У сильний телескоп на Меркурії можна помітити темні плями, що мають приблизно такий самий вигляд, як “моря” Місяця для неозброєного oкa. Спостерігаючи за цими плямами, учені встановили одну важливу особливість. Рухаючись по своєму шляху навколо Сонця, Меркурій разом із тим повертається навколо своєї осі так, що до Сонця звернена завжди одна і та сама його половина. Це означає, що на одній стороні Меркурія завжди день, на іншій – ніч.

Меркурій набагато ближче до Сонця, ніж Земля. Тому Сонце на ньому світить і гріє в 7 разів сильніше, ніж у нас. На денній стороні Меркурія жахливо жарко, тим вічне пекло. Вимірювання показують, що температура там підіймається до 4000 вище за нуль. Зате на нічній стороні повинен бути завжди лютий мороз, який, мабуть, доходить до 2000 і навіть 2500 нижче за нуль.

На такій планеті не може бути ні океанів, ні атмосфери. Дійсно, найретельніші нагляди не знайшли на Меркурії ніяких ознак повітряної оболонки.

Отже, Меркурій – це царство пустель. Одна його половина – гаряча кам'яна пустеля, інша половина – крижана пустеля, мабуть, покрита замерзлими газами.

Використана література: