Щоб обчислити тангенціальну швидкість ут у кілометрах за се-кунду, треба в радіанах за рік помножити на відстань до зорі D в кілометрах і поділити на число секунд у році. Та

оскільки на практиці ц завжди визначають у секундах дуги, а О — в парсеках, то для обчи-слення ут в кілометрах маємо формулу

= 4,74 D

Якщо визначено за спектром і променеву швидкість зорі r, то просторова швидкість її до-рівнюватиме:

.

Швидкості зір відносно Сон-ця (або Землі) звичайно ста-новлять десятки кілометрів за секунду.

Рух Сонячної системи. На початку XIX ст. В. Гершель за власними рухами небагатьох близьких зір установив, що від-носно них Сонячна система ру-хається в напрямі сузір'я Ліри і Геркулеса. Напрям, у якому рухається Сонячна система, на-зивається апексом руху. Згодом, коли за спектрами почали визначати променеві швидкості зір, висновок Гершеля підтвердився. У напрямі

апекса зорі наближаються до нас у середньому із швидкістю 20 км/с, а в протилежному напрямі з такою самою швидкістю віддаляються від нас.

Отже, Сонячна система рухається в напрямі сузір'їв Ліри і Геркулеса зі швидкістю 20 км/с відносно сусідніх зір.

Зорі, близькі одна до одної на небі, у просторі можуть розміщуватися далеко одна від одної і рухатися з різними швид-костями. Тому через тисячоліття вигляд сузір'їв має дуже змінити-ся внаслідок власних рухів зір (мал. 88).

Обертання Галактики. Усі зорі Галактики обертаються нав-коло її центра. Кутова швидкість обертання зір у внутрішній області Галактики приблизно однакова, а зовнішні її частини обертаються повільніше. Цим обертання зір у Галактиці відріз-няється від обертання планет у Сонячній системі, де й кутова, і лінійна швидкості із збільшенням радіуса орбіти швидко змен-шуються. Ця відмінність пов'язана з тим, що ядро Галактики не перевищує її маси так, як Сонце в Сонячній системі.

Сонячна система робить повний оберт навколо цент-ра Галактики приблизно за 200 млн. років із швидкістю 250 км/с.

Скупчення галактик. Галактики утворюють у Всесвіті скупчення, яуі входяять до надскупчення. Чумацький Шлях і Туманісь Андромеди – найбільші члени невеликого скупчення (близько 30 галактик), яке називається Місцевим скупченям галактик. Воно, в свою чергу, складає невелику частину Місцевого надскупчення.

Світлові роки. Галактики відалені одна від одної на величезні відстіні. Туманість Андромеди – найближча до Чумацького Шляху велика галактика – розташованя приблизно за 2 млн світлових років від Землі. Це най відаленіший об’єкт, який можна побачити неозброєним оком.

Галактики з активними ядрами.Галактики можуть випромінювати найрізноманітнішу кількість енергії. Так звані галактики з активним ядрами випромінюють набагато більше енергії, ніж її можуть дати зорі, що їх утворюють. Припускають що джерелом додаткової енергії слугує матерія, яка потрапляє в чорну діру, розташовану в центрі такої галактики.

Чорні діри – це щільні астрофізичні об’єкти, які створюють настільки велику силу тяжіння, що ніякі як завгодно швидкі частинки не можуть відірватися з їхньої поверхні. Пошуки їх у Всесвіті – одна з актуальних задач астрофізики. Припускають, що чорні діри можуть бути невидимими компонентами деяких подвійних систем. Виявити їх при цьому можна по рентгенівському випромінюванню, яке виникає в наслідок перетікання газу на чорну діру з сусідньої (звичайної) зорі. Припускають також, що в ядрах активних Галактик і квазарах можуть бути надмасивні чорні діри.

Найважча Чорна дірка

28 листопада 2001 року група астрономів в обсерваторії Парана, що належить Південо-Європейській обсерваваторії, вивили чорну дірку на відстані 40 світлових років від Землі, а маса її у 14 раз більша за масу Сонця

Еліптичні гіганти. Еліптичні галактики сферичної чи овальної форми містять дуже мало газу й пилу. Вони бувають різних розмірів – від гігантських до карликових. Еліптичні гіганти можуть включати до 10 трлн зір; це найбільші з усіх відомих галактик.

Чумацький Шлях. Чумацький шлях – велика спіральна галактика діаметром близько 100 тис. світлових років ( світловий рік дорівнює 9,46 трлн км ). Її вік близько 14 млрд років, а один оберт вона здійснюєк і всі спіральні галактики, вона містить газ і пил, з яких утворюються нові зорі. Щільне ядро – найстаріша частина галактики, де вже не лишилося газу для формування нових зір.

Ядро. Центральну частину галактики називають ядром. Тут зорі розташовані щільніше одна до одної, ніж на околицях. Сучасні астрономи вважають, що в центрі багатьох великих галактик розташовані великі чорні діри. Вірогідно, чорна діра є і в центрі нашої галактики.

На що схожа спіральна галактика?

На восьминого. Що потрапив у вир. „Щупальця” з зоряних скупчень закручені,тому що галактика обертається. Наша галактика - спіральна

Проблема зародження всесвіут, подібна старому питанню:

Що було першим курка яйце. Іншими словами, яка сила створила всесвіт. І що створило цю силу. Чи можливо, всесвіт, чи сила, що створювало все це, існували завжди, і не мали початку.

Аж до недавнього часу, учені мали тенденцію не торкатися таких питань тому, що вони належали до метафізики чи релігії, а не до науки.

Проте, останнім часом виникло вчеання про те, що Закони Науки можуть бути навіть на початку всесвіту. У цьому випадку, всесвіт міг визначатися цілком Законами Науки.

Багато ранніх традицій, Єврейська, Християнська й Ісламська релігії, вважали що всесвіт створився досить недавно. Наприклад, Єпископ Ушер обчислив дату в чотири тисячі чотириста років, для створення всесвіту, додаючи вік людей у Старому Завіті. Фактично, дата біблійного створення не так далека від дати кінця останнього Льодовикового Періоду, коли з'явилася перша сучасна людина.

З іншого боку, деякі люди, як наприклад, Грецький філософ Аристотель,