В Україні поблизу с. Болтишка Кіровоградської області знайдено запов-нений осадовими породами кратер, діаметром близько 25 км — слід падіння метеорита, яке сталося 100 млн років тому.*

Учені визначили вірогідність прямого влучення метеорита в людину. За їх розрахунками, вірогідність прямого влучення метеорита Із людину є такою: одне влучення за 180 років. Поки що на Землі було зареєстро-вано лише один випадок влучення метеорита в людину. Це трапилося у США (штат Алабама) у 1954 році, коли сплячу жінку було поранено залізним уламком з космосу.*

У 1908 р. під час падіння Тунгуського метеорита було знищено сотні квадратних кілометрів лісів, і лише безлюдність території не призвела до трагічних наслідків.*

Вчені вважають, що за рік на Землю випадає метеоритний потік, вагою більше 21 т.*

Найдавніша згадка про падіння метеорита датується 644 р. до н. е.*

Найстарійший з усіх відомих метеоритів було знайдено на території Китаю у місті Сіань. Його вага — 2 тонни, а вік становить приблизно 1,9млрд років.*

Найбільший музей метеоритів знаходиться у Санкт-Петербурзі. Колек-ція музею нараховує більше 300 зразків. Найбільшим серед них є метео-рит вагою 450 кг, частина великого Сіхоте-Алінського метеорита, який розсипався на шматки над Уссурійською тайгою 12 лютого 1947 року.*

Однією з найдавніших обсерваторій світу вважається відомий Стоунхендж. Ця споруда була створена 4—5 тис. років тому та за припущен-нями вчених виконувала роль астрономічних приладів, за якими люди бронзової епохи мали змогу чітко визначати дати сонячного та місячного затемнення, пори року та періодичність руху Сонця, Місяця та планет.*

У 1951 р. католицька церква офіційно визнала, що теорія великого вибуху узгоджується з Біблією.*

Першу російську обсерваторію було побудовано в 1692 році на бать-ківщині М. В. Ломоносова — у Холмогорах, поблизу Архангельська.*

Головне призначення календаря — співставляти події з низкою днів. Сло-во «календар» прийшло до нас з Давнього Риму. Воно походить від ла-тинських слів саіео «проголошувати» та calendarium — «боргова книга». У Римі початок кожного місяця проголошувався особливо, причому, в пер-ших числах кожного місяця було заведено сплачувати відсотки по боргах.*

Винахідником телескопа вважається голландський оптик, торговець скляними лінзами для окуляр. Але існує припущення, що насправді він лише скопіював оригінал, сконструйований набагато раніше не-відомим італійським винахідником.*

Аристарх Самоський (III ст. до н. е.) вважав, що Земля обертається на-вколо Сонця. Він намагався визначити відстань від Землі до Місяця, цілком ймовірно припускаючи, що ця відстань нескінченно мала за! відстань від Землі до зірок. |*

Перший прототип планетарія побудував у 1680 році нідерландський; мислитель X. Гюйгенс. Він виготував так звану «планетну машину», відтворивши модель руху тіл Сонячної системи через систему меха-нічних пристроїв.*

Першу обсерваторію сучасного типу було побудовано в Парижі. Ця обсерваторія розпочала свою роботу в 1667 році.*

Перше вітчизняне товариство дослідників космічного простору з'яви-лося в Києві у 1925 році. *

Першим приладом, який використовували для астрономічних спостережень, був гномон — вертикальний стовп, закріплений на гори-зонтальній площині.*

Найбільш гладке дзеркало для телескопа було створено наприкінці 80-х років XX ст. німецькими спеціалістами. Ця поверхня з тонким напиленням золота має нерівності, висотою близько трьох атомів.*

У 1976 році до експлуатації було введено найпотужніший телескоп-рефлектор. Він став головним робочим органом Зеленчуцької спе-ціальної академічної астрофізичної обсерваторії, яка розташована в горах Північного Кавказу на висоті 2100 м над рівнем моря. Загальна маса 42-метрового гіганту становить 950 тонн. Одне дзеркало, діаметр якого 6 метрів, має вагу 70 тонн. До 1991 року телескоп залишався найбільшим та найпотужнішим аж поки не було прийнято рішення про будівництво телескопа на горі Мауна-Кеа.*

Найбільша кількість планетаріїв знаходиться у США. Тут на кожні 300 тис. населення припадає один астрономічний заклад. А от за кіль-кістю періодичних видань, присвячених питанням астрономії, світовим лідером є Росія. Тут щорічно видається 37 періодичних видань з цієї теми. Для порівняння у США аналогічний показник становить — 24.*

Російські вчені В. Красовський та Й. Шкловський підрахували, що спалахи наднових зірок у нашій Галактиці мають місце один раз на 100 років, а довкіл Сонячної системи (на відстані 10 парсеків) — на 700 млн років. Отже, за час існування Землі вона вже могла відчути на собі потужну дію жорсткого випромінення, яке призводить до масових мутацій організмів. Спалах близької наднової зірки загрожує людству цілковитим знищенням.*

Космічну еру людства було розпочато 4 жовтня 1957 р.: у СРСР за-пущено перший штучний супутник Землі.*

Батько космонавтики К. Е. Ціолковський згадував: «Прагення до кос-мічних польотів в мені заклав фантазер Ж. Верн. Він пробудив роботу

мозку в цьому напрямі. З явилося бажання. З бажанням виникла ді-яльність розуму. Звичайно, вона б ні до чого не привела, якби не мала підтримки з боку науки».*

Із загальної маси речовини Всесвіту десь близько 1/10 є видимою, решта — невидима, розпорошена, темна. Темна речовина утворює так звану «сховану масу» Всесвіту. Видима речовина складається з 70-80 % (за масою) водню та гелію — 20-30%.*

Найвіддаленішими від Землі об'єктами є квазари (назва походить від англійського скорочення слів «квазизіркове джерело радіовипромі-нення»). На фотографіях ці об'єкти мають зіркоподібний вигляд та є найпотужнішими об'єктами у Всесвіті за випроміненням.*

У «мертвому»