Другою подією недавнього минулого (4 липня 1994 р.) стало падіння корот-коперіодичної комети Шумахера—Леві 9 на Юпітер. У липні 1992 року в результаті зближення з Юпітером ядро комети розділилося на фрагменти, які згодом зіштовхнулися з планетою-гігантом. У зв'язку з тим, що зіткнення відбувалися на нічному боці Юпітера, астрономи могли спостерігати тільки спалахи, відбиті супутниками планети. На Юпітер упало 20 кометних уламків. Аналіз показав, що діаметр фрагментів був вельми різнокаліберним: від одного до декількох кілометрів.

Учені стверджують, що розпад комети на частини — надзвичайно рідкісна подія, захоплення комети Юпітером — ще більш феноменальне явище, а зіткнення великої комети з планетою розцінюється як екстраординарна космічна подія.

Нещодавно американськими вченими були зроблені розрахунки, де була вичислена ситуація падіння комети радіусом 1 км на Землю. Підрахунки показали, що такий катаклізм буде смертельним для людства, тому що в повітря піднімуться тонни пилу, пиловий стовп закриє доступ сонячному світлу й теплу. При падінні комети в океані утвориться гігантське цунамі, пройде ряд руйнівних землетрусів. Тут можна згадати гіпотезу, за якою причиною вимирання динозаврів було саме падіння великої комети або астероїда. У штаті Арізона, наприклад, існує кратер діаметром 1219 м, що утворився після падіння метеорита, діаметр якого був близько 60 метрів. Вибух, що відбувся в результаті зіткнення, був неймовірної потужності, за підрахунками, він був еквівалентний вибухові 15 млн т тринітротолуолу. Ще одна подія, яка відбулася на території Росії в 1908 році, — падіння Тунгуського об'єкта. Імовірно, це також був метеорит, що залишив кратер діаметром близько 100 м. Відомо, наприклад, і те, що Земля Двічі на рік проходить крізь метеорний потік комети Галлея, тому в атмосфері нашої планети виникають метеорні дощі: Оріоніди в жовтні й Аквариди в травні. Метеорні потоки мають, звичайно, принципову відмінність від метеоритної речовини. Вони являють собою пухкі грудочки пилу, що розпадаються на дуже великих висотах при входженні в атмосферу. Тому сьогодні наукові лабораторії працюють над створенням системи раннього виявлення, знищення або відхилення великих космічних тіл, що проходять повз нашу планету, щоб хоч якоюсь мірою надати безпеку мешканцям планети Земля.

З усього вищесказаного видно, що, незважаючи на ретельне вивчення і теоретичні викладення, комети містять у собі ще чимало загадок. Немає ніяких гарантій, що жодна з «хвостатих» красунь не становить реальної небезпеки для нашої планети. Але будемо сподіватися, що до моменту справжньої небезпеки вчені вже будуть готові зустріти «гостю» при повному озброєнні. До того ж прогрес у цій області не стоїть на місці, і незабаром, будемо сподіватися, земляни стануть свідками посадки космічних апаратів на кометне ядро. Комети поки що не становлять практичного інтересу, але їх вивчення допоможе зрозуміти основи й причини їхнього утворення. Можливо, що комети складаються з первісного матеріалу й у такий спосіб відбивають умови, що мали місце при виникненні Сонячної системи, ось чому їх вивчення є таким важливим.