Вважалося, що океани є тільки на супутниках Юпітера — Європі, Каллісто та Ганімеді. Причому, океан на Європі за своїми характеристи-ками сильно нагадує Північний Льодовитий океан. Цілком можливо, що це інопланетне море ховає в собі життя. На сьогодні з'ясувалося, що можна говорити про подібні ж океани на поверхні Титана — супут-ника Сатурна, і навіть Тритона — дивного супутника Нептуна, який обертається по спіральній орбіті, поступово наближаючись до планети (інакше кажучи, через якийсь час, нехай навіть і дуже тривалий, зі-ткнення неминуче). І навіть відкрита у 2001 році Варуна, так званий «транс-нептуніанський» об'єкт, що обертається навколо Сонця по величезній орбіті, може ховати в собі море.

Походження назв планет та Місяця

№ | Назва | Пояснення

1 | Венера | Римська богиня кохання

2 | Земля | Найдавніше слав'янське слово, що означає «низ, поверхня»

3 | Місяць | Латинське слово luna (луна) — «та що світить, блискуча». Той же корінь у слова lux «світ, блиск»

4 | Марс | Римський бог війни

5 | Меркурій | Римський бог торгівлі

6 | Нептун | Римський бог морів, брат Юпітера

7 | Плутон | Грецький бог підземного царства, брат Посейдона (римсь-кого Нептуна) та Зевса (римського Юпітера)

8 | Сатурн | Римський бог, батько Юпітера

9 | Уран | Грецький бог, батько Кроноса (римського Сатурна), дід Зевса (римського Юпітера)

10 | Юпітер | Верховний римський бог

Порівняльна характеристика планет Сонячної системи

Планета | Діаметр (відносно діаметра Землі) | Маса (відносно маси Землі) | Відстань від Сонця, а.о. | Відстань від Сонця, млн. км | Температура на поверхні, оС | Орбітальна швидкість, км/с | Період обертання навколо Сонця | Середня густина т/м3

Планети земної групи

Меркурій | 0,38 | 0,055 | 0,39 | 57,9 | 350 | 47,9 | 87,97 діб | 5,52 | 0

Венера | 0,95 | 0,815 | 0,72 | 108,2 | 480 | 35,0 | 224,7 доби | 5,22 | 0

Земля | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 149,6 | 22 | 29,8 | 365,26 діб | 5,51 | 1

Марс | 0,53 | 0,107 | 1,52 | 227,9 | -23 | 24,1 | 779,9 діб | 3,97 | 2

Планети-гіганти

Юпітер | 11,11 | 317,82 | 5,20 | 778,3 | -150 | 13,1 | 11,86 років | 1,30 |

14

Сатурн | 9,14 | 95,28 | 9,54 | 1427 | -180 | 9,6 | 29,46 років | 0,68 | 11

Уран | 3,98 | 14,56 | 19,19 | 2869,6 | -214 | 6,8 | 84,01 роки | 1,32 | 6

Нептун | 3,88 | 17,28 | 30,06 | 4496,7 | -220 | 5,4 | 164,8 років | 1,84 | 2

Плутон | 0,47 | 0,11 | 39,53 | 5900 | -230 | 4,7 | 247,7 років | 6,00 | 1

Найбільший у Сонячній системі астероїд — Церера. Його розміри — 970x930 км. Окрім того, цей астероїд було відкрито першим італій-ським астрономом Джузеппе Піацці 1 січня 1801 року й названо на честь Церери — римської богині, яка пов'язана з Сицилією — батьківщиною Піацці. Другим після Церери найбільшим астероїдом є Палада, яку відкрили у 1802 році, її діаметр становить 523 км. Церера оберта-ється навколо Сонця в головному поясі астероїдів, знаходячись від, нього на відстані 2,7 астрономічних одиниць. Вона вміщує у собі одну третину ваги усіх відомих астероїдів.*

Поділ планет на дві групи (див таб. вище ) пояснюється диференціа-цією речовини газового диска, з якого утворилася Сонячна система, під дією двох сил. Сила тяжіння притягувала частинки до центра сис-теми пропорційно густини речовини; сила магнітного поля утримувала частинки речовини залежно від їхнього заряду.*

Метеорити за своїм складом поділяються на три основні групи: залізні, кам'яні та змішані. Найбільший залізний метеорит упав у 1920 році на територію Намібії. Він отримав назву Гоба, його вага становила 60 тонн. Найбільший кам'яний метеорит важить 1,77 тонн. Його доля занесла на простори Китаю. Метеорити змішаного типу за розмірами значно менші за два попередніх типи. Рекордсменом серед них став метеорит, який було знайдено в Німеччині у 1805 році, його вага становила 1,5 т.*

На Землі знайдено близько 100 метеоритних кратерів, з них ЗО — у Єв-ропі. Найбільшими з відомих є Пучеж-Катунська астроблема (з грец. — «зоряна рана») на сході Іванівської області в Росії — діаметром 80 км та віком 183 млн років, кратер Менікуеген у Квебеці (Канада) — діа-метром 64 км та віком 210 млн років, та кратер Вредерфорт у Південній Америці — діаметром близько 100 км та віком майже 2 млрд роки.*

Щодоби на земну поверхню випадає понад 200 тис. метеоритів. Маса найбільшого з них, що впав у Південній Америці,— 60 т.*

За рік на поверхню Землі випадає понад 3 млн т космічного пилу, а також від 350 тис. т до 10 млн т метеоритів — кам'яних чи металевих тіл, що залітають в атмосферу з космічного простору.*

На території Австралії і ПА знайдено метеорити віком більш ніж 3 млрд років, що містять включення, формування яких розпочалося