. Синодичний мiсяць змiнюеться внаслiдок елiптичностi мiсячноi орбiти вiд =29.25 дiб до 29.83 доби. Видимий кутовий дiаметр = 31ґ 05.16" на середнiй вiдстанi вiд Землi (384 400 км). Середнiй лiнiйний радiус = 1738 км. Маса 1/81.3 маси Землi. Середнiй нахил мiсячноi орбiти до еклiптики = 5° 08ґ 43"