РЕФЕРАТ

на тему:

“Засновники вищого пілотажу”

Дальність першого пілотованого польоту в моторному аероплані «Флайєр-1», що його 17 грудня 1903 року здійснили брати Орвілл та Уілбер Райти, становила 37 метрів, а тривав він 12 секунд. Але цей коротенький політ відкрив нову еру в історії людства.

Мабуть, відбувся він напрочуд вчасно, бо після нього розвиток авіації пішов семимильними кроками. Самі брати Райти спочатку тримали першість у цьому процесі. Наприкінці 1904 року вони вже могли втримувати літак у повітрі протягом 5 хвилин, а в 1905-му — пролетіли 39 км за 38 хвилин, описуючи кола над льотним полем. 1906 року брати отримали патент на свій винахід, але тільки 1908-го світ дізнався про їхні видатні досягнення.

А тим часом нові країни і люди долучалися до процесу розвитку авіації. Відповідні роботи велись і в Росії тих часів, і значною мірою на території України. Ми можемо пишатися тим, що початок історії вітчизняної авіації був тісно пов’язаний із Київським політехнічним інститутом, який, у повному значенні цього слова, став справжньою колискою нової великої справи.

Фігурі вищого пілотажу — знаменитій «петлі Нестерова», яка поклала початок новій тактиці ведення повітряного бою, цього року 9 вересня виповнилося 92 роки.

У цей день у 1913 році військовий льотчик Петро Нестеров над Києвом зробив «мертву петлю» — замкнуту криву в повітрі по вертикалі. Це подія, прославило не тільки виконавця, але і авіаційну техніку. За це Нестеров був визнаний гідним Золотої медалі Російського товариства повітроплавців. «Петля» стала називатися його ім'ям.

Петро Нестеров є одним із засновників вищого пілотажу в світовій авіації.

Петро Миколайович Нестеров народився 27 лютого (15 по старому стилю) 1887 року в Нижньому Новгороді, у родині офіцера. У 1904 році закінчив Нижегородський кадетський корпус. У 1906 Михайлівське артилерійське училище, у 1912 — Петербурзьку офіцерську повітроплавальну школу, був прикомандирований до авіаційного відділу тієї ж школи. У 1913 одержав звання військового льотчика і був призначений у формований у Києві авіазагін при 7-й повітроплавальній роті, потім призначений начальником 11-го корпусного загону 3-й авіароти.

Уже тоді командування і колеги звернули увагу на його сміливість і неабиякі здібності в техніці пілотування. Петро Миколайович Нестеров побудував планер власної конструкції. Розробив проект літака. Близькі друзі знали, що він виношує ідею «мертвої петлі», реалізувати яку в умовах авіаційного відділу не представлялося можливим. Усяке новаторство і творчість тут припинялися, і поручик Нестеров знав це з власного досвіду. Нестерову належить знаменита фраза: «У повітрі скрізь є опора».

Навесні 1913 року Петра Миколайовича направили в авіаційну роту в Київ. У стройовій частині він детально розробив план здійснення зухвалого задуму, проаналізував аеродинамічні аспекти нової фігури вищого пілотажу. Збереглася його власноручна схема «мертвої петлі», де досить точно проставлена необхідна розрахункова висота (800-1000 м), траєкторія пікірування без мотора (до висоти 600-700 м) і інші обґрунтовані і чітко позначені елементи нової фігури.

І от наступив історичний день 9 вересня (27 серпня по старому стилі) 1913 року, про яке газети через два дні писали: «27 серпня вчинився знаменний факт в області авіації: військовий льотчик поручик Нестеров на «Ньюпоре», збудований на заводі «Дукс», зробив «мертву петлю».

Своїм сміливим і добре підготовленим експериментом П.Н.Нестеров поклав початок вищому пілотажу, значення якого в сучасному повітряному бої важко переоцінити.

24 листопада 1913 року комісія ради Російського товариства повітроплавання і науково-технічного товариства під головуванням генерал-майора П.І.Вербицького одноголосно ухвалила: «Видати поручику Нестерову від імені Російського товариства повітроплавання золоту медаль «За перше у світі наукове рішення з ризиком для життя питання про управління аеропланом

при вертикальних кренах».

Беручи участь у першій світовій війні, Нестеров боровся на Південно-Західному фронті з австрійською авіацією. Особливо робив проблеми російським авіаторам літак системи «Альбатрос», що майже щодня з'являвся над їхнім аеродромом у районі Жолкви Львівської губернії.

26 серпня 1914 року «Альбатрос» з'являвся двічі. Перший раз супротивник, як говориться, утік від Нестерова, але незабаром з'явився знову. І тоді Петро Миколайович вирішив зробити таран. За свідченням очевидців цієї події поручиків В.Соколова й А.Кованько-молодшого, австриец летів на висоті 1000—1500 м. Нестеров на своєму швидкохідному «Мораны» пішов напереріз «Альбатросу». Ось він уже вище супротивника, робить над ним коло. Австрієць знову спробував утекти, розганяючи літак за рахунок зниження на повних оборотах мотору. Маневри П.Н.Нестерова швидкі і рішучі. «Нестеров зайшов позаду, — пише дослідник К.І.Трунов, — наздогнав австрійця і вдарив «Альбатрос», як сокіл б'є незграбну чаплю. Блиснули в повітрі світлі крила «Морана», і він врізався в австрійський літак. Було 12 годин 5 хвилин. Після тарана «Моран» став по спіралі падати вниз. Від літака відокремився мотор — він упав метрах у 130 від літака... П.Н.Нестерова викинуло з ушкодженого літака, і він упав метрах у 25 від нього. Момент, коли Нестеров був викинутий з літака, встановити не вдалося. По одним показаннях, це відбулося в момент зіткнення, по іншим — значно пізніше». Це був перший таран в історії світової авіації, а загибель відважного льотчика по праву вважається героїчною.

У 1951 році місто Жолква Львівської області перейменований у місто Нестеров. На місці загибелі героя-авіатора встановлений пам'ятник-обеліск. У 1949 році Вулиця Оранжерейна в Гатчині була перейменована у вулицю імені льотчика Нестерова. На будинку № 16 по вулиці Чкалова, де жив П.Н.Нестеров, установлена меморіальна дошка з написом: «У цьому будинку в